Том Купер: “Жодне з масованих бомбардувань цивільних об’єктів за останні 110 років арміям нічим не допомогло”

Всім привіт! 

Намагаюсь зрозуміти всі суперечності ситуації в районі Слов’янська-Сіверська… і сумую через чергову бійню, яку росія спричинила в Вінниці… тобто цей звіт постав “суто випадково”. Напевне, візьму тайм-аут на кілька днів, доки ситуація не проясниться.

СТРАТЕГІЯ

Вашингтон і Варшава підписали ще один “договір каскадної передачі зброї”: Польща має отримати додаткові американські танки М1 Абрамс, а натомість — передати Україні 290 своїх РТ-91 (модифіковані радянські Т-72). Цього буде досить, щоб перетворити дві моторизовані піхотні бригади в дві механізовані бригади — або й узагалі створити два цілком нових підрозділи. 

Як наслідок цих переговорів — перші РТ-91 ще вчора вирушили в Україну.

До речі, Португалія передає партію бронетранспортерів M113A2. Взагалі-то броня там тонка й тому я б не радив залучати ці машини до бойових дій, проте забирати поранених з поля бою чи підвозити припаси на фронт — то цілком згодиться.

ПОВІТРЯНА / РАКЕТНА ВІЙНА

Після російського удару “калібрами” по Вінниці 14 липня, внаслідок якого загинуло 30 цивільних, виникає багато питань. Перше: нащо туди бити?

От уже два дні московські “вищестоящі органи” намагаються переконати всіх, що верховне командування українських повітряних та протиповітряних сил зійшлося на зустріч у незахищеному й ще в радянські часи збудованому Будинку офіцерів, а не в якому-небудь броньованому бункері.

Ну їм же треба “щось казати…”

…ну як це ще назвати, крім ідіотизму? Та такому “логічному” поясненню не повірили б самі їхні (російські) офіцери. Більше того, вони ставлять закономірні питання: чого б не застосувати насправді точні ракети (а того, що вони дорогі й не буде їх чим замінити) й бодай спробувати поцілити в залізничні вузли, чи мости, чи штаби, котрі ближче до лінії фронту? Ніфіга. Натомість, вищестоящі органи продовжують убивати цивільних українців…

А тепер дивіться, що скажу (хоча, звісно, українцям від того легше не стане): наскільки можу пригадати, жодне з масованих бомбардувань цивільних об’єктів з останні 110 років арміям нічим не допомогло. Подивіться на Першу світову, на британсько-французьку політику “вмиротворення” Іраку та Сирії в 20-х рр. ХХ ст., на рейди італійської авіації в Ефіопії в 1936 р., на масштабні бомбардування британських, німецьких, італійських, японських та інших міст упродовж Другої світової… подивіться на В’єтнам, навіть Ірак… Це все комусь помогло? 

Мене подібна аргументація не переконує. Не зараз. Що може пояснити такі обстріли, так це те, що, можливо, хтось на вищому рівні в міністерстві оборони [росії] розлютився через загибель командування 20-го мотострілецької [дивізії] та більшості її офіцерів (плюс найкращої частини командування 106-ї дивізії повітряно десантних військ). Таким чином, [він] наказав здійснити “реванш” в стилі військової некомпетентності російських генералів, який вони так уміло демонстрували незліченну кількість разів під час Першої та Другої чеченських воєн, у Сирії та в Україні з лютого цього року. Некомпетентність підтверджує і той факт, що не українські мирні жителі винні в тому, що керівний склад 20-ої мотострілецької дивізії збирався в Брянці щодня рівно о 18.00 за місцевим часом — тижнями…

Докази? Ну що ж, 14 липня ввечері та рано 15 липня українці вдарили по російському штабу у Снігурівці (Миколаївська область), складу боєприпасів у Новій Малачці (Херсонська область), ще по складу у Стаханові (Луганська область) і ще по одному у Мелітополі. “У відповідь” вищєстоящі органи [так автор називає військове керівництво росії — перекл.] наказали здійснити ще один ракетний залп по Миколаєву — і знищили там два університети…

Вибачте, нічого не можу з собою зробити: це нагадує ізраїльтян, які, “у відповідь” на удар ХАМАС по авіабазі Хацерім, “поцілили у 260 штабів терористів” у секторі Газа… Якій “військовій меті” слугують порожні університети…. ?

Якщо хочеться звинуватити українських мирних жителів, то насправді є вагома причина: вони стають безрозсудними. Наскільки я знаю, основною причиною такої великої кількості жертв серед цивільного населення у Вінниці була не лише неочікувана ціль (кому прийде в голову думка, що вищєстоящіє органи такі тупі, щоб націлитись на якийсь “офіцерський клуб” [Будинок офіцерів — перекл] на Західній Україні…? Це, насправді, безглузда ідея, до якої можуть прийти лише безнадійні й некомпетентні військові...). Однак тим не менш, факт, є фактом — мирні жителі таких “далеких від лінії фронту” місць як Вінниця, регулярно ігнорують попередження про авіанальоти. Занадто багато людей пересуваються містом, ніби небезпеки немає. На жаль, у мене таке враження, що подібна поведінка досить поширена на заході України: щоразу, коли спілкуюсь з місцевими з того регіону, я зазвичай попереджаю їх, щоб вони зважали на повідомлення про повітряний наліт і ховалися. Берегли себе. І я  серйозно, а люди, з якими я розмовляю, посміхаються у відповідь.

… можливо, тепер дехто з них сприйме ці поради серйозно.

БИТВА ЗА ДОНБАС

Слов’янськ… вчора ввечері, якщо вірити чуткам та даним агентурної розвідки, українці вдалися до контратаки в районі Курульки, вдарили росіянам у фланг, знищили більшу частину колони з бронетехнікою (може, то була БТГр у складі 1-го танкового полку, про який відомо, що він розміщений у цьому районі?) і відсунули росіян назад до північної частини села. Напевне, важкі бої тривають і зараз.

Якщо це правда, то це перші гарні новини з цього сектору за десь 5—6 днів. Та все ж було б добре знайти якесь підтвердження; до того це все лишається лише заявою однієї зі сторін.

Богородичне: росіяни утримують більшу його частину, але просуватися далі на південь не можуть, бо українці зайняли домінуючі висоти у південній частині села, а між тими висотами — лише голе, просторе поле. Хто б туди не сунувся, жити йому лишиться, ну, десь 10-15 секунд… щонайбільше.

Сіверськ… у російські соцмережі рясніють звітам про “звільнення” Сіверська. Наразі, не знайшов навіть натяку на якісь докази на підтвердження заяв цього штибу. Насправді, я навіть не знайшов доказів захоплення Білогорівки (тієї, що на Дінці) — а вони вже десь дні 3—4, як її “взяли”. Щонайбільше, їм вдалося дістатися “промзони” у південній частині села. Допоки за ніч не сталася якась раптова зміна ситуації [іронія детектед — перекл.], на Сіверському напрямку найбільшим просуванням росіян стало те, що вони дісталися району цвинтаря у Верхньокам’янському [символізм детектед — перекл.]. Насправді, більшість їхніх відео “з Сіверська”, було знято у Володимирівці (яку росармія тепер займає вже добрих півтора місяці). Тобто, десь за 2 кілометри від Сіверська.

Як я уже зазначав у вчорашньому звіті, росіяни, однак, все-таки зайняли Спірне, і звідти тиснуть в бік південної частини Сіверська. Тож, якщо вони тепер поспіхом поширюють фейкові звіти про “звільнення Сіверська”... що ж, у когось, схоже, великі проблеми. І мене це не дивує, бо насправді, згідно даних агентурної розвідки, через те, що путін “мікроменеджерить” фронт, офіцери нижчих та середніх рангів тепер постійно згодовують на гору фейкові доповіді про успішне просування. І таким чином вони отримують десь 24—48 годин на те, щоб перевести дух…

Далі на південь росіяни — а саме: ПВК Вагнера — заявляє про захоплення Стряпівки, Нової Кам’янки та Соледара. Жодних зачіпок, які могли б це підтвердити. Насправді, український генштаб заявляє, що українці відбили всі ці атаки, а росіяни зазнали тяжких втрат (цілком можливо, бо, тим часом, “навіть” ПВК Вагнера зазнали значних втрат: вони вже не такі круті, як були колись).

Росіяни, можливо, мали трохи більший успіх у районі Соледара: схоже, вони (знову… тобто, щонайменше вдруге, як не втретє) зайшли до східних околиць сіл Зайцеве та Кодема, південніше Бахмута — через це поволі стає критичною ситуація для українських підрозділів у Новолуганському та сусідній Вуглегірській ТЕЦ, що розташовані далі на південь.

Звісно, все це звучить як “росіяни знову йдуть у наступ”, але зважайте ЗС рф продовжують нести значні втрати ціною просування десь на 500 метрів на день — і відбувається це на відрізку фронту десь 25 км завширшки (від Білогорівки до Соледара). І втрати їхні такі тяжкі, що за чутками та даними агентурної розвідки російські БТГр зараз у середньому мають рівну кількість бойових солдатів і тих, хто відмовився воювати (останніх переводять на службу у логістику, риття окопів тощо), і чимдалі частіше трапляються коментарі штибу “наша рота має 7—14 піхотинців”.

Колишня лінія розмежування… ввечері 13-го росіянам, схоже, вдалося таке собі просування в районі Кам’янки, на північ від Авдіївки. Відповідно, багато хто тепер заявляє про “прорив лінії розмежування”. Наскільки мені відомо, українці здійснили контратаку — принаймні точно ввечері 14-го — та змусили росіян відступити. Цілком безтолковий задум — марнувати війська на штурм сильно укріпленої ділянки фронту в той час, коли ти не маєш резервів та підкріплень у тилу, які готові розширити прорив… але агов: яке ж я в біса маю право повчати славетних російських генералів, що їх вихваляють всюди — аж до самісінької Австрійської військової академії [певно, мається на увазі Терезіанська академія неподалік Відня — перекл.]…

ПІВДЕНЬ

Останніми днями в район Херсона росіяни спрямували значне підкріплення. Повідомляється про прибуття двох БТГр повітряно-десантних військ, а також бригади, оснащеної балістичними ракетами “Точка”.

Отже, перше, що спадає мені на думку, коли я чую такі новини: для чого це все, якщо “все гаразд” і “український наступ зупинився”…?

Серйозно: прибуття “Точок”, які, принаймні офіційно, були зняті з експлуатації в Росії, підтверджено відео, на якому вони вивантажуються з поїзда в Мелітополі 12 або 13 липня. 

Однак я не впевнений чи десантники то — пересічні “ВДВ”. Підозрюю це — ПВК “Редут”, яка тісно пов’язана з ВДВ (та набирає учасників з її лав). Як можна прочитати тут, ПВК “Редут” розташовувалась в районі Гостомель-Київ на початку війни (разом з 45-ою бригадою спецназу), зазнала втрат (див.: була розгромлена так само, як і 45-та), і таким чином провела останні кілька місяців добираючи людей та проходячи навчання. Тож логічно, що зараз їх відправили на підсилення 106-ої дивізії у Херсоні (наразі це єдиний підрозділ повітряно-десантна дивізія, яка активно бере участь у бойових діях в Україні). І навпаки, жодна із семи БТГр “Вагнера” не пов’язана з ВДВ і щонайменше п’ять із них перебувають на Донбасі. Вони добре навчені веденню міського бою (на відміну від маси інших військ російської армії, розташованих там же), то навіщо тоді посилати їх воювати у відкритому полі?

...якщо, звісно, один з представників вищєстоящіх органів, не дійшов висновку, що 49-та армія терміново потребує військових, навчених веденню міського бою...?

Опубліковано 15 липня о 18:00 за Києвом

Переклад: Тетяна Саніна, Ростислав Се

мків, Антон Шигімага

Редакція: Тетяна Саніна