Мета, про яку говорять законотворці: збалансувати інтереси держави та інвесторів, спростити механізм будівництва у внутрішніх морських водах і територіальному морі тощо.
Такий проєкт мав би розглядати транспортний комітет, бо саме він відповідає за питання портів і зернових коридорів. Але ініціатива Шуляк, за дивним збігом, потрапила до комітету, який очолює її авторка. Це комітет, який відповідає за організацію держвлади та місцевого самоврядування. Здавалось би: це повинно полегшити розгляд.
Але перша ж спроба зазнала невдачі — проєкт прибрали з порядку денного, відправили на розгляд підкомітетів і попросили НАЗК підготувати антикорупційну експертизу.
З альтернативним виступили представники “Голосу” (9664-1). Головною авторкою там є Юлія Клименко — членкиня транспортного комітету. Вона наголошує, що до процесу законотворення слід залучити всі сторони, громади мають вирішувати, що вони дозволяють будувати на своїй землі, щоб не вийшло так, як з містобудівною “реформою”.
Що пропонує Шуляк?
Зараз передати комусь землю для будівництва якогось об’єкта на воді можна, лише якщо є детальний план територій, генплан або план зонування. Шуляк пропонує споруджувати, коли цих документів немає.
Схожа ініціатива є в її колег зі “Слуги народу”, тільки стосується земель сільськогосподарського та оздоровчого призначення, які хочуть віддати під промисловість за спрощеною процедурою. Вона має підтримку заступника голови Офісу Президента Ростислава Шурми. І там так само законотворці ігнорують екологічну оцінку землі і можливі наслідки для довкілля.
На воді пропонують зробити те саме — внести зміни до Водного кодексу. І якщо це станеться, то не треба буде погоджень з облдержадміністраціями чи Держводагентством.
Фото: надано ЧЕСНО
Спершу, 9 жовтня, Шуляк презентувала проєкт на екологічному комітеті.
“Група нардепів спільно з Мінінфраструктури, плюс представники бізнесу — розробники документа. Є низка проблем з реалізацією інвестиційних проєктів, чи виконують їх за державні, чи за приватні кошти… Розуміємо навантаження, яке йде на порти Донеччини, як швидко треба в цьому регіоні відновлювати після обстрілів інфраструктуру, створювати нові споруди... Ми робимо певну дерегуляцію, коли усуваємо необхідність отримання погодження відведення землі та водного простору для торговельного мореплавства”, — зазначила Шуляк.
І додала, що Кабмін може доручати ОДА передавати в користування ділянки, розташовані поза межами територіальних одиниць. Цю ініціативу на засіданні підтримав заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков.
Керівник експертного відділу ГО “Українська природоохоронна група” Петро Тєстов наголошує, що є серйозні ризики для екології:
“Пропонують прибрати чиновницьке погодження будівництва на землях водного фонду, мовляв, достатньо лише проєктної документації. Але ж за достатню суму завжди знайдуться сертифіковані проєктанти, які запроєктують усе, що захоче замовник. Наприклад, будівництво в прибережній смузі під виглядом “реконструкції гідротехнічної споруди” чи втручання в русло річки для облаштування приватних пляжів і ставків під виглядом “гідротехнічних робіт”. І саме погодження може зупинити такі проєкти. Тож якщо ця “дерегуляція” відбудеться, нас очікує хаотичне та неконтрольоване будівництво і тут”.
Держагентство водних ресурсів України вже зазначило: запропоноване спричинить “неконтрольовані процеси різного роду будівництва на землях водного фонду, прибережних захисних смугах, смугах відведення, зонах санітарної охорони, що вплине на екологічний стан поверхневих водних об’єктів”.
Фото: ЧЕСНО
Про альтернативний проєкт представник Держагентства водних ресурсів Ігор Гопчак на засіданні екологічного комітету сказав так:
“Зауважень не було, ми написали, що відсутні пропозиції. Там Держводагентство погоджується”.
Міндовкілля у своїх пропозиціях наголошує, що законопроєкт Шуляк не враховує факту, що землі водного фонду — це не лише море, а й річки, інші водойми громад.
Фото: ЧЕСНО
Тим часом представниця Міндовкілля наголосила, що документ створює правову невизначеність з приводу обов’язкового / необов'язкового погодження проєктів із центральними та місцевими органами влади і може спричинити неконтрольоване будівництво.
Голова екологічного комітету Олег Бондаренко (“Слуга народу”) зазначив, що погоджується з висновками Міндовкілля та Держводагентства. Така законотворчість могла з’явитися, тому що автори не поспілкувалися з фахівцями водоохоронної галузі:
“Ця редакція може призвести до масштабних негативних наслідків для всіх водних об’єктів і довкілля України. Моя принципова позиція: виключити до другого читання із законопроєкту всі інші водні об’єкти, крім морських. І ми будемо за це боротися, подавати правки і добиватися, щоб їх урахували”.
Народна депутатка Юлія Клименко зазначає, що в екоінспекції є корупція, але це не означає, що відомство не повинно діяти і контролювати:
“Для європейської моделі екологія — це фільтр № 1. Нам усім пити воду з Дніпра, нам усім купатися в річках і морі, куди річки впадають. Якщо не буде чіткої некорумпованої регуляції — це загроза для екології, загроза хаотичної забудови і на воді. Порт — це вершина айсберга. До нього йтимуть залізниця, автодороги, очисні споруди, інша інфраструктура, яка дає не тільки логістику, але й шум, викиди, забруднення, якщо неправильно спроєктовано або збудовано. Це великий організм”.
Фото: надано ЧЕСНО
Унаслідок забруднення моря державі завдано шкоди на 65 млн грн
“Громада має як мінімум знати, що буде на річці або біля моря, і висловитися з цього приводу. Чи бажають вони, скажімо, на київських схилах новий порт? Якщо, наприклад, буде промисловий порт, то вже не буде рекреації та туризму”, — наголошує Клименко.
Залучити до обговорення бізнес, але не екологів
20 жовтня проєкт мали розглядати безпосередньо на комітеті, який очолює Шуляк. Він був у порядку денному разом з проєктом Клименко і міг би бути проголосований.
Але народний депутат Роман Лозинський (“Голос”) попросив зняти їх з розгляду, бо законодавча ініціатива не пройшла розгляду на підкомітеті:
“Законопроєкти 9664 і 9664-1 важливі. Але засідання підкомітету не відбулося. Ми не заслухали сторін, щоб якісно опрацювати. Звісно, комітет має право ухвалити рішення. Але моя пропозиція — розглянути на наступному засіданні. І, може, хтось скаже, чому не було засідань підкомітетів? У нас 98% законопроєктів проходять цю процедуру”.
Олег Дунда (“Слуга народу”) наголосив, що просив Шуляк відправити листа на НАЗК з проханням призначити антикорупційну експертизу:
“Чому не відбувся підкомітет? Висновки надійшли лише вчора ввечері. Опрацювати їх за дві години — це не дуже добре. А по-друге, є звернення на НАЗК — і воно розглядає ці законопроєкти. Я нагадаю, що ми мали досвід неврахування думки НАЗК, коли розглядали проєкт 5655 (містобудівна “реформа” — Авт.). То щоб не повторилася історія, я прошу дослухатися до пропозиції пана Романа Лозинського. Багато бізнес-асоціацій дзвонили, що хочуть бути під час розгляду, треба запросити представників бізнесу, у них є застереження. Тому на наступному комітеті ми прозоро це проведемо, з урахуванням пропозицій НАЗК”.
Шуляк підтвердила, що отримала листа від Дунди, і додала, що він і сам міг би відправити законопроєкти на антикорекспертизу і не затягувати процес. Натомість член комітету роз’яснив, що досвід містобудівної “реформи” засвідчує протилежне.
“5655 підтримується НАЗК і є основою для державної антикорупційної стратегії, яку зараз реалізує уряд”, — наголосила Шуляк.
Екологи дивуються, чому народні депутати говорять лише про залучення бізнесу, коли ініціатива безпосередньо стосується впливу на довкілля:
“Дивно це виглядає. Законопроєкт вносить серйозні зміни у природоохоронне законодавство. Але чомусь його обговорюють лише з профільним бізнесом, а екологи і громадськість дізнається про це постфактум, коли вже все готове”, — наголошує біолог УПГ Єгор Гринник.
Юлія Клименко акцентує: тему портів мали б розглядати не в комітеті, де головує Шуляк, а в транспортному, членом якого є Клименко:
“Шуляк, віцепрем'єр Кубраков, заступник міністра Васьков розуміють, що в нас будуть ставити питання, а в Шуляк для них більш прохідна ситуація. Тому розглядає цей комітет, який не має експертизи в транспорті і логістиці. Наш комітет запросив би весь сектор: власників портової інфраструктури, бізнес, логістику, екологів. Узагалі всіх, хто бере участь у зерновому коридорі”.
Фото: EPA/UPG
Балкер VALSAMITIS завантажують пшеницею в Чорноморську поблизу Одеси, 18 лютого 2023 р.
“Я подала альтернативний проєкт. Він неідеальний. Але моя задача, щоб довкола цього була дискусія. Щоб не було так, як з містобудівною “реформою”, де діяли лобістські інтереси. Усі мають бути залучені до обговорення. У морській галузі велика корупція. Порти —- це до 70% економіки країни. Якщо ми не проведемо цей законотворчий процес якісно — інвестор не прийде. У нас є ризики, що це може законсервувати чинну корупційну систему на рівні органів влади та Мінінфраструктури”, — додала Клименко.
Транспортний комітет має розглянути цей проєкт 25 жовтня. Відповідь від НАЗК повинна надійти орієнтовно за тиждень.
Ірина ФЕДОРІВ, журналістка