Цілісно-металева заборона: які наслідки торгової політики Трампа для України та світу

8 березня президент США Дональд Трамп підписав указ про введення імпортних мит на сталь та алюміній в розмірі 25% та 10% відповідно. Обмеження торкнулися усіх країн за винятком Канади та Мексики. Про це було оголошено на сайті Білого дому з поясненням, що президент приймає міри для захисту стратегічних галузей, які постраждали від несправедливих торгових практик та надлишкових виробничих потужностей у світі.

Офіційною підставою стали результати розслідування згідно “Section 232”. Це норма торгового законодавства США, яка дозволяє президенту вводити обмеження на імпорт, якщо останній несе загрозу національній безпеці країни. Це доволі нетривіальний спосіб обходити правила Світової організації торгівлі, що застосовувався адміністраціями президентів Ніксона та Форда для обмеження імпорту нафти. Востаннє норма була використана у 2001 році проти імпортної залізної руди та напівфабрикатів сталі. Її особливість в тому, що це один з лише кількох способів встановлювати торговельні обмеження в односторонньому порядку, не враховуючи позиції партнерів та СОТ.

Реакція у світі

Газета The Wall Street Journal назвала цей крок “найбільшим політичним промахом” президенства Трампа. Оголошені президентом міри відразу призвели до зростання вартості акцій провідних американських виробників сталі, але в цілому фондовий ринок США негативно відреагував на новину: Dow Jones впав більш ніж на 2%. Світові ЗМІ заговорили про ризики торговельної війни, в якій не буває переможців. Миттєво і однозначно відреагували основні торгові партнери США. Представники Канади та Німеччини наголосили на неприйнятності подібних кроків. Китай та ЄС пригрозили відповісти симетрично.

Американські економічні експерти попередили про негативні наслідки для власної економіки. На сайті IGM Forum пройшло опитування 43 видатних вчених-економістів перших університетів світу. До списку увійшли такі зірки економічної науки, як Дарон Аджемоглу та нобелівські лауреати Річард Талер і Ангус Дітон. Вони одностайно погодилися, що політика не покращить добробуту американців.

В чому проблема?

Постріл в коліно

Імпортне мито — штучний спосіб зробити іноземний товар дорожчим і менш конкурентним за вітчизняний. Часто це робиться для захисту вітчизняного виробника чи галузі від іноземної конкуренції. Втім, серед економістів існує широкий консенсус що такий захист шкідливий як для споживачів країни, яка вводить обмеження, так і для її торговельних партнерів; як для іноземних конкурентів, так і для галузі, яку захищають.

Штучне збільшення ціни імпортної сталі і справді може допомогти американським виробникам сталі. Їхня продукція вмить стає дешевшою за продукцію конкурентів. Проте будуть і постраждалі — всі, хто використовував дешевшу іноземну сталь для потреб виробництва. Ціни на їхню продукцію можуть зрости, завдаючи втрат їм та їхнім споживачам. Основний ризик політики протекціонізму в тому, що кількість тих, хто від неї програє може значно перевищити кількість переможців.

Представники американських галузей від будівництва до автовиробників, які купують метал для виробництва продукції різко виступили проти нових тарифів. Їхні основні аргументи: американська сталь та алюміній буде для них дорожчою від імпортної; нові мита призведуть до зростання цін в низці галузей виробництва; а також можлива втрата сотень тисяч робочих місць у зв’язку з подорожчанням їхньої продукції.

США у значній мірі залежать від імпорту сталі та алюмінію. За матеріалами Міністерства торгівлі США, імпортна сталь складає близько 30% сукупного споживання сталі. Основний постачальник — ЄС. США імпортують в чотири рази більше сталі, ніж експортують. При чому, американська промисловість використовує сталь більше 100 країн світу. Імпортний алюміній складає близько 80% внутрішнього споживання. Основний постачальник — Канада.

Удар по партнерах

Інший ризик — удар по торгових партнерах США. Подібний крок — гра проти правил. Коли країни-партнери зіштовхуються з одностороннім обмеженням на ввезення їхніх товарів, вони ризикують втратити частину ринку і понести економічні збитки. Непередбачуваність і різкі рухи торгових партнерів не вітаються в міжнародній торгівлі. Тому в арсеналі кожного учасника завжди є інструмент впливу на ненадійного партнера — такі ж симетричні мита, що можуть використовуватися в якості покарання.

Китай, Мексика і Європейський союз заявили, що розглядають можливість введення відповідних тарифів, які вдарять по американському експорту сільськогосподарської продукції. Хоча від обмежень і ескалації програє кожна сторона, контрзаходи використовуються як аргумент, чому супернику не варто вводити обмеження. Кілька взаємних обмінів обмежувальними митами можуть вилитися у торгову війну, в якій, як відомо, переможців не буває.

Видатний економіст, що спеціалізується на питаннях міжнародної торгівлі та глобалізації, Дені Родрік припускає, що указ Трампа не обов’язково призведе до значних негативних наслідків і торговельної війни, згадуючи масштабніші обмежувальні заходи президента Рейгана у 1980 році. Втім, політика Рейгана широко узгоджувалася з торговими партнерами, яких стосувалася. Протекціонізм Трампа носить досить зухвалий односторонній характер, що збільшує ймовірність викликати гнів торгових партнерів та симетричну відповідь.

Наслідки для України

За даними профільної асоціації “Укрметалургпром”, Україна в 2017 році експортувала в США близько 1,6 мільйонів тон металургічної продукції, 1,3 мільйони з яких становить чавун, що не потрапляє під обмеження. Близько 200 тисяч тон — прокат сталі, близько 100 тисяч тон — готова продукція зі сталі. У 2016 році США стояли на 19 місці по імпорту української сталі. В той же час, Україна практично не експортує продукції алюмінію.

Частка експорту окремих видів стальної продукції в США досягає 10-15%. Наприклад, експорт стальних труб сягає 16,5% в загальному обсязі експорту цієї продукції. Ця та деякі інші групи товарів можуть значно втратити позиції. З іншого боку, США — великий і перспективний ринок для української продукції зі значним потенціалом зростання експорту. Хоча катастрофи не передбачається, втрата ринку США відобразиться на обсягах виробництва і виручці українських металургійних підприємств.

Після шквалу міжнародного обурення і погроз про взаємні мита Дональд Трамп пом’якшив риторику. Канада та Мексика були визнані “особливими випадками”, що не потрапляють під дію указу. Також президент повідомив, що залишає за собою право вносити зміни в тарифи та список країн, на які вони розповсюджуються. Торговий представник України повідомила, що український уряд буде приймати всі міри, щоб українська металургійна продукція була виключена з-під дії запроваджених США захисних мит.

Хоча торгова політика Дональда Трампа вводиться під аргументом відновлення справедливості у міжнародній торгівлі, вона ризикує погіршити ситуацію: покращити становище вузького кола робітників і власників захищеної галузі коштом значно більших втрат усіх інших. Дені Родрік стверджує, що недоліки та нерівності, спричинені міжнародною торгівлею та глобалізацією “не можуть бути вирішені захистом кількох політично пов’язаних галузей під непереконливим гаслом захисту національної безпеки”.

Віталій ПРОЦЕНКО