“Ти чорт йоб..й!” Як Верховна Рада забороняла УПЦ МП (поіменно)

Арахамію перед голосуванням оточили противники закону: Артем Культенко, Павло Халімон і Артем Дмитрук

Оскільки перед цим у залі ухвалювали держбюджет, людей було достатньо. Ініціатори збору підписів відповідного звернення до Руслана Стефанчука розраховували на 240 голосів, але вийшло з запасом. “Виявилося, серед нас повно латентної вати — не з політичних причин і навіть не з релігійних переконань, а просто від тупості. Питаю в одного: “Чого ти не хочеш голосувати?” — “То я ж зі сходу”. Як тобі “аргумент”?”

Почнімо зі “Слуги народу”. У яких нібито монобільшість і які мали б, за логікою, без проблем проголосувати самі. Але в СН знайшлося лише 175 за, 12 не голосували, одна людина утрималася.

З приємного: двоє керівників фракції — Давид Арахамія і Андрій Мотовиловець — натиснули кнопки “за”. Хоча під зверненням до спікера їхніх автографів не було — мовляв, щоб “не тиснути на колег”. (Формально позафракційному Стефанчуку або Олександру Корнієнку це не завадило. Менше з тим. Важливий результат.) Були ті, хто підписав, але саме в четвер був у закордонній робочій поїздці (наприклад, Марія Мезенцева, Галина Янченко) чи нездужав (Олександр Завітневич) — з офіційним лікарняним. Аналогічна ситуація з Олександром Качурою, який хворіє, але підпис ставив і обіцяє підтримати у другому читанні. Це цікаво, оскільки колеги приписували Качурі абсолютно інші погляди. Хороша метаморфоза.

Не проголосував багаторічний помічник Володимира Сівковича, чи не найодіозніший член цього парламенту Данило Гетманцев. Депутати Мазурашу і Божик — вихідці з Чернівецької області, відомого анклаву православного “русского міра” — аналогічно. Тут це грає більшу роль, ніж їхні політичні уподобання.

Жан Беленюк звернення не підписував, не голосував, хоча на початку засідання був у залі. Потім, каже, мусив піти за сімейними обставинами. На пряме питання, чи підтримає друге читання, не відповів. Мовляв, треба побачити фінальний документ.

Позиція голови регламентного комітету Сергія Кальченка доволі своєрідна: він парафіянин ПЦУ, каже, що в УПЦ МП теж є нормальні люди. Щира правда, підтримую. Вони там є, але сама церква — частина РПЦ, її керівник має російський паспорт, як і кожен другий єпископ. І питання, повторюся, не в релігії, а в нацбезпеці. Але ок, людина має позицію і чесно озвучує її, це варте поваги, навіть якщо ти не згоден.

Леся Забуранна значилася “відсутньою”. Під зверненням автографа теж не поставила, мотивувала “технічними проблемами”.

“Відсутня” була і майже вся група Дмитра Разумкова з ним самим. Передбачувано. Причому питаєш людей — ніби в кожного якась поважна причина, але все разом складається у відповідну картину. Це Дмитрієва, Пуртова, Саладуха, Володіна, Касай (Костянтин), ще декілька прізвищ.

Геннадій Касай із Запоріжжя — людина В’ячеслава Богуслаєва, і зараз він ображений на весь світ — під час голосування демонстративно вийняв картку і просто сидів.

Не голосували люди з групи Павлюка і ті, хто пройшов під купол за так званою “квотою бороди” (тобто Ігоря Коломойського). У першому випадку це Діденко, Павлюк, Шол, Литвиненко, Гринчук, Галушко тощо. У другому, крім Бужанського, ще Куницький, Демченко, Остапенко, Нестеренко.

***

ЄС підтримала в повному складі (лиш Яна Зінкевич на лікарняному), як і “Голос” (Піпа й Устінова у відрядженнях). У “Батьківщині” не спрацювали — як “відсутні” — картки Юлії Тимошенко та кількох її найближчих соратників (Немирі, Івченка, Лабунської тощо).

Колишні ОПЗЖ, що нині ховаються під брендом “Платформа за життя та мир”, одностайно стали на захист УПЦ МП. І Бойко, і Дунаєв, і Іоффе, і Скорик. Прізвища як дібрані. Єдина порядна людина — депутат Загородній, проголосував за. У “Відновленні України” порядних не знайшлося.

Із 22 позафракційних десятеро підтримали, серед них Віктор Бондар і Олесь Довгий.

А от з групою “За майбутнє”, яку в кулуарах називають “За майбах” вийшло цікаво. Там ухвалили рішення про вільне голосування — у кого як душа велить. Ігореві Гузю душа веліла підтримати бан УПЦ МП, до чого він докладався вельми активно. Допомагав збирати підписи, виступав з трибуни, але вирішальної миті його картка не спрацювала. Про що депутат подав заяву, спікер оголосив — усе за процедурою.

Але в історії цього дня, безперечно, закарбується відео, яке епічністю перевершує навіть “суку православну”, яку я особисто фільмувала в кімнаті відпочинку голови Верховної Ради кривавого 18 лютого 2014 року.

— Ти раскольнік! — верещить православний бодибілдер Артем Дмитрук Гузеві.

— Я?! Ага! Я 30 років розкалую!

— Іди на х.., — лаконічно відповідає Дмитрук.

— Мудаки, бл.., — голос збоку, — руки прибери!

— Я тебе зараз!

Очевидно, намічається бійка. Юлія Клименко намагається розборонити. До суперечки долучається депутат Аліксійчук із СН.

— Ти чорт йоб..й, — кидається до нього колишній опезежист Мороз.

— Підр..ла, бл..ть, — резюмує Дмитрук, вичерпавши словниковий запас.

Бійки не було. Друге читання попереду.

Соня КОШКІНА, шеф-редактор LB.ua