Подорожчання ще попереду
Повернення з 30 вересня акцизів на автомобільне пальне власники транспорту очікували з хвилюванням, передчуваючи новий виток підвищення цін.
Нагадаємо, податок впроваджено в розмірі 100 євро на тону бензину і дизелю (близько 4 гривень на літр) і 52 євро на тону скрапленого газу (близько 2 гривень на літр). Споживачі очікували, що приблизно на таку ж суму підвищаться і цінники на АЗС.
Проте дійсність виявилася більш поблажливою. Протягом місяця з часу впровадження акцизів ціни на бензин залишалися практично стабільними. Бензин марки А-95 на початку листопада коштував в середньому 49,4 гривні за літр. Дизельне паливо дорожчало, проте не настільки сильно, як можна було очікувати. В середньому його вартість підвищилася на 60 копійок — з 53,2 до 53,8 гривні за літр.
Найбільш сильно на повернення акцизу відреагувала ціна автогазу, який подорожчав більше ніж на 2 гривні — з 26,3 до 28,5 гривні за літр.
Таку відносну стабільність на ринку нафтопродуктів вдалося зберегти попри назагал несприятливі умови, які спонукали до підвищення цін. Окрім акцизів, які додали до собівартості бензину і дизелю по 4 гривні на літрі, додатковий тиск на ціни справляла і ситуація на ринку нафти. Протягом місяця спостерігалося значне підвищення цін. Барель нафти марки Brent подорожчав з 82 до 97 доларів.
Читайте: Хаос у Кремлі: як Путін схилився перед Ердоганом
“Тренд на підвищення ціни задало рішення ОПЕК (на початку жовтня — “Апостроф”) про скорочення видобутку нафти, — сказав виданню директор консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн. — Це стало дуже неприємною новиною для споживачів і потягло за собою подорожчання автомобільного пального. Проте цей вплив не був однаковим для кожного виду. Найбільше підвищення цін зачепило дизель, гуртова ціна якого в Європі зросла на 20% або на 200 євро за тону, що для України означає підвищення ціни закупівлі на 6 гривень за літр. Ще 4 гривні додав акциз. Таким чином собівартість літра дизелю виросла на 10 гривень. В той же час, гуртова ціна бензину в Європі зросла тільки на 7%, тож і тиск на кінцеву ціну був меншим”.
Зберегти стабільність роздрібних цін на АЗС трейдерам вдалося завдяки тому, що протягом декількох місяців вони продавали нафтопродукти дорожче, ніж це дозволяла ситуація на ринку.
“Протягом серпня-вересня вартість бензину стабілізувалася на рівні 50-51 гривні за літр, — пояснив “Апострофу” експерт “Нафторинку” Олександр Сіренко. — В той же час, завдяки скасуванню акцизів (до їх повернення), налагодженню нових шляхів постачання і зниженню світових цін на нафту у власників мереж була можливість торгувати пальним на 20% дешевше. Але, очікуючи незабаром повернення акцизів, вони тримали ціни на завищеному рівні, щоб не мусити пізніше знову їх підвищувати”.
Читайте: Мовчазний Нетаньяху: як Ізраїль допоможе Україні у війні з Росією
Таким чином, підвищення собівартості нафтопродуктів протягом останнього місяця було переважно компенсоване за рахунок скорочення завищеної раніше маржі трейдерів.
“Гуртова ціна на дизель в Україні збільшилася протягом жовтня тільки на 5 гривень, — говорить Сергій Куюн. — А роздрібна виросла переважно у тих мережах, які торгували в нижньому ціновому діапазоні. Вони дещо підтягли свої ціни до інших, що дало незначне зростання середньої вартості”.
В той же час, за словами експерта, на даний момент потенціал для збереження стабільних цін практично вичерпано. Тож, якщо найближчим часом виникнуть нові стимули для зростання собівартості, наприклад подальше зростання нафтових котирувань, то трейдерам вже доведеться відповідно підвищувати і ціни на заправках.
Втім, поки що особливих причин для цього не спостерігається.
“Вже зараз ми бачимо певне охолодження на ринку нафти, — пояснює Куюн. — Ціна подекуди опускається до 92-93 доларів за барель. Також спостерігається незначне зниження ціни на дизель. Тож найближчим часом різких стрибків на ринку не очікується”.
Проте, на думку Олександра Сіренка, тиск на ціну пального все ж таки поки що зберігатиметься. Тому в міру того, як закінчуються запаси пального, завезеного в Україну до відновлення акцизів, і будуть надходити нові партії, ціна повільно зростатиме, прямуючи до встановлених Кабміном граничних цін - 58 гривень за літр для дизелю і 52 гривні для бензину.
Обережніше з балонами
Інакше розвивалася ситуація зі скрапленим газом. За словами Олександра Сіренка, постачальників цього продукту на ринку більше, ніж бензину, завдяки чому між ними точиться жорсткіша конкуренція. Відтак для того, щоб забезпечувати реалізацію свого товару, вони працювали з мінімальною маржею, і ціни на газ трималися на досить низькому рівні. Якщо навесні на хвилі паніки вони піднялися до 40 гривень за літр, то до кінця серпня газ вже продавали по 25 гривень.
Тож, коли було повернуто справляння акцизу, трейдери вже не могли компенсувати податок за рахунок свого прибутку і змушені були підняти ціну.
“Додатковим поштовхом до зростання вартості стало сезонне підвищення попиту на газ, — говорить Олександр Сіренко. — Одними з найбільших споживачів цього пального є агрофірми, які використовують скраплений газ в сушарках для зерна нового врожаю. Збільшення споживання викликало деякі логістичні проблеми при постачанні, що також дещо підштовхнуло ціну вгору”.
Крім того, останнім часом ринок відчуває підвищення попиту на газ з боку населення великих міст, особливо Києва, де значна кількість будинків обладнані електричними плитами. Через постійні відключення світла люди шукають альтернативу і активно запасаються плитками, які працюють на пропані.
“Також стрімко зростає попит на газ на деокупованих територіях, де практично знищена енергетична інфраструктура, і скраплений газ часто є єдиним доступним енергоносієм для приготування їжі і обігріву, — продовжує Сіренко. — Сьогодні на цих територіях існує величезний попит на балони, і в міру того, як він буде задовольнятися, буде надалі зростати і попит на газ. Це буде тиснути на ціну, і вона буде поступово збільшуватися, поступово наближаючися до 30 гривень за літр”.
Проте, додає він, найближчим часом цей бар’єр ціна газу, скоріше за все, не перетне.
На думку експерта, збільшення використання газу в побуті є довгостроковою тенденцією. В майбутньому ринок скрапленого газу, який досі був орієнтований переважно на автомобілістів, буде все більше розвертатися в бік населення. З часом частка побутових споживачів зросте до 30% ринку.
Проте відповідна переорієнтація породжує нові проблеми, оскільки робота з побутовими споживачами потребує спеціальної інфраструктури і кваліфікованого обслуговування.
“Варто пам’ятати, що газові балони — це досить небезпечні об’єкти, які потребують грамотного обслуговування і регулярної діагностики, — говорить Сергій Куюн. — Проте в наших умовах це майже неможливо забезпечити. Державна система постачання балонного газу, яка існувала ще за часів СРСР, зруйнована, а приватний сектор не може цією справою повноцінно займатися через надто складне державне регулювання”.
В той же час балонний парк, який знаходиться на руках у населення, перебуває не в найкращому стані. Сьогодні багато людей дістають з комор балони, які пролежали там роки і навіть десятиліття. Причому вони не можуть об’єктивно оцінити технічний стан цих посудин, оскільки для цього потрібні фахівці і спеціальне обладнання. В той же час, зимовий період породжує додаткові ризики при використанні газу.
“Люди заправляють балони на морозі, потім приносять їх додому, де газ нагрівається і збільшує тиск, — пояснює Сергій Куюн. — І якщо балон має якісь дефекти, це може призвести до вибуху. З огляду на значне підвищення попиту, гадаю, ми незабаром почуємо про такі випадки”.
Тому, на думку експерта, уряду варто звернути увагу на цей сектор ринку і оновити регуляторну базу таким чином, щоб бізнес мав можливість створити мережу підприємств, здатних надавати кваліфіковані і безпечні послуги з постачання газу в побутових балонах. Це не тільки сприятиме створенню нових робочих місць, але й допоможе населенню пережити нинішній непростий час, коли ворог активно руйнує енергетичну інфраструктуру держави.
Роберт ВАСИЛЬ
