“Путін їде в Пекін з власними планами, але навряд Китай буде рухатися в заданому Росією напрямку”, — політолог Володимир Горбач

Пане Володимире, ще коли очільник КНР Сі Цзіньпін перебував у своєму турне в Європі, стало відомо, що російський диктатор володимир путін планує відвідати Китай. У чому символічність такого візиту, адже це перший його офіційний візит після “інавгурації”?

По-перше, це його перший візит не просто після “інавгурації”, а взагалі після “виборів” у новій каденції.

По-друге, це буде державний візит, в російській делегації будуть представники уряду РФ, в тому числі, можливо, новопризначені (до речі, окрема історія — подивитися, кого саме візьмуть на оглядини до Пекіну).

Але символізм ще й в іншому. Він полягає в тому, то цей візит офіційно (принаймні в китайській та російській офіційній риториці) присвячений 75-й річниці встановлення дипломатичних відносин. І тут — цікаве питання. Адже відносини були встановлені між Китайською народною Республікою, комуністичним Китаєм та Радянським союзом, а не з Російською Федерацією. Тобто, строк відносин між КНР та РФ — ніяк не 75 років, бо треба рахувати з 1991 року. Втім, цей офіційний привід означає, що Китай сприймає Російську Федерацію як спадкоємицю Радянського Союзу і, мабуть, Російської імперії.

На вашу думку, чи є цей візит путіна спробою продемонструвати, що він ще десь рукоподатний?

Це ніколи не ставилося під сумнів китайськими товаришами. Торік у березні Сі Цзіньпін відвідував Москву, Кремль, і три дні спілкувався з путіним. Тому це питання в Пекіні не ставиться під сумнів.

Китай — стратегічний партнер РФ, зазначив Горбач / фото ua.depositphotos.com

Проте в інші країни путіну шлях закритий через ордер Міжнародного кримінального суду.

Є таке, так. Але Китай не підписував цю угоду і не визнає юрисдикцію МКС як таку.

Окрім того, що візит путіна до Сі Цзіньпіна є першим офіційним після “виборів”, він також відбуватиметься на тлі санкційного тиску на РФ через розв’язану нею війну в Україні. Як ви вважаєте, чи спробує путін щось “виторгувати” у Сі Цзіньпіна для того, щоб якимось чином послабити вплив західних обмежень на Росію?

Думаю, що буде пробувати. Те, що цікавить Росію в даному випадку, — це замінити Китаєм, китайським ринком або китайськими товарами, або китайськими технологіями західні ринки, технології, товари і так далі.

Росія серйозно втратила європейський енергетичний ринок, ринок газу і нафти. І переорієнтовує ці потоки на інші регіони, перш за все — Китай. Тому будуть торгуватися про продаж Китаю російських енергетичних ресурсів, перш за все.

Але чи цікаво це самому Китаю?

Китаю не дуже сильно потрібні ці російські енергетичні ресурси. Їх дуже важко доставляти з Росії на територію Китаю. Тобто, КНР простіше й дешевше це робити морем, навіть з Близького Сходу. А Північний Льодовитий океан не сприяє судноплавству в половині періоду року — взимку і навесні. Однак все залежить від ціни. Китайці виставляють ту ціну, яка їх влаштувала б, тобто дешевшу, ніж вони зараз купують, наприклад, на Близькому Сході — в Ірані, в Саудівській Аравії і так далі.

Вони можуть (звичайно, частково) погодитись на заміну поставок і брати їх з Росії. Так би мовити, провести диверсифікацію: трохи збільшити поставки, але за умови, що буде дешевше, ніж вони купують зараз в інших країн. Однак такі ціни, очевидно, є збитковими для Російської Федерації, тому що для таких поставок потрібно будувати нову інфраструктуру у вигляді газо- і нафтопроводів по дуже довгій території. А вкладатися в це китайці не хочуть.

Китай навряд буде приймати суто політичне рішення, яке було б не дуже вигідне Пекіну, впевнений експерт  / фото ua.depositphotos.com

Таким чином, якщо якесь таке рішення й буде ухвалене, то воно буде економічно невигідне, але, скажімо так, геостратегічне. І, знову ж таки, якщо на це піде Китай.

В цьому є сумніви?

Враховуючи контакти Сі Цзіньпіна із західними політиками, західними лідерами, які відбувались останнім часом, їх різноманітні візити до Китаю, останній візит Сі Цзіньпіна до Європи, то, радше за все, Китай навряд буде приймати таке суто політичне рішення, яке було б не дуже вигідне Пекіну. Економіка Китаю зараз перебуває, м’яко кажучи, не на підйомі. Оглядачі очікують появи якоїсь економічної кризи. Тому навряд Китай буде рухатися в заданому Росією напрямку.

Попри це, вже можна уявити, як російські пропагандистські ЗМІ помпезно подаватимуть цей візит… Які ризики для України є від зустрічі путіна з Сі?

Звісно, нас, перш за все, цікавлять питання війни з Росією та ролі в ній КНР. Ризики для нас полягають в тому, що Китай буде продовжувати і нарощувати таку економічну допомогу Росії, яка зміцнює її наступальний потенціал. Мова про різні мікросхеми, верстати, обладнання для виготовлення зброї і так далі. Це — великий мінус для нас.

Другий мінус — політико-дипломатичний, він полягає в тому, що Китай може спробувати перехопити у нас (або навіть нав’язати свою) ініціативу щодо мирного плану. Тоді буде два конкуруючих плани: той, який влаштовує Російську Федерацію, і так званий мирний план Зеленського з 10-ти пунктів, який має розглядатися вже в середині червня на саміті в Швейцарії. Тут, до речі, дуже важливо, чи буде в ньому брати участь китайська сторона (хоча б на рівні свого представника).

Росія хоче заручитися китайськими ресурсами, вважаэ Горбач / фото REUTERS / фото REUTERS

Підсумовуючи, чи можемо говорити, що у путіна наразі кілька цілей візиту до Китаю: підтримка, так би мовити, власного іміджу, спроба отримати від Сі якісь “плюшки” для продовження війни та якось заздалегідь вплинути на тему мирного плану?

Думаю, що у таких візитів завжди комплексна мета. І ціль завжди не одна. Можемо говорити про економічну — Росія хоче заручитися китайськими ресурсами для ведення війни і подальшої підтримки російської економіки. І ще одна — геополітична — заручитися китайськими політичними ресурсами і можливостями для “врегулювання” ситуації в Україні на свою користь, на користь РФ.

Таня ПОЛЯКОВСЬКА