Що буде з “Батьківщиною”?

Адміністративний та фінансовий тиск влади на соратників Юлії Тимошенко, кримінальні справи проти міністрів-бютівців та арешт самої Тимошенко значно ослабили колись найвпливовішу українську політичну силу — ВО “Батьківщина”, яка сьогодні переживає глибоку кризу.

З БЮТ систематично йдуть депутати, припиняють фінансування партії її фінансові донори, а на мітинги підтримки Тимошенко заледве збираються кілька тисяч людей.

Коли Юлію Тимошенко везли під вартою із зали суду до СІЗО перешкодити міліціонерам намагалося всього кілька сотень прихильників, в основному бабусь і студентів.

Час, коли тисячі людей за наказом Леді Ю блокували урядові будинки та підрозділи МВС і внутрішніх військ минув.

Розбите корито “газової принцеси”

Партійні організації “Батьківщини” на даний час перебувають в розрусі і слабо контролюються центральним офісом.

Вся увага керівництва прикута до самої Юлії Володимирівни, всі зусилля спрямованні на її порятунок від арешту та судового вироку, а близькі соратники Тимошенко перебувають під прискіпливим контролем прокуратури і систематично викликаються на допити.

Яскравою ілюстрацією тиску на оточення Тимошенко може бути використання владою навіть сімейних конфліктів її соратників у боротьбі з нею.

Так, на час відсутності адвоката Сергія Власенка на судовому засіданні, під приводом закордонної поїздки, до Печерського суду прийшов лист від його дружини, яка зазначала, що Власенко знаходиться в Україні і приховує цей факт від суду.

Влада тисне і на бізнесменів причетних до фінансування партії. До незговірливих підприємців, які не можуть зрозуміти, чому погано бути членом “Батьківщини” та фінансувати територіальні відділення партії, приходять у гості податківці, працівники КРУ, СБУ, МВС та прокуратури.

Застосовуються різноманітні адміністративні “перевірки”, погрози, порушення кримінальних справ, відбувається залякування підприємців. Нещодавно правоохоронні органи та озброєні співробітники СБУ провели обшуки на підприємствах, що належать близькому до Юлії Тимошенко бізнесмену Костянтину Жеваго, який є мабуть останнім олігархом, який ще не вийшов з БЮТ.

Перевіркою була паралізована робота кількох фірм та банку, що належить Жеваго, та вилучені офісні документи.

Фінансовим донорам партії, аби не втратити свої статки, оптимальніше вийти з “Батьківщини” і дистанціюватися від її підтримки. Інакше — кінець бізнесу. Адже влада поставила собі за мету маргіналізувати БЮТ за російським сценарієм.

В Росії також відкривали кримінальні справи проти політичних опонентів за корупційними звинуваченнями, перекривали фінансові потоки, нейтралізували Ходорковського, Березовського й інших олігархів причетних до фінансування альтернативних політичних сил — їх виганяли з країни, або позбавляли бізнесу. Так російську опозицію загнали на маргінес.

Тимошенко вже не контролює партійні структури та партію як таку. Із фракції практично щотижня йдуть депутати або їх виключають за антипартійні (фактично зрадницькі) дії.

БЮТ серйозно втрачає свої позиції — схоже до 2012 року фракція Тимошенко може скоротитися до кількох десятків депутатів.

В регіонах так само панує деморалізація “Батьківщини”. Зважаючи на це, партія може отримати на виборах 2012 року не 15%, а вдвічі менше.

Більша частина бютівських олігархів — Губський, Веревський, Фельдман — перейшли на бік Партії регіонів. Тож чи ризикне хтось іще з великих бізнесменів балотуватися у списку Тимошенко чи фінансувати цей блок?

Це просто небезпечно для їхнього бізнесу та проживання в Україні.

Враховуючи, що для досягнення помітних результатів на парламентських виборах наступного року потрібно вкласти в рекламу, агітацію та оплату роботи штабів і комісій близько мільярда гривень, то може виявитися, що грошей у Тимошенко та її найближчого оточення, яке ще перебуває на свободі, — просто немає.

До парламентських виборів проблема полягатиме в тому, як в умовах тиску та залякувань з боку влади знайти кошти на вибори.

Така ситуація для БЮТ-”Батьківщини” може закінчитися цілковитим крахом, партія повторить долю СДПУ(о), НДП чи “Нашої України”.

В умовах арешту Тимошенко та впродовж кількох місяців затухання і припинення згадок про неї у медіа її рейтинг стрімко впаде, прибічників поменшає, а партійна організація взагалі розпадеться.

А якщо першим номером у списку “Батьківщини” буде не Тимошенко, то не буде й партії як такої. Більшість бізнесменів за такої умови не захочуть не лише фінансувати партію, а й навіть балотуватися в її списку, віддаючи перевагу більш безпечним та не менш привабливим проектам Яценюка, Кличка чи Тягнибока.

Крім того, “Батьківщину” намагаються знищити не лише економічно, але й політично.

Напередодні місцевих виборів 2010 року партію Тимошенко у Львівській області за допомогою перекуплених “бютівців-тушок” клонували на дві частини, дезінформуючи населення “справжнім” і “несправжнім” БЮТ, а потім і взагалі позбавили права участі у виборах.

Тож на Львівщині “Батьківщина” виявилася відсутня як політична сила, що дозволило “Свободі” зайняти місце єдиної вагомої партії в регіоні.

Хоча в такому стані справ керівництво БЮТ винне не менше ніж деструктивна диверсійна діяльність регіоналів. В цій партії, в порівнянні з іншими, найбільше переважав бізнес-підхід при формуванні списків на проходження до парламенту.

Багато-хто з олігархів йшов в Раду для вирішення власних бізнес-проблем і для них це, в першу чергу, бізнес, а вже потім політика. Тож при перших труднощах бізнесмен керується не ідеологічними принципами чи партійною вірністю, а меркантильним розрахунком.

І Тимошенко не може висувати претензій. Вона, до речі, все чудово розуміє, про що яскраво свідчить відсутність претензій Юлії Володимирівни до Богдана Губського, який, пройшовши під її брендом у Верховну Раду з десятком “своїх” депутатів, сьогодні перейшов до табору регіоналів.

Тож нарікати біля розбитого корита Юлії Тимошенко ні на кого, окрім своїх власних амбіцій, вчинків, кадрової політики та помилок.

Фенікс Тимошенко

Проте БЮТ не дарма називають “партією однієї людини”. Адже Юлія Володимирівна є центральною фігурою серед тисяч партійних функціонерів різних ідеологічних, релігійних та економічних поглядів, яких нічого не об’єднує крім її постаті.

І всі рейтинги БЮТ-”Батьківщини” фактично є рейтингом однієї Тимошенко, без якої партія не набере і одного відсотка підтримки. Тож партійна структура відіграє функцію суто технічного забезпечення діяльності Леді Ю.

Ці люди можуть бути при потребі успішно замінені іншими виконавцями.

Сьогоднішня криза БЮТ є тестом на профпридатність для тисяч партійців, які панічно здають партквитки, і водночас така криза створює вакантні посади для нових кадрів, не зіпсованих політичними інтригами та дерибаном партійних бюджетів.

Не виключене і зростання рейтингу “єдиного чоловіка” в українській політиці. Ажіотаж навколо арешту Тимошенко, роль невинно засудженої мучениці принесе її політичній силі додаткові голоси.

Певна підтримка можлива і з боку Росії чи Європи, адже і там залишаються свої інтереси в контрольованій Януковичем країні.

Крім того, жорсткий політичний курс Януковича, репресії проти опозиції, непродумана і “донбасоцентрична” економічна політика багато кому не подобаються як закордоном, так і в середовищі української олігархії, не кажучи вже про народ.

Перевірки з прокуратури та податкової не оминають навіть підприємства лояльних до влади “тущок”, що змушує багатьох олігархів придивлятися до опонуючих Регіонам політсил.

В країні наростає невдоволення правлячим режимом, тож великий і середній бізнес шукатиме альтернативного кандидата для репрезентації своїх інтересів.

Заміна існуючої влади є лише питанням часу і багато впливових людей в Україні готові фінансувати скорочення цього часу.

Тимошенко вже розкручений бренд. Вона має армію фанатично відданих прихильників і харизму. Створити новий політичний проект “національного лідера” коштує дорого, а “молоді реформатори”, як от Тігіпко, який до того ж вже політично визначився, та Яценюк з цією роллю явно не впоралися.

Олігархи, не хочуть займати чергу на аудієнцію до Януковича, яка між іншим зовсім не гарантує спокійного розвитку бізнесу, а груба політика президента остаточно переконує бізнесменів, що з інтелігентною жінкою можна швидше домовитися ніж з теперішнім очільником держави з досить специфічним минулим і з специфічними поглядами на сьогодення.

Звичайно, влада перешкоджатиме фінансуванню та відродженню “Батьківщини”, проте Тимошенко має досвід боротьби в “жорсткій опозиції” з усіма її таємними каналами фінансування, конспірацією та твердістю відданих партійців.

Тож маючи високий електоральний рейтинг Юлія Тимошенко майстерно вміє перетворювати його у економічний та владний капітал.

А кількість ображених Януковичем олігархів та бізнесменів з часом зростатиме, як і кількість охочих замінити режим Януковича на більш лояльний до розвитку бізнесу.

І в якості альтернативи Януковичу у Тимошенко сьогодні немає рівних конкурентів. “Нові лідери” ще не народилися, а гайки закручуються вже сьогодні.

Тому питання відродження політичної партії Юлії Тимошенко полягає в тому, наскільки радикальними будуть методи боротьби влади з опозиційними силами.

Адже остаточно ослабити БЮТ можна лише масовими арештами та тотальним залякуванням прихильників, що виглядатиме досить не доречно, зважаючи на політику “простягнутої руки до Заходу”, який, між іншим, диктаторам не дає.

В умовах конфліктів з Росією, команда Януковича все більше буде змушена шукати союзників і йти на поступки в питаннях демократизації та лібералізації країни, зберігши необхідні режиму демократичні декорації.

А в умовах напівавторитарного кучмізму Тимошенко вже колись виграла боротьбу і добре знає як діяти. Адже олігархія, корупція, бюрократія і адмінресурс це добре знайоме їй середовище.

Валерій МАЙДАНЮК