Суто кремлівські технології. Що з російським ІТ-сектором?

 Від початку великої війни однією з перших хто потрапив під санкції та корпоративний кенселінг була російська технологічна сфера. Десятки міжнародних ІТ-компаній просто закривали свій бізнес в РФ. А ті, кому бракувало сміливості, принаймні припиняли інвестувати в російську індустрію.

Тоді ж свої речі почали збирати й російські айтівці. За перші місяці після вторгнення десятки тисяч ІТ-фахівців покинуло РФ.

Здавалося, що цього російська ІТ-індустрія не зможе пережити. Однак за понад півтора року вона досі живе, а її компанії навіть показують високі прибутки.

Таку дійсність особливо важко сприймати в умовах, коли вперше за підсумками 2023 року українська ІТ-галузь може не продемонструє зростання.

Торік в інтервʼю ЕП віцепрем'єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров розповідав, що одне із завдань його команди — це зробити так, щоб максимальна кількість міжнародних технологічних компаній перестала працювати в Росії, аби “відкинути країну-агресора на роки назад”.

Звісно, санкції та ізоляція послабили російське ІТ, але крім цього вони зробили його іншим. У РФ цю інакшість своєї технологічної сфери називають “суверенність” і пишаються, що тепер там буде менш як 10% іноземних компаній. Але не все так однозначно.

Як змінився російський ІТ-ринок

В перші ж місяці після початку повномасштабного вторгнення в Україну ІТ-сектор РФ зазнав кількох сильних ударів, які, як очікувалось, мали його якщо не нокаутувати, то точно відправити в нокдаун.

Першим став відхід з РФ міжнародних технологічних компаній. За даними Єльської школи менеджменту, 159 компаній з ІТ-сфери повністю вийшли або призупинили операції на російському ринку. Ще близько 30 компанії скоротили обсяг поточних операцій, або зупинили нові інвестиції. Лише 12 продовжують там працювати.

 

За даними дослідників International Data Corporation (IDC), у 2021 році обсяг ринку інформаційних технологій у Росії становив 31,2 млрд дол, що на 1,3% більше ніж роком раніше. Через війну у 2022 році очікувалось його скорочення на 12,1 млрд дол, або на 39%.

Проте не сталось не те що обвалу, а й взагалі падіння як такого. Інститут статистичних досліджень та економіки знань “Вищої школи економіки”, ґрунтуючись на даних Росстату, стверджує, що у сегменті інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії торік реалізували продукції на 5,4 трлн рублів, що на 8,4% більше ніж у довоєнному 2021 році.

Одними з головних термінів 2022 року для російського ІТ стало “імпортозаміщення”. У сегменті постачання обладнання почав активно розвиватись паралельний імпорт. Для Росії ця практика не є новою, і, як бачимо, особливо у військовій тематиці агресору вдається обходити обмеження через треті країни. 

Через значну зміну гравців на ринку російський ІТ-сектор почав рухатись неринковими тенденціями. Великі державні корпорації за бюджетні кошти почали розвивати ПЗ для потреб своїх галузей. Через кілька років така практика може негативно вплинути на конкуренцію всередині ринку.

Крім того, кожна з компаній, яка отримала шанс швидкого зростання внаслідок відтоку іноземних конкурентів навряд розглядає можливості просування свого продукту на глобальний ринок. І причиною такої замкнутості є брак досвіду та значно нижча якість продукту у порівнянні із західними конкурентами.

Іншою специфікою ІТ в РФ є орієнтація на внутрішнього споживача, на відміну від України, де бізнес здебільшого орієнтується на аутсорс. Як наслідок їхній ринок менш залежний від іноземних замовників. І вже зараз можна почути сміливі заяви про те, що в найближчі два-три роки на російському ІТ-ринку залишиться 10% іноземних компаній, а решту 90% займуть місцеві гравці.

Зазнав трансформацій й російський аутсорс. Перш за все експорт ІТ-послуг з РФ почав перемикатися на так звані дружні країни. Так, за даними “Руссофт” частка “недружніх країн” у продажах російського ПЗ за 2022 рік скоротилася вдвічі — до 12,5%.

Також понад 77% доходів місцевих софтверних компаній припадають саме на РФ і країни ближнього зарубіжжя. Цікаво, що рух російського ІТ-експорту часто співпадає з напрямком продажів нафти. Можна констатувати, що російські розробники софту переорієнтовують експорт на Схід. До того ж Мінцифри РФ працює над розробкою стратегії експорту ПЗ до країн БРІКС та ЄАЕС.

Не менш важливим є й російські урядові програми з підтримки ІТ-індустрії. Держава запровадила для неї нульову ставку податку на прибуток, а страхові внески для працівників знизили до 7,6%. Також уряд РФ видав розробникам пільгові кредити на загальну суму 125 млрд руб. 200 стартапів отримали гранти в розмірі від 3 млн рублів до 20 млн рублів — від 30 тис дол до 2 млн дол..

Ну і звичайно, російським ІТ-спеціалістам пообіцяли відстрочку від армії на тлі їхньої масової втечі за кордон весною 2022 року. Хоча досвід показав, що обіцяному владі РФ вірити не можна.

Що відбувається на ринку праці в російському ІТ

У перші місяці великої війни російські айтівці вирішили убезпечити себе, і почали масово покидати країну. Тільки за лютий-березень 2022 року виїхали близько 70 тисяч фахівців. Загалом за даними російської Мінцифри протягом 2022 року країну покинуло і не повернулось близько 100 тисяч спеціалістів.

Втеча російських ІТ-фахівців була досить різноманітною, проте найчастіше вони вибирали Європу, Казахстан і Туреччину. Саме на ці країни припало близько 35% втікачів.

Наприкінці 2022 року глава Мінцифри РФ Максут Шадаєв заявив, з тих айтівців, які не повернулись, 80% продовжують працювати на російські компанії. Оцінити реальний масштаб відтоку спеціалістів з індустрії складно.

У травні 2022 року той же Шадаєв говорив, що близько 80% IT-фахівців, які раніше покинули Росію, повернулися. За його словами, такі дані міністерство отримало в ході аналізу операторів зв'язку щодо сім-карток тих, хто виїхав з Росії.

“Близько 80% сім-карт, які виїхали з 24 лютого, повернулися в країну. Айтішники становлять значну частину цієї аудиторії”, — зазначив Шадаєв. Питання точності таких розрахунків залишається відкритим.

Попри відплив кадрів на російському ІТ-ринку, тенденції стають подібними до українських. За даними HeadHunter, у першому півріччі 2023 року у середньому щодня було понад 71 тис активних вакансій у сфері “інформаційні технології та телеком”, що на 9% менше, ніж за аналогічний період 2022 року.

Водночас, кількість активних резюме в ІТ-сфері в першому півріччі 2023 зросла на 11%, досягнувши 480 тисяч. Відповідно, ринок праці переходить з рук кандидата до рук компаній. Тепер на одну вакансію припадає в середньому сім резюме, проти трьох — у 2021 році.

У першому півріччі 2023 року найбільшу конкуренцію в РФ відчували JavaScript програмісти — 54 резюме на вакансію. Після них — розробники на React — 36. Замикає трійку лідерів розробники TypeScript, де на одну вакансію подавались 33 кандидати.

Із зарплатами ситуація не менш цікава. За 2022 рік компанії підвищили пропонований дохід на 1%, у 2023 році — на 2%. В залежності від регіону пропозиція від роботодавців може сильно змінюватись чи навіть зменшуватись. Таким чином, у Москві за рік пропонований дохід в IT знизився на 7% — до 1316 дол, у Санкт-Петербурзі падіння становило 11% — до 1025 дол.

Загалом на початку літа цього року пропонована роботодавцями медіанна зарплата у РФ варіювалась у межах 574 дол. В Україні, за даними work.ua, цей показник становить 621 дол.

 

На тлі просідання ринку оптимізм серед російських айтівців зустрічається не часто. Лише третина опитаних Російською асоціацією електронних комунікацій ІТ-спеціалістів відчувають себе позитивно і сприймають ситуацію, що склалася, як час для нових можливостей і перспектив власного професійного розвитку. А 41% мають негативні відчуття в ситуації, що склалася, і не бачать у ній для себе жодних позитивних моментів.

Майже половина питаних (47,9%) відчувають тривогу та депресію щодо своїх кар'єрних чи професійних перспектив.

“Значний відсоток песимістів частково зумовлений збереженням негативного впливу санкцій, які безпосередньо впливають на можливості ефективної роботи та ведення бізнесу в ІТ-галузі. Переважна кількість респондентів (72,5%) вважають, що на них позначилися санкції або інші обмеження у сфері технологій. Тільки 2% вважають, що ситуація, яка склалася, ніяк їх не торкнулася”, — йдеться в дослідженні.

Хто виграв

Після відходу іноземних компаній з російського ринку, місцеві підприємства отримали доступ до раніше закритих можливостей. Російські ІТ-компанії стали флагманами так званого імпортозаміщення, постачаючи свою продукцію переважно великим державним компаніям в енергетичній сфері.

За даними звіту CNews, із 100 найбільших ІТ-компанії у 2022 році лише п'ятьом вдалося збільшити свій дохід більш ніж у двічі. І всі вони — російські.

 

Лідером серед найбільш швидкозростаючих компаній у 2022 році став “Росатом”, цифровий напрямок якого збільшив дохід на 600% до 331 млн дол. Відхід з російського ринку західних ІТ-компаній сприяв зростанню бізнесу держкорпорації, оскільки різко зріс інтерес індустріальних замовників до ІТ-рішень всередині країни, пояснює директорка з цифровізації “Росатому” Катерина Солнцева.

Ще однією компанією, яка показала значене зростання (531,7%), є Isource. Вона створена у 2020 році як екосистема для підвищення ефективності промислового постачання. Isource об'єднує в собі продукти та сервіси для цифровізації виробничих бізнес-процесів “Газпромнєфть-Постачання” — дочки “Газпром нєфть”.

У 2023 році Isource Consulting створив цифрового двійника для морських перевезень, який допомагає скоротити витрати на флот на 10%.

Зростання доходів на 375% показала і компанія “Біфорком Тек”. ЇЇ основними продуктами є пристрої мережі передавання даних, IoT-обладнання, обладнання для побудови мереж SD-MAN. У 2022 її дохід становив 50 млн дол. “Біфорком Тек” є частиною особливої економічної зони “Технополіс Москва”.

Російська компанія UserGate також прийшла на заміну Microsoft у забезпеченні інформаційної безпеки корпоративних мереж від малого та середнього бізнесу. Дохід UserGate торік зріс на 262% до майже 40 млн дол.

Досі в Україні і ЄС

У десятці лідерів російських ІТ-компаній є “1С”. ЇЇ головний продукт — програмне забезпечення для податкового та бухгалтерського обліку, яким до 24 лютого 2022 року користувалися 80% українського малого бізнесу. Торік компанії вдалося отримати близько 705 млн дол доходу.

Недавно у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який пропонує заборонити в Україні продаж російського ПЗ “1С”. За його використання підприємство може отримати штраф у розмірі 1 тис мінімальних зарплат, або 6,7 млн грн. За повторне порушення протягом року штраф у два рази більший.

Ще у 2017 році на російську компанію “1С” та її дочірні підприємства в Україні накладені санкції РНБО. Проте у Мінцифри мають відмінну думку щодо майбутнього “1С” в Україні. За словами Михайла Федорова, українському бізнесу та державному сектору знадобиться декілька років для повного подолання залежності від пов'язаних із російськими розробниками системних продуктів, таких як “1С”, і переходу на українські чи міжнародні аналоги.

А голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев вважає, що заборона на державному рівні “1С” буде популярна у соцмережах протягом одного дня, однак потягне за собою суттєві витрати бізнесу.

“1С” далеко не єдина компанія, чиїми продуктами користуються українці. У дослідженні фінтех-стартапу Saldo Apps та аналітичного сервісу для мобільних застосунків ASObot йдеться, що більшість популярних в Україні фінансових додатків мають російське походження.

З понад 1 тис застосунків для обліку персональних фінансів AppStore та Google Play в Україні популярні близько 100. З них 50% нових завантажень все ще припадає на застосунки, які зроблені в РФ.

 

Головною проблемою популярності російських застосунків в Україні є непоінформованість. Найчастіше користувачі завантажують їх, не переймаючись походженням компанії-розробника. Для цього дослідники склали перелік застосунків, де позначені всі, які мають російське походження.

На додаток, російський технологічний гігант “Яндекс” за останні тижні наростив свою присутність серед європейських користувачів.

Головною причиною цього є антимонопольне розпорядження ЄС, згідно з яким Google тепер має запропонувати альтернативні пошуковики що працюють на Android. Відтак, “Яндекс” нещодавно увійшов до п'ятірки найпопулярніших пошукових систем Android у Німеччині, Італії, Чехії та Данії. 

Хоча компанія “Яндекс” зареєстрована в Нідерландах, а її акції на біржі Nasdaq не заморозили після початку великої війни, російський пошуковик не раз наражався на критику за викривлення інформації про воєнні злочини армії РФ в Україні.

Ігор ПИЛИПІВ