Приватизацію зірвали Фірташ, Ахметов і “сім’я”?

Представники влади пояснюють це деструктивними діями опозиціями та несприятливою економічною кон’юнктурою. Натомість експерти вважають, що план приватизації фактично зірвано не лише через економічні, а насамперед через політичні причини, а саме — через непорозуміння між трьома основними групами впливу в оточенні президента. 

У січні-липні 2013 року Фонд держмайна перерахував до держбюджету 182,4 мільйонів гривень, повідомляють “Українські новини” із посиланням на Фонд держмайна. Утім, згідно із законом про держбюджет на 2013 рік, передбачено 10,9 мільярда гривень надходжень до держбюджету від приватизації. Таким чином, надходження за сім місяців становлять лише 1,7% від запланованої суми.

За словами колишнього голови Фонду держмайна, а нині першого заступника голови фракції Партії регіонів Михайла Чечетова, проблеми із приватизацією зумовлені насамперед діями опозиції.

“Гроші люблять тишу. І коли опозиція намагається тут розхитати ситуацію і мало не повторити варіанти на зразок тих, що були в Єгипті — то, звісно, який дурень буде тут вкладати гроші? Чому найбільші гроші приходять до Китаю? А тому що там спокійно, стабільно, прогнозовано!”, — стверджує він.

Також він наголошує на тому, що зараз несприятлива економічна ситуація, а тому із приватизацією краще не поспішати.

Після виборів-2012 олігархи не зуміли домовитися

У свою чергу, член парламентської комісії з питань приватизації депутат-ударівець Павло Різаненко наголошує на тому, що перелік підприємств на приватизацію затверджує уряд.   “Чому вони цього не роблять — питання до Кабінету Міністрів. Мене це дуже дивує, адже дефіцит бюджету за півроку складає понад 20 мільярдів гривень”, — зазначає він. Павло Різаненко припускає, що приватизація зупинилася, бо після парламентських виборів 2012 року порушився баланс впливів між групами в президентському оточенні.

“До виборів була домовленість неформальна між олігархами і групами впливу. І ми бачили, як минулого року відходили за безцінь: обленерго — одним, облгази — другим, вугільні шахти — третім. Тобто, все було поділено. Вибори пройшли — і вплив груп змінився. З’явилися нові гравці, а хтось втратив вплив. І вони не виробили домовленості. Через це вся приватизація стоїть”, — розповідає народний обранець.

Апетит розігрався, а вільних грошей — бракує 

Експерти також пояснюють проблеми із виконанням плану приватизації не лише несприятливими економічними тенденціями. Президент Київської школи економіки Павло Шеремета звертає увагу, зокрема, і на непорозуміння всередині влади.

“Боротьба за владу хвилює більше, ніж приватизація. Крім того, інтерес до України є взагалі мінімальний. Взяти хороші гроші за об’єкти — практично неможливо. Капітал витікає з країни, а не входить до неї”, — наголошує він.

Непорозуміння між трьома основними групами впливу в оточенні президента — Ахметова, Фірташа і “сім’єю” — є основною причиною того, що процес приватизації загальмовано.

“Нема порозуміння серед трьох груп, які приватизують в Україні все, що погано лежить, і відсутність у них зараз вільних грошей — оце і є основна причина! Тому що нікому сторонньому нічого не продається. Ну, і є такі об’єкти, по яких йде кулуарна боротьба. Керівництво держави ще не визначилося, кому їх віддати. Наприклад, по Одеському припортовому заводу ще немає визначеності, по “Турбоатому”, — каже колишній в.о. голови Фонду держмайна Олександр Бондар.

Він припускає, що “сім’я”, яка набирає політичної та фінансової ваги, наразі акумулює ресурси і тому намагається не допустити інші групи до приватизації найліквідніших активів.

Минулого року Фонд держмайна виконав програму приватизації на 67,63 %, перерахувавши до держбюджету 6,763 мільярда гривень.

Дмитро ШУРХАЛО