Скільки чиновників звільнив уряд

Перебуваючи в опозиції, нинішня влада не гребувала штрикнути прем'єр-міністра Миколу Азарова фактами корупції, халатності чи марнотратства його підлеглих.

Вчорашні хедлайнери Майдану обіцяли привести до керма держави нових компетентних професіоналів.

Багато хто читав про кадрові успіхи Грузії. Відтак, українці мріяли, що після революції владні кабінети наповнять молоді освічені люди із західним мисленням.

З часу ганебної втечі “сім'ї” минуло майже півроку. Значить, можна підрахувати, скільки старих чиновників звільнили, аби дати дорогу молодим.

В усі міністерства автор направив запити з проханням надати перелік посад, які були звільнені з 1 березня до 1 липня 2014 року. Не скорочені, а саме звільнені, на які могли прийти нові люди. Посади поділені за чотирма категоріями.

Перша категорія — це вища ланка: заступники та радники міністра.

Друга категорія — середня ланка: голови департаментів, управлінь, відділів, секторів та їх заступники.

Третя категорія — нижча ланка: спеціалісти та інспектори. У МЗС сюди також належать посли. У Міністерстві оборони — помічники міністра і патронатна служба.

Четверта категорія — обслуговуючий персонал, наприклад, водії.

Від Мінсоцполітики дані не надійшли. Мінпромполітики та Міндоходів ліквідовані. При систематизації даних посада “міністр” не враховувалася

У квітні 2014 року прем'єр Арсеній Яценюк затвердив граничну чисельність працівників апарату центральних органів виконавчої влади. В останньому стовпчику наведений відсоток звільнених посад від граничної чисельності.

Варто відзначити, що на Майдані політичні лідери були більш революційними, ніж на посадах. Загалом уряд Яценюка щодо кадрового питання можна назвати поміркованим. Середній відсоток звільнених посад становить 5,08%. З 9 261 посади в апаратах міністерств до 1 липня звільнили 352.

Міністерство внутрішніх справ могло суттєво змінити цифри. Як повідомив перший заступник департаменту кадрового забезпечення МВС Володимир Мякота, за вказаний період у підрозділах та органах МВС звільнено 305 та призначено 36 осіб рядового і начальницького складів органів внутрішніх справ.

На жаль, перелік посад не наданий, тож дані в таблиці не зазначені.

Найчастіше звільняли посади середньої ланки — очільників структурних підрозділів — 166 посад. Серед обслуговуючого персоналу звільнили сім посад — усі водії МЗС.

Найрадикальнішим управлінцем виявився свободівець. Міністр екології Андрій Мохник звільнив 21 працівника міністерства або 9,95% посад.

До слова, назва однієї із звільнених посад може викликати шок: радник міністра відділу забезпечення діяльності міністра та з питань економічних реформ департаменту організаційно-аналітичного забезпечення діяльності міністра. Навряд чи такі регалії, запам'ятав навіть той, хто їх носив.

На другому місці — МОЗ. Олег Мусій звільнив 9,23% штату. На третьому місці з великим відривом — Мінрегіонбуд Володимира Гройсмана, який вивільнив 7,57% робочих місць. Найбільш поміркованішим у кадрових питаннях виявився Олександр Шлапак, який звільнив 2,01% персоналу.

Втім, чи у кадрах проблема? Деякі експерти, незважаючи на люстраційну какофонію, вважають, що спочатку треба змінити систему, а вже потім виконавців.

Політичний аналітик Роман Кобець наводить крилатий вислів британського філософа Карла Поппера: “Створювати такі інституції, які б належним чином функціонували, навіть якщо їх захоплять чорти”.

Починати зміни в суспільстві треба не з персон, а з повноважень, функцій, порядку взаємодії, завдань, звітності всіх тих, хто обіймає посади, додає він.

Яскравим прикладом безуспішності кадрових чисток можна назвати Міноборони. За Ігоря Тенюха та Михайла Коваля було звільнено 48 посадовців. При цьому майже чверть з них — відповідальні за матеріально-технічне забезпечення збройних сил, яке було і залишається незадовільним.

Однак такі заходи жодним чином не вплинули на свідомість чиновників у лампасах, що залишилися. Навіть під час бойових дій Міноборони примудрилося купити непотрібні полегшені бронежилети на 71 млн грн.

Експерт Володимир Купрій переконаний: скорочення чиновників матиме ефект лише тоді, коли органи влади позбудуться непотрібних функцій. Крім того, кожен орган влади повинен розуміти пріоритети і очікувані результати.

Наразі докорінні перетворення у держслужбі і не починалися. Країна живе по-старому. Уряд заклопотаний переддефолтним станом країни, президент — війною. Ніхто не робить різких рухів. Мовляв, спочатку повинна запрацювати Національна рада реформ, а вже потім будуть власне реформи.

Революційні зміни у принципах діяльності державної служби зачекають?

Гліб КАНЕВСЬКИЙ, експерт Центру політичних студій та аналітики