Що у нас могла відібрати нова Конституція?

Можливе ухвалення цього Основного Закону насправді напряму стосувалося інтересів кожного з нас. “Главред” проаналізував розміщений в Інтернеті текст проекту Конституції, розроблений БЮТ та Партією регіонів, і визначив речі, яких могли позбавити кожного громадянина України депутати, які б таки віддали свій голос на підтримку цього документа.

1. Віра у політиків

В принципі, українці і так ніколи не вимагали від своїх політиків забагато. Наші обранці справді чимало разів доводили свою непослідовність, кон’юнктурність, прагнення у будь-який спосіб утриматися на теплих місцях.

Однак цього разу творці проекту нової Конституції, здається, перевершили самі себе. Цей документ готувався обмеженим колом людей за зачиненими дверима, будь-яка участь громадськості чи навіть експертного середовища у творенні головного закону країни не передбачалася в принципі. Додаймо до цього, що переговори про створення “суперширокої” коаліції та розробку нової Конституції БЮТ вів, не виходячи зі складу чинної парламентської більшості. Взагалі-то, за подібні речі поплатилася життям Рада попереднього скликання...

Чи можна показати ще більшу зневагу до виборців, чи можна ще влучніше плюнути у свої передвиборчі обіцянки, ніж це зробили “бютівці” та “регіонали”? Звичайно, для наших політиків немає нічого неможливого, але, визнаймо, зробити це тепер буде дуже складно...

2. Прямі вибори Президента

Ідея перенести вибори Президента до парламенту час від часу виникала під куполом Верховної Ради протягом останніх років, і кожен раз українське суспільство реагувало на неї однаково — різким несприйняттям. Соціологи кажуть, що так само наше суспільство ставиться до цієї ініціативи і нині — тим більше, що поміняти правила політичної гри творцям нової Конституції заманулося якраз перед черговими виборами глави держави...

З точки зору політології нічого поганого у непрямих виборах Президента немає — справді, у такий спосіб обирають главу держави чимало європейських парламентських демократій. Однак захисники конституційних змін від ПРіБЮТ при цьому забували згадати про важливий факт: європейські президенти не мають такого об’єму повноважень, який у новій Конституції прописувався під Віктора Януковича. Людина, яка б мала право подавати до парламенту кандидатури міністрів оборони та закордонних справ, одноособово (!) призначати керівників СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби — це не слабкий Президент класичної парламентської республіки. А тому перенос виборів глави держави до парламенту мав би вкрай мало спільного з обіцяною авторами цієї пропозиції “європеїзацією” української системи влади...

3. Чергові вибори парламенту та місцевих органів влади

Прагнучи забезпечити гарантії виконання таємних домовленостей між Партією регіонів та БЮТ, творці нової Конституції пішли найлегшим шляхом — вони просто запропонували перенести найближчі парламентські вибори на два роки, а до місцевих органів влади — на рік. Про якусь політичну пристойність чи прагнення забезпечити інтереси виборця у даному випадку не йшлося: головне — у будь-який спосіб застрахувати “біло-блакитних” та “біло-сердечних” від неминучого електорального провалу.

А чи можна було гарантувати, що подовжувати термін власних повноважень нашим депутатам не сподобалося б настільки, що вони б не зробили це вдруге, скажімо, у 2013 році? А тоді і втретє? Коли в кулуарах парламенту опоненти “широкої” коаліції говорили про те, що Україна стоїть досить близько від установлення спадкової системи передачі депутатського мандату, на їхніх обличчях не було видно посмішок...

4. Незалежність депутатів

Нинішня система виборів до Верховної Ради і взаємовідносин народного депутата з керівництвом своєї політсили і так давала народним обранцям дуже обмежений простір для самодіяльності. Однак це ще квіточки у порівнянні з жорстким імперативним мандатом, введення якого передбачав проект Конституції, розроблений Партією регіонів та БЮТ.

Якщо цей Основний Закон було б ухвалено, то будь-якого нардепа можна було б позбавити мандату за “дії, що порушують виборчу програму” його партії. Тріумф демократії — таке рішення депутат-вигнанець навіть зміг би оскаржити до суду...

Не нагадуватимемо, що взагалі-то за цією логікою з БЮТ можна було б вигнати і саму Юлію Тимошенко — за розробку цієї Конституції. Просто констатуємо факт: якщо нову Конституцію було б втілено в реальність, наші депутати остаточно перетворилися б на стадо кнопкодавів, які боялися б навіть дихнути без санкції лідера.

5. Свобода слова

Конституція від БЮТ та Партії регіонів могла зруйнувати чи не єдиний здобуток Майдану-2004 — можливість українських громадян отримувати інформацію про події, які відбуваються у їхній державі, з більш, ніж одного джерела. Проект нового Основного Закону давав державі в руки надпотужне знаряддя для контролю за ЗМІ: право позбавляти їх ліцензії без права поновлення за “дезінформацію суспільства”.

Чи могла вважатися втіхою для українського медіа-середовища конституційно закріплена обіцянка створити у нашій державі суспільне мовлення? Питання риторичне...

У що могла перетворитися українська журналістика внаслідок такого нововведення, уявити неважко. За цим можна було б спрогнозувати і метаморфози цілої нашої держави: держави, у якій 46 мільйонами громадян за посередництвом стада безправних “депутатів” керували б двоє “лідерів”, а відповіддю на будь-які закиди у бік цієї “ефективної” системи було б позбавлення такого критика ліцензії.

Андрій СОЛОДИНСЬКИЙ