Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Ринок праці оживає: де в Україні можна знайти роботу та скільки за неї платять

[07:20 27 мая 2023 года ] [ УНІАН, 25 травня 2023 ]

Ринок праці нарешті продемонстрував активне відновлення з початку повномасштабної війни рашистів проти нашої країни. УНІАН дізнавався, яка зараз ситуація з працевлаштуванням українців, кого шукають роботодавці та яку зарплату зараз можна отримати.

 Національний ринок праці зазнав значних втрат з початку повномасштабної війни Росії проти нашої країни. Минулого року в цей же час знайти роботу було дуже важкою задачею, при тому, що безліч наших громадян переїхали в інші регіони держави чи, взагалі, за кордон, втративши роботу і подекуди житло на окупованих рашистами територіях чи там, де велися бойові дії.

Довгий час у 2022 році ринок праці називали ринком роботодавців через значно меншу кількість вакансій, порівняно з бажаючими працювати. Багато людей погоджувалися на будь-яку роботу, щоб отримувати хоч якусь заробітну плату для забезпечення себе та своїх родин.

Проте сьогодні вже можна говорити про значне відновлення вітчизняного ринку праці. Вакансій уже більше, ніж достатньо, а роботодавцям вже потрібно конкурувати за гідних кандидатів.

За даними сайту з пошуку роботи Work.ua, зараз роботи стало в п'ять разів більше, ніж минулого року. Ринок праці стрімко відновлюється, що створює нові виклики для роботодавців, головний з яких — дефіцит кваліфікованих кадрів. А квітень, як і всі попередні місяці 2023 року, перейняв естафету рекордів за кількістю пропозицій роботи.

“За даними системи управління наймом Work.ua, у квітні зафіксовано 82 467 вакансій, що на 9 відсотків більше, ніж у березні. Фактично наразі ринок праці знаходиться майже на рівні квітня 2021 року (коли у квітні 2022 року було лише 16 046 вакансій)”, — сказано у дослідженні компанії.

Що стосується географічного розподілу, то лідером за кількістю розміщених вакансій є Київська область. До п’ятірки регіонів також увійшли Дніпропетровська, Львіська, Одеська і Харківська області. Причому, як зазначили у Work.ua, Харківська область вперше після повномасштабного вторгнення увірвалась у п'ятірку лідерів за кількістю пропозицій роботи, обігнавши Івано-Франківську область.

Щодо найбільшого приросту вакансій у квітні, то їх демонстрували переважно прифронтові регіони: Харківська (плюс 26 відсотків), Сумська ( плюс 17 відсотків), Чернігівська ( плюс 16 відсотків), Херсонська (плюс 14 відсотків), Запорізька (плюс 14 відсотків). Це є яскравим показником того, що незламні українці продовжують працювати, створювати робочі місця і сплачувати податки, незважаючи на важкі реалії сьогодення.

Показники реального рівня безробіття

Попри значне відновлення ринку праці, безробіття в Україні залишається на високому рівні через руйнівну війну. Хоча в лютому цього року у Державному центрі зайнятості було зареєстровано лише 156 тисяч безробітних, справжні показники безробіття набагато вище за офіційні. Деякі люди шукають роботу самотужки, дехто працює неофіційно, а дехто з військовозобов’язаних не стає на облік до центрів зайнятості, аби не “світитися” — адже центри передають інформацію про безробітних до військкоматів.

Як зазначила перший віце-прем'єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, в Україні достатньо високий рівень безробіття через брак кадрів й так зване структурне безробіття.

“Безробіття в Україні насправді на досить високому рівні... Якщо ви поспілкуєтеся з підприємцями, можете почути, що у них є нестача кадрів у зв'язку з тим, що багато українців перебувають за кордоном. Щонайменше п'ять мільйонів українців — у Європі, з них у Польщі — півтора мільйона осіб працездатного віку з вищою освітою, з яких понад половина були працевлаштовані”, — сказала міністр.

З іншого боку, за словами Свириденко, в Україні спостерігається так зване структурне безробіття — коли в країні є безробітні, чиї навички не відповідають вимогам ринку праці.

При цьому в Нацбанку, який також проводить оцінку національного ринку праці, очікують поступового зменшення безробіття вже цьогоріч. За даними регулятора, за результатами першого кварталу реальний рівень безробіття в країні становить близько 20 відсотків і до кінця року прогнозується його зниження до 18,3 відсотка завдяки активізації економічної діяльності.

НБУ також прогнозує, що в 2024 році рівень безробіття знизиться до 16,5 відсотка, а в 2025 році — до 14,7 відсотка.

“За відсутності нових значних шоків, у 2023-2025 роках триватиме відновлення ринку праці на тлі зростання економіки та досить м'якої фіскальної політики. Рівень безробіття буде поступово знижуватися”, — прогнозують у Нацбанку.

Експерти Work.ua зі свого боку зазначили, що у квітні шукачі роботи створили та оновили на 18 відсотків менше резюме, ніж у березні, що може свідчити про зменшення кількості безробітних українців.

Кого шукають і скільки платять

За даними Work.ua, у квітні цього року найбільше зростання попиту роботодавців відбулось на таких фахівців, як прибиральник (більше вакансій на 33 відсотки), охоронець (плюс 32 відсотки), бармен/бариста (плюс 30 відсотків), офіціант (плюс 26 відсотків) та комплектувальник (плюс 25 відсотків).

Більше всього нових вакансій з’явилося у сфері обслуговування, в готельно-ресторанному бізнесі і туризмі, в роздрібній торгівлі, будівництві та архітектурі, а також у сфері охорони та безпеки. В цих категоріях вакансій у квітні стало більше на 15-20 відсотків порівняно з березнем.

Що стосується оплати праці, то аналітики Work.ua повідомили, що середня зарплата в Україні складає наразі 16 000 гривень.

“Детальніше за областями: у Дніпропетровській і Харківській — по 15 000 гривень, в Одеській — 15 500 гривень, у Львівській — 16 000 гривень. У Київській області оплата праці зросла на 500 гривень і тепер складає 18 000 гривень”, — йдеться у дослідженні.

А найвища середня оплата праці в Україні знаходиться у діапазоні від 25 000 до 52 500 гривень.

Хто отримує в Україні найбільше? До посад з найбільшою зарплатою аналітики компанії віднесли медіабаєрів — фахівців, що займаються купівлеюрекламних площ (середня зарплата 52 500 гривень) та водіїв-міжнародників (41 500 гривень). На 30 000 гривень в середньому можуть розраховувати арматурники, бізнес-аналітики, продюсери, регіональні менеджери, рихтувальники та рієлтори, на 29 000 гривень — головні інженери, координатори зі збуту.

Менеджер по роботі з супермаркетами в середньому отримує 28 750 гривень, керівник інтернет-магазину — 27 600 гривень. А 25 000 гривень може отримувати широке коло фахівців: автомеханік, автослюсар, виконроб, дизайнер інтер'єру, майстер СТО, менеджер ЗЕД, менеджер проектів, програміст ЧПУ, технолог меблів, фахівець із каменеобробки.

Найнижча середня зарплата знаходиться у діапазоні від 7 900 гривень до 10 500 гривень за посадами: бібліотекар, майстер виробничого навчання, прибиральник, санітар, посудомийник, музичний керівник, соціальний працівник, асистент ветеринарного лікаря, оператор атракціонів, покоївка.

Більше вакансій, менше конкуренції

Аналітики Work.ua зазначають, що конкуренція серед бажаючих знайти роботу зараз знижується.

“Шукачі можуть цьому порадіти, чого не скажеш про роботодавців. За статистикою системи управління наймом Work.ua, у квітні конкуренція шукачів за роботу була нижче рівня 2021 року і практично досягла довоєнного рівня. Часи, коли на одну вакансію надходило сотні відгуків, уже в минулому”, — повідомили у компанії.

Найвищий попит шукачів на роботу спостерігається у Київській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Вінницькій областях. Найнижчий — у Закарпатській, Чернівецькій, Тернопільській, Черкаській та Івано-Франківській областях.

Найвища конкуренція шукачів на одну вакансію відбувається за посадами діджитал-фахівців з можливістю працювати дистанційно: верстальника, Front-end програміста, тестувальника, веб-дизайнера, спеціаліста чату, відеомонтажера, ретушера, програміста Java і копірайтера.

Найнижча конкуренція шукачів переважно на вакансії лікарів: гастроентеролог, ендоскопіст, ендокринолог, оториноларинголог, кардіолог, а також за посадами: завідувач аптеки, ветеринарний лікар, дизеліст, гірник.

Експертка з ринку праці Марія Абдулліна зазначила, що зараз кількість вакансій на ринку праці України перевищила рівень до повномасштабного вторгнення Росії, попит на робочу силу збільшується навіть в прифронтових регіонах.

“Коли ми бачимо, як насичується ринок праці вакансіями, — це перевершило всі прогнози, які були протягом останніх півтора роки. Сьогодні ми бачимо, що кількість вакансій в залежності від ресурсу або сягнула умовно довоєнного рівня, або вже перевищила”, — сказала вона.

На думку Абдулліної, на збільшення вакансій вплинуло те, що багато українців різних професій задіяні в обороні країни, а декілька мільйонів кваліфікованих спеціалістів виїхали за кордон. Тому роботодавці активно шукають нових працівників.

За словами експертки, при цьому заробітна плата, яка пропонується у вакансіях може не відповідати очікуванням шукачів роботи, оскільки через війну теж постраждав малий і середній бізнес, тому не має змоги інколи платити повні ставки.

Робота по сусідству

Українці і до вторгнення Росії нерідко обирали роботу за кордоном, зокрема у сусідній дружній Польщі. З початком повномасштабної війни питання працевлаштування в цій країні стало ще більш актуальним, адже безліч наших громадян виїхали туди в пошуках безпеки.

Звісно, в більшості своїй там знаходяться жінки, в тому числі, з дітьми, пенсіонери, а серед чоловіків — непридатні до військової служби. Та робота потрібна для всіх категорій громадян.

Згідно з дослідженням аналітичного центру міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal, польські компанії цього року підвищили заробітні плати приблизно на 10 відсотків у зв’язку з переглядом у Польщі мінімальної зарплати. Тому українці можуть розраховувати на зарплату понад 1000 євро на місяць по багатьох вакансіях.

“Цьогоріч українцям платитимуть приблизно на 10 відсотків більше, ніж торік. Це пов'язано з підняттям мінімальної заробітної плати у Польщі. Зараз вона — 3410 злотих за місяць, що в еквіваленті — 30 200 гривень. У минулому році було 3100 злотих (27 460 гривень)”, — йдеться в повідомленні.

Проте низка роботодавців пропонують вищі заробітні плати у деяких вакансіях. Зокрема кухарі можуть отримати в перерахунку на нашу валюту більше 44 000 гривень, збірник ягід, фруктів, овочів — 40 000, помічник кухара — 35 000 гривень, кур'єр-водій — 35 000 гривень, мийниця посуду — 33 000 гривень, офіціант — 31 000 гривень, помічник пекаря — 31 000 гривень, різноробочий — 31 000 гривень, покоївка/прибиральниця — 30 тисяч гривень, доглядальник за пенсіонером — 28 тисяч гривень.

“Польща також запрошує українців й на постійні роботи, не пов'язані із сезонністю. Найбільше вакансій є у сфері харчової промисловості та логістиці. За найпростішу роботу, яка не передбачає знання польської мови та особливих навичок, пропонують від 30 000 гривень. Наразі в Польщі проживає близько 2 мільйона українців, із них 1,5 млн отримали статус тимчасового захисту. Додамо, що офіційно працевлаштовано 739 тисяч українців”, — йдеться в повідомленні.

Ринок вийшов на довоєнний рівень

Тенденції відновлення національного ринку праці на другому році жорстокої війни виглядають досить обнадійливими. Кількість вакансій зросла практично до довоєнного рівня, а це означає, що все більше українців мають шанси знайти гідну роботу відповідно до своєї кваліфікації та досвіду.

Проте рівень безробіття досі лишається дуже високим — 20 відсотків працездатного населення, що не має роботу, є досить загрозливим показником. Але тенденції до покращення ситуації теж є, тому державі слід стимулювати населення до офіційного працевлаштування, створюючи масштабні державні програми підтримки.

Дуже важливим стане повернення додому українців, що виїхали. Не всі зараз готові повернутися до України з міркувань безпеки, та після завершення війни ці люди можуть стати потужним рушієм національної економіки. Проте багато з них вже освоїлися на новому місці, знайшли роботу та влаштували дітей у місцеві садочки та школи.

Тому такі люди повинні отримати серйозні стимули для того, щоб хотіти повернутися на Батьківщину, — перш за все, гарантії безпеки та гідні зарплати. Перше зараз виборюють наші воїни, а друге має стати наслідком відновлення економіки. Крім цього, якщо Україна стане членом Євросоюзу, над чим зараз активно працює, наші зарплати зможуть у середньостроковій перспективі почати конкурувати з європейськими, що допоможе вивести економіку на новий рівень та залучити усіх бажаючих до праці вдома.

При цьому громадянам, які зараз знаходяться в Україні та шукають роботу, не слід нехтувати можливостями щодо навчання чи перекваліфікації, а також державними програмами, спрямованими на стимулювання працевлаштування.

Так, урядова програма “єРобота” дозволяє розпочати власну справу за допомогою грантів від держави за умови створення робочих місць. А Державна служба зайнятості пропонує деяким категоріям громадян ваучер на навчання, за допомогою якого можна опанувати нову професію у закладах освіти.

Робота зараз — це не лише питання забезпечення наших громадян та їх родин, це податки до знекровленого війною державного бюджету, який має фінансувати наші героїчні Збройні сили. Тому кожен працездатний українець, не задіяний безпосередньо у захисті Батьківщини на фронті, має вносити свою частку зусиль у нашу спільну Перемогу на робочому місці.

Катерина ЖИРІЙ

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.