Статут, скачаний з інтернету, може призвести до рейдерського захоплення ТОВ

На стадії підготовки до реєстрації бізнесмен не замислюється про можливі негативні наслідки, що можуть трапитися в майбутньому у зв’язку з шаблонністю поданих державному реєстратору документів.

Розпочинаючи власну справу у формі товариства з обмеженою відповідальністю, кожен підприємець стикається з процедурою підготовки статутних документів.

Дехто підходить до їх складання з формальної точки зору, беручи за основу скачані з інтернету шаблони, а дехто розробляє їх виходячи з особливостей господарської діяльності, яку має намір здійснювати, та бізнес процесів, які будуть впроваджені на підприємстві. Одностайної думки серед українського бізнесу ми не знайдемо.

Тенденція до використання шаблонних документів склалася у зв’язку з відсутністю а) розуміння важливості цього документу та б) бажання розбиратися в тонкощах реєстрації бізнесу.

Як правило, майбутній підприємець переслідує єдину мету — підприємство має почати працювати якомога швидше, а скрупульозна підготовка реєстраційних документів вимагає часу та можлива лише за участі досвідченого юриста, послуги якого зазвичай не дешеві.

На практиці до послуг юристів звертаються ті підприємці, що започатковують вже не перший бізнес, мають досвід участі у корпоративних спорах та певний перелік побажань, які необхідно відобразити в проектах створюваних документів.

На стадії підготовки до реєстрації, новоспечений бізнесмен ще не замислюється, а інколи навіть не здогадується про можливі негативні наслідки, що можуть трапитися в майбутньому з ним, його підприємством у зв’язку з шаблонністю та недосконалістю поданих державному реєстратору документів.

Він намагається зберегти свій час та кошти, але як ми всі знаємо — скупий платить двічі.

Нажаль досить часто при підготовці документів для реєстрації береться типовий статут, який просто скачується з мережі інтернет. Статути, що викладені для скачування в мережі являють собою вже випробувані часом зразки, які не одноразово проходили через руки державних реєстраторів та містять у собі всі ті обов’язкові вимоги, що закріплені Цивільним кодексом та законом “Про господарські товариства”.

Однак такі документи є шаблонними, такими що не враховують особливості майбутнього бізнесу та домовленостей учасників, занадто перевантажені зайвою інформацією та не індивідуалізовані, щоб вберегти від корпоративних спорів, рейдерства та інших неприємностей.

Як правило статут для солідності перевантажують досить банальними положеннями, які повністю дублюють зміст відповідних статей законів, наприклад розділ “Загальні положення” досить часто доповнюють наступним: підприємство створене за законодавством України у відповідності до норм ЦКУ та ЗУ “Про господарські товариства” та яке у своїй діяльності керується законами України та міжнародними договорами.

Одразу слід задати собі питання — навіщо зазначати такі очевидні речі та перевантажувати проект документу зайвим? Інформація, що міститься в цьому розділі, повинна бути короткою, змістовною та обмежуватися назвою, скороченою назвою, за необхідністю назвою на інших мовах та адресою підприємства.

Цілком зайвими є розділи “Облік та звітність товариства”, “Трудовий колектив”. Їх положення дублюють відповідні галузеві законодавчі акти, а розділ “Зовнішньоекономічна діяльність” стане в нагоді у разі наявності іноземних контрагентів та при роботі з митницею.

Перевантажуючи статути подібного роду безглуздими і непотрібними речами “для солідності”, підприємці забувають про дійсно важливі та необхідні речі. Зокрема: про порядок проведення загальних зборів учасників; про кворум для проведення зборів; про порядок прийняття/виключення зі складу учасників; про прийняття та/або не прийняття спадкоємців правонаступників; про органи управління/ контролю та їх повноваження; про обмеження повноважень органів управління; про внесення змін до статуту, тощо.

Донедавна, учасники нотаріально підписавши статут та маючи на руках його другий екземпляр мали змогу ефективно захистити свої права та інтереси як учасника, адже статут був захищеним документом. Але зміни, що відбулися в корпоративному законодавстві, не дозволяють сьогодні власникам підприємств спати спокійно та відчувати себе захищеними в повній мірі.

Відтепер від учасників підприємств не вимагається нотаріально засвідчувати власні підписи на статутних документах, договорі купівлі-продажу корпоративних прав. А використання печатки не є обов’язковим в господарській діяльності.

Ліквідована практика видачі другого екземпляру статуту з відміткою державного реєстратора заявнику на руки. Законодавець, приймаючи такі зміни до законодавства, прагнув полегшити процедуру реєстрації. Але натомість створив сприятливе середовище для рейдерських атак на бізнес.

Сьогодні для того, щоб змінити учасників підприємства, достатньо подати державному реєстратору лише нову редакцію статуту, рішення та договір купівлі-продажу корпоративних прав в простій письмовій формі.

Таких документів буде цілком достатньо, щоб поміняти власників та здійснити рейдерське захоплення підприємства, адже підробити підпис учасника та виготовити нову печатку не вимагає багато зусиль.

Крім цього, державний реєстратор не наділений повноваженнями та не має можливостей перевіряти справжність підписів на документах. Він лише здійснює перевірку поданих заявником документів на наявність підстав для зупинення їх розгляду та на наявність підстав для відмови у державній реєстрації у відповідності до закону.

Беручи до уваги зазначені зміни законодавства, слід замислитися — яким чином захистити підприємство від рейдерського захоплення? В цьому нам на допомогу прийде грамотно складений статут.

Відсутність закріпленого законом обов’язку нотаріально засвідчувати підпис учасників зовсім не означає, що у підприємця немає законного права передбачити такий порядок положеннями статуту.

Разом з цим, доцільно передбачити закріплену статутом норму, що продаж корпоративних прав оформлюється договором купівлі-продажу, що також підлягає обов’язковому нотаріальному засвідченню.

У тому випадку, якщо підприємець задекларує в статуті вищенаведені положення, він зможе себе надійно захистити від рейдерського захоплення, а використовуючи шаблонні статути, завантажені з  мережі інтернет, він такої можливості позбавляється.

Безперечно, що використання шаблонного статуту є особистим правом кожного окремо взятого підприємця. Але якщо ставити за мету захистити свій бізнесу від незаконних посягань, то необхідно відмовитися від подібного підходу, приділити більшу увагу процесу підготовки статутних документів, скористатися послугами юриста, самостійно розібратися в тонкощах реєстрації, якщо на це є час.

В іншому випадку доведеться захищати свої порушені права та законні інтереси в судовому порядку, витребувати реєстраційну справу в державного реєстратора, оскаржувати реєстрацію змін, проводити почеркознавчу експертизу, що дозволить встановити, що підписи в статуті є підробленими, миритись із небажаними та/або неадекватними спадкоємцями, партнерами, що з’явились в зв’язку із відчуження попереднім партнером своєї частки, тощо.

Очевидно, що це забере багато часу, людських та фінансових ресурсів. Адже вкрай важливо не допустити незаконне управління підприємством, унеможливити доступ рейдерів до банківських рахунків, вхід до складу учасників небажаних та/або неадекватних партнерів.

При цьому слід розуміти, що фактично вся ця процедура зупинить господарську діяльність компанії, що може призвести до значних збитків. Підхід до підготовки статутних документів має слідувати принципу — якщо хочеш щось зробити, роби це якісно.

Руслан РЕДЬКА, адвокат, партнер практики Корпоративного права JUSCUTUM