Що стоїть за конфліктом ІСД та Метінвесту?

Що стоїть за конфліктом між двома потужними фінансово-промисловими групами — “Метінвестом” мільярдера Рината Ахметова і “Індустріальним союзом Донбасу” — теж мільярдера Сергія Тарути?

Місцева преса обережно коментує це протистояння.

У травні цього року господарчий суд Донецької області задовольнив 13 позовів структур холдингу “Метінвест” до підприємств “Індустріального союзу Донбасу”. Загальна сума боргу за поставлену металургам сировину склала, за різними оцінками, 1,5 — 1,7 мільярда гривень.

Але за твердженнями місцевих економістів, вартість заарештованого майна підприємств обчислюється набагато більшою сумою. У прес-службі корпорації судовий процес не коментують.

На початку приватизації державних підприємств у 90-тих роках “Індустріальний союз Донбасу” став найбільшим власником металургійних заводів у Донецькій області — як-то “Азовсталь” і Харцизький трубний завод. За кілька років власники ІСД продали свої пакети акцій компанії СКМ Рината Ахметова. Аналітики припускають, що таким чином пан Ахметов вирішив оформити фактичне володіння названими заводами.

Сьогодні найбільші активи “Індустріального союзу Донбасу” перебувають за межами Донецької області — в Алчевську, Дніпродзержинську, а також у Польщі, Угорщині та Італії. В самому ж Донецьку корпорації належить офісна будівля та футбольний клуб “Металург”.

Економічна криза 2008-2009 років негативно позначилася на бізнесі Сергія Тарути: напередодні кризи металургійні заводи взяли великі кредити на модернізацію. Через скорочення виробництва підприємства не могли віддавати борги.

На початку цього року стало відомо про продаж контрольного пакету акцій “Індустріального союзу Донбасу”. Як писала преса, покупцем виступив один із найбільших російських виробників сталі концерн “Євразхолдинг”. До речі, цей концерн також вимагав через суд від “Індустріального союзу Донбасу” відшкодування боргів.

Металургійний бізнес “Індустріального союзу Донбасу” є вразливим через те, що корпорація не має власної залізорудної сировини, тому змушена купувати її або у заводів Рината Ахметова, або в Росії. Економісти кажуть, що через це конкурентноздатність ІСД нижча, ніж у підприємств “Метінвесту”. Під час зростання цін на металургійну продукцію це не дуже помітно. Але під час кризи у корпорації просто не залишилося резервів для заощадження.

Донедавна в такій самій ситуації перебував один із найбільших українських металургійних комбінатів — комбінат імені Ілліча. Через борги перед постачальниками сировини підприємство опинилося на межі банкрутства. У травні цього року керівник комбінату Володимир Бойко оголосив про об‘єднання активів із холдингом “Метінвест”, який має власну сировину. Такий альянс може забезпечити виробництво двох третин української сталі — до 20 мільйонів тонн на рік.

Аналітики припускають, що за аналогічною схемою металургійні активи “Індустріального союзу Донбасу” можуть бути розділені між “Метінвестом” та російськими власниками пакету акцій “ІСД”. А судові процеси свідчать про те, що кредитори поспішають отримати свої гроші і не бажають іти на реструктуризацію заборгованості.

Ліна КУЩ