Рада бізнес-омбудсмена: нові можливості для оскарження спірних рішень держорганів

Станом на початок листопада Рада бізнес-омбудсмена (РБО) розслідувала 99 справ за скаргами бізнесу. Інституція звітує про цю роботу що три місяці. Приміром, упродовж третього кварталу цього року тут отримали 310 скарг від компаній щодо недобросовісної поведінки державних органів і закрили 180 справ. Це дало змогу повернути бізнесу 305,6 млн грн, а від початку діяльності Ради фінансовий ефект від її роботи становить 25 млрд грн. Рішення яких органів оскаржують найчастіше?

Податкова дошкуляє найбільше

Вже вкотре найпоширенішою категорією бізнесових скарг є податкові питання. Проте тут не все так безнадійно. Скажімо, квартальний звіт за липень—вересень засвідчив поступову зміну пропорцій.

У РБО вважають, що зміни на краще відбуваються й завдяки виконанню державними органами її рекомендацій щодо налагодження системи моніторингу відповідності податкових накладних (ПН)/розрахунків коригування (РК) критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР).

Багато хто із людей, навіть які не займаються бізнесом, чув про проблему блокування податкових накладних, що буквально накрила країну. Наразі ситуація поступово (хоча, звісно, такий темп бізнес не влаштовує) виправляється. 

А про те, що це саме так, свідчить статистика: в III кварталі цього року податкових питань стосувалося 176, або 58% скарг (проти близько 70% у I та II кварталах 2023 року). Водночас уперше за період дії воєнного стану категорія податкових перевірок вийшла на перший план. Щоправда, практика РБО доводить, що майже половину звернень щодо оскарження результатів перевірок вдається розглянути успішно. 

Звісно, проблеми в системі ПДВ, щодо яких минулого року Рада бізнес-омбудсмена навіть провела власне розслідування, ще не до кінця врегульовано. Адже попри те, що випадків блокування накладних поменшало порівняно з IV кварталом 2022 року, стабілізація зупинилася десь на рівні, втроє-вчетверо вищому за бажаний.

Однак уже в грудні набирає чинності постанова Кабінету міністрів №1154 від 7 листопада 2023 року, якою змінено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі — ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податкові зміни

Зокрема в Порядку зупинення реєстрації ПН/РК змінено одну з ознак безумовної реєстрації: збільшено суму сплати ПДВ з 1 млн грн до 10 млн. Водночас ознаку безумовної реєстрації в попередній редакції перенесено до показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку на додану вартість.

Та й у позитивній історії зазнали змін два пункти (2 та 5). Приміром, розрахунок показника щодо сплати ЄСВ із заробітної плати працівників змінено на сплату ПДФО. Водночас показник спрацьовуватиме, якщо середньомісячна сума ПДФО за останні 12 місяців більша за суму ПДФО, розраховану з подвійної мінімальної заробітної плати, і середньомісячна чисельність у такому періоді — не менш як п’ять осіб.

Окрім того, додано понад десяток нових показників позитивної історії. Скажімо, пункт 9 спрацьовує, якщо за 36 місяців до подання ПН/РК для реєстрації виконуються такі умови: немає заборгованості щодо сплати податків і зборів; вчасно подано звітність і зареєстровано ПН/РК. А ще середньомісячний обсяг операцій за останні шість звітних періодів перевищує 500 тис. грн; у поточному місяці “навантаження” (показник D) більше за 5% і немає значного збільшення місячного обсягу ПДВ порівняно з попереднім роком (не більш як у 1,4 разу).

Усе це має змінити ситуацію на краще.

Нові інструменти для оскаржень

Проте слід зазначити, що, крім податкових питань, нікуди не поділися й інші проблеми. Зокрема в III кварталі до Ради й далі надходили звернення про зловживання правоохоронних органів і митниці. Їх кількість становила 13 і 9% відповідно. Щоправда, ні радикальних коливань у гірший бік, ні кардинальних зрушень на краще у цих сферах не спостерігалося.

Можливо, позитивні зрушення стануть помітними після того, як РБО в партнерстві з Офісом із розвитку підприємництва та експорту й національним проєктом “Дія.Бізнес” організували серію вебінарів, присвячених податковим і митним питанням бізнесу. Принаймні є сподівання, що підвищиться здатність бізнесу самостійно запобігати зловживанням держорганів. 

Виглядає трохи ідеалістичним, але бізнес-омбудсмен Роман Ващук упевнений, що в державі ніхто не зацікавлений на підставі формальних причин “притягувати за вуха” до штрафів і донарахувань компанії, які вже повністю виконали свої податкові зобов’язання. На його думку, завдання є геть іншим: із розумінням та увагою ставитися до бізнесу, аби забезпечити стійкість української економіки.

Саме заради цього РБО активно співпрацює з Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури й Державним агентством відновлення та розвитку інфраструктури. Мета Ради бізнес-омбудсмена — спільними зусиллями налагоджувати зв’язки з компаніями — членами провідних бізнес-асоціацій, які є потенційними учасниками процесу відбудови. Також налагоджуються тісні зв’язки з НАЗК щодо реалізації поточної державної антикорупційної стратегії.

Певних позитивних зрушень бізнес очікує й від участі РБО в робочій групі при секретаріаті Кабміну щодо напрацювання змін до Податкового кодексу. Вони стосуються запровадження процедури адміністративного оскарження. Закон про адмінпроцедуру, ухвалення якого Рада просувала протягом багатьох років, набере чинності вже в грудні цього року. Це створить бізнесу нові можливості та інструменти для оскарження спірних рішень держорганів.

Ці очікування небезпідставні. Нарешті відбулася довгоочікувана інституціоналізація РБО на законодавчому рівні (в закон №3311-IX інтегровано положення про бізнес-омбудсмена). Тож Рада залишається однією з ключових інституцій, спрямованих на захист прав вітчизняного бізнесу перед державними органами. І, що також важливо, усі юридичні послуги РБО надає підприємцям безкоштовно. А скаргу можна подати безпосередньо через форму на оновленому вебсайті установи.

Тетяна КИРИЛЕНКО, журналіст