Списані за непотрібністю

Закони про розширення переліку пільгових категорій громадян і підвищення виплат їм від першихроків незалежності є звичним передвиборчим трюком. У результаті виникла об’єктивна реальність: багатомільярдні зобов’язання, які держава Україна неспроможна виконати. Ще в січні віце-прем’єр Сергій Тігіпко заявив, що цього року на виплати за пільгами бракує 160 млрд грн.

Однак, скаржачись на це, нинішні можновладці забувають, що мають прямий стосунок до “розбещування” виборців. Наприклад, у 2004-му, перед президентськими перегонами, на додачу до законів про ветеранів війни, чорнобильців та інших тодішня прокучмівська більшість у ВР проголосувала Закон “Про соціальний захист дітей війни”, в один момент збільшивши кількість пільговиків на понад 6 млн осіб. На сьогодні суди зобов’язали виплатити цій категорії громадян 5,6 млрд грн; у них лежить ще понад мільйон позовів про забезпечення виконання законодавства про пільги й для інших категорій (зокрема, чорнобильців та афганців). Тож претензії і Тігіпка, і прем’єра Азарова, і президента Януковича, що також долучився до шельмування пільговиків, які нібито “не мають ані страху, ані совісті”, повинні бути звернуті не до останніх, а до власної партії.

Читайте також: Постчорнобильський цинізм

Партія регіонів чи не вперше зіткнулася із серйозною проблемою відповідальності за свої слова. Але складається враження, що ані вона, ані гарант цієї відповідальності абсолютно не бояться. Через рік парламентські вибори, але команда Януковича з легкістю, а деколи і з цинізмом відмахується від вимог пільговиків. Поки що проти афганців та чорнобильців ще не порушили кримінальних справ (хоча, за деякою інформацією, заготовки вже є); “Беркут” теж особливо не звірствував під час акцій протесту. Але й жодних варіантів вирішення проблем згаданих категорій ані Кабмін, ані глава держави досі не запропонували. Пікантності ситуації додає те, що і чорнобильці, і афганці є переважно електоратом Партії регіонів і Януковича. Кількісно це дуже великі групи активних виборців: ветеранів Афганістану в Україні проживає близько 150 тис., чорнобильців — понад 2,3 млн осіб. Крім того, ображеними на ПР і гаранта за реальне урізання виплат будуть і ветерани війни (близько 2,5 млн осіб), і діти війни (близько 6 млн). Не в українських політичних традиціях легковажити мільйонними електоральними групами напередодні перегонів. Тому тетчерівський стоїцизм команди президента в ігноруванні протестів чорнобильців та афганців може свідчити лише про одне: Партія регіонів, попри низький рейтинг, який за нормальної виборчої системи прирікав би її на опозиційність, абсолютно спокійна за долю майбутніх виборів, владі вже немає сенсу “працювати” з “витратним” електоратом. Проект нового виборчого закону від правлячої коаліції гарантує цілковитий контроль за результатом волевиявлення. Виборчі комісії — від окружних до дільничних — будуть сформовані партіями владної більшості, кандидатів від опозиції можна знімати з перегонів на підставі “бо ми так хочемо”. З інформації “з полів” можна також зробити висновок, що суттєво посилить регіоналів на виборах 2012 року інша електоральна категорія — державні та муніципальні службовці. Голови держадміністрацій і мери, навіть у західних областях України, вже активізували роботу з масового поповнення місцевих організацій ПР за рахунок службовців органів влади. До речі, в умовах нефінансування пільг афганців, чорнобильців та інших ветеранських категорій керівництво стабільно збільшує видаткову частину бюджету на органи державної влади, справно фінансуються захмарні зарплати і пенсії народних депутатів та вищих посадових осіб, поки що не чути про обмеження пільг для службовців.

Зрештою, від протестів незадоволених владу, вочевидь, захистять міліцейські щити. Нового міністра внутрішніх справ Віталія Захарченка пов’язують зі старшим сином Януковича Олександром (як і голову Нацбанку Арбузова та нового керівника податкової служби Клименка). Відтак розрізнені соціальні протести не забезпечать сподіваного успіху: голосів виборців уже не потребують, а нечисленні мітинги розгонять правоохоронці за наказом людини, особисто відданої сім’ї.

Андрій ДУДА