Довибори: репетиція застосування адмінресурсу

Попри падіння електорального рейтингу ПР, підтримувані адмінресурсом висуванці й далі обираються у двох третинах громад. Наприклад, 18 березня лише “офіційні” регіонали здобули перемогу на 39 із 58 проведених цього дня перевиборах голів місцевих громад.

Як і прогнозувалося, ключовим механізмом здобуття владою перемог стала цілковита підконтрольність виборчих комісій, у результаті чого вони демонструють готовність ухвалювати будь-які рішення, починаючи від позбавлення присутності на їхніх засіданнях неугодних і закінчуючи “поправками” до процедури підрахунку голосів. Тим часом після вилучення із засідання “сторонніх” фальсифікація для такої повністю підконтрольної комісії стає справою техніки: можна і докинути голосів за “правильну” партію чи кандидата, і доставити ще по одній позначці в бюлетенях за опозиціонерів, таким чином зробивши їх недійсними.

Доволі промовистим прикладом виборчого “бєспредєла” стало відео лише одного з епізодів виборів обухівського міського голови, коли регіонал Петро Мельник, ректор Академії податкової служби України і парламентарій, грубо намагався “винести” з виборчої дільниці представника опозиції нардепа від НУ — НС Ірину Геращенко. Але передумовою стало рішення членів ДВК, яка одноголосно ухвалила видалити її із засідання. При тому що на відео чітко видно: народна обранка жодним чином не перешкоджала роботі виборчої комісії, та й юрисдикція останньої не поширюється на питання, пов’язані з порушенням статусу народного депутата України. Проте в цьому ще одна проблема майбутньої кампанії: рішення комісії оскаржується в суді або в комісії виборчого рівня, і цей процес може тривати тижнями і місяцями, а виборчі фальсифікації реалізуються вже тепер.

Та й персонально члени комісій часто опиняються “на підхваті” у фальсифікаторів. Приміром, на виборах міського голови Вишневого в грудні 2011-го після опускання пачки бюлетенів член ДВК намагався трусити скринькою, щоб вкинутий стос особливо не виділявся. Причому в електорально “чужих” регіонах відбувається активний процес розширення контингенту майбутніх “рабів” (перефразовуючи вислів людини, який на скандально відомих плівках Забзалюка приписується Ігореві Рибакову): на Тернопільщині та Житомирщині учителів, із яких зазвичай і формується більшість місцевих комісій під страхом звільнення з роботи, примушують вступати до ПР.

Часто доводиться чути, що на довиборах адмінресурс не виявляв особливої активності. Як визначити ситуацію, коли голова райдержадміністрації, як це трапилося в Ананьївському районі на Одещині, кілька разів побував у селі, в якому мають бути вибори, здійснюючи “активну агітацію”, що полягає переважно в погрозах і залякуванні? Проте ще очевиднішим є інший вимір застосування адмінресурсу — це вибіркова бездіяльність у протидії фальсифікаціям на користь своїх, цілковите ігнорування грубих та очевидних порушень під час голосування на дільницях та під час засідань ДВК. Коли прокуратура не порушує кримінальних справ за фактами вчинення виборчих злочинів, коли працівників МВС і “Беркуту” використовують для того, щоб вилучити з виборчих дільниць офіційних спостерігачів, довірених осіб, представників ЗМІ. Саме злочинна бездіяльність (або й сприяння) правоохоронних органів стимулює масштабне застосування виборчими штабами партії влади призабутих та локалізованих в окремих регіонах упродовж помаранчевого періоду “каруселей” та масового вкидання бюлетенів.

Місцеві довибори вкотре продемонстрували ще одну дуже небезпечну тенденцію: статусну слабкість вітчизняних спостерігачів від партій та громадських організацій. Сьогодні останні, а також медійники вже не є гарантами чесних виборів. Виборча комісія легко ухвалює рішення про видалення такої особи з дільниці. Єдиним дієвим способом спостереження на сьогодні лишається залучення представників міжнародних організацій. З ними поки що побоюються “воювати”, як засвідчив, зокрема, і скандальний випадок в Обухові. Тому опозиції слід прагнути максимального залучення міжнародних спостерігачів. Крім того, вже сьогодні опозиційні партії мають шукати і готувати людей, які можуть супроводжувати міжнародних спостерігачів на виборчих дільницях та засіданнях комісій як перекладачі й водночас бути добре обізнаними з можливими варіантами фальсифікацій.

Андрій ДУДА