ДАЙДЖЕСТ

Путін йде у Кремль, Тимошенко — у в’язницю?

[15:20 28 сентября 2011 года ] [ Українська правда, 27 веренсня 2011 ]

Напередодні вироку у кримінальній справі Юлії Тимошенко сталася знакова подія в російському політикумі. На з’їзді правлячої “партії шахраїв та крадіїв” — так московська інтелігенція зве “Єдину Росію” з легкої руки борця з корупцією, адвоката Навального — прозвучало, нарешті, рішення “тандемократів” про конфігурацію верховної влади в Росії.

Наступні 6 років Путін буде президентом.

Медведєв очолить партійний список і після грудневих “виборів” збирається стати прем’єром.

Це означає, що Дмитро Анатолійович може перед Новим Роком уступити президентське крісло Путіну, як це зробив Єльцин 11 років тому. Тільки “дідусь” уходив на пенсію, а Медведєв подасть у відставку в зв’язку з обранням депутатом держдуми.

І з першим боєм курантів у 2012 році від Петербурга до Камчатки громадяни слухатимуть поздоровлення виконуючого обов’язки президента В. В. Путіна та питимуть шампанське.

Путін йде у Кремль на тлі рецесії після світової кризи. Це дуже вдалий час. Хто вчив макроекономіку, той знає: у економічному циклі чотири фази — криза, депресія, пожвавлення і піднесення.

Зараз депресивна фаза добігає кінця. Путін, наче серфінгіст, піймав хвилю економічного росту. І на радощах обіцяє виборцям списати податкові борги на мільярд доларів — цей жест торкнеться 25% населення, тож, напевне, додасть йому чимало голосів.

Оскільки Медведєв йде керувати урядом, в його компетенції буде й управління найбільшим пакетом акцій “Газпрому”. Тож не дивно, що прес-служба його київського другаВіктора Януковича поспішила заявити про те, що “у питаннях енергетичної співпраці України і Росії буде знайдено конструктивне рішення”.

“РосУкрЕнерго” з’явилася на ринку, коли Дмитро Медведєв очолював раду директорів “Газпрому”. Із його поверненням до уряду можна очікувати зміни “невигідних” прямих газових контрактів на більш “вигідні” — за участю швейцарського посередника.

Однак газові прибутки потечуть до Медведєва і Ко лише у тому разі, якщо він знайде компроміс із Путіним по ключовим питанням. Одним з таких питань може стати доля Юлії Тимошенко.

Навряд чи Володимиру Володимировичу подобається перспектива визнання злочинними його газових контрактів у Печерському суді. Така пляма на репутації буде не найкращим початком для президентства.

Тепер Дмитро Медведєв має складну задачу — переконати Віктора Януковича, що бажаним для нього обвинувальним вироком, омріяним нищівним ударом по опозиції за рік до виборів депутатів Верховної Ради України доведеться поступитися. І прийняти у якості заохочувального приза зміну умов “газових контрактів”.

Якщо ж на Банковій наполягатимуть, що Тимошенко має бути засуджена, Путін знову піде на вибори у ролі головнокомандуючого “великої вуглеводневої війни”. У 2000 році то була війна за чеченську нафту, а у 2011 році це може бути чергова “газова війна” з Україною.

Юрій ШЕЛЯЖЕНКО