Приватизація-2010: черговий провал?

Держава продає своє майно вже 20 років, але за цей час не змогла на цьому ні заробити, ні сформувати клас масових інвесторів, ні залучити іноземний капітал.

Процес приватизації був закритим, неринковим і заполітизованим, що перетворювало його на фарс. Ваучеризація не зробила з українців нових власників, натомість, позбавила їх права на державне майно на користь кількох сотень осіб, які скупили державне майно майже за безцінь.

Протягом останніх років приватизація супроводжувалася політичними скандалами. Варто згадати намір уряду Юлії Тимошенко повернути у держвласність три тисячі підприємств, реприватизацію “Криворіжсталі” і повторний продаж заводу за 24 мільярди гривень, доля яких досі невідома, реалізацію “Луганськтепловоза”.

Пам'ятає ринок і реалізацію Одеського припортового заводу, який ледь не був переданий Коломойському за заниженою ціною — 5 мільярдів гривень. Скасувавши торги, Тимошенко “забула” віддати учасникам заставу, вони вимагають її і досі.

Отож, не дивно, що інвестори не надто квапилися вкладати гроші у придбання державного майна. Вони не мали жодних гарантій щодо участі у конкурсі та стосовно захисту своїх прав на приватизовані об'єкти.

У 2010 році нова влада зробила керівником Фонду держмайна Олександра Рябченка, пообіцяла підтримку у парламенті та уряді, натомість, поставила завдання наповнити казну 10 мільярдами гривень.

“Луганськтепловоз”: продаж є, грошей нема

Злі язики говорять: Рябченко був призначений за квотою комуністів, яких начебто фінансує олігарх Костянтин Григоришин, тож треба чекати швидкого “дерибану” обленерго, “Турбоатома” та інших ласих для бізнесмена об'єктів.

І справді, коли настав продаж першого серйозного підприємства — “Луганськтепловоза”, фірма Григоришина “Сумське НПО імені Фрунзе” взяла участь у конкурсі, але під час торгів не конкурувала з росіянами.

Це дало змогу колишньому власнику “Луганськтепловоза” — російському “Трансмашхолдингу” — придбати підприємство за 410 мільйонів гривень, тобто за ту ж суму, за яку він купив його три роки тому.

Зате Григоришин перешкодив участі у конкурсі своєму противнику — Ігорю Коломойському. Його офшорній компанії “Мантара Холдинг”, стверджують у фірмі, ФДМ повідомив про недопущення до торгів за день до аукціону.

Фонд готовий з нею судитися, але якщо суд затягнеться, або рішення буде на користь Коломойського, то відомство опиниться у незручному становищі.

Крім того, Фонд на цьому конкурсі може нічого не заробити, якщо інвестори вимагатимуть віддати суму, яку вони заплатили три роки тому.

Тоді пакет “Луганськтепловоза” був проданий за 58,5 мільйона доларів або 462 мільйони гривень за новим курсом, зараз — за 52 мільйони доларів або 410 мільйонів гривень. Фонд хоче віддати гроші за старим курсом — 292 мільйони гривень, але на це навряд чи погодиться інвестори.

Обленерго: продати частинами

Інша історія — обленерго. На них Фонд покладає особливі сподівання, але і тут навряд чи зможе заробити значні гроші.

У квітні 2010 року вже був провалений продаж блок-пакетів “Полтаваобленерго”, “Сумиобленерго” і “Прикарпаттяобленерго”, від якого ФДМ хотів отримати 0,5 мільярда гривень, але бізнес виявився не готовим платити такі гроші.

Сфери впливу на цих підприємствах давно поділили брати Суркіси, Коломойський та Григоришин, отже, вони придбають ще максимум кілька лотів по 1-5%.

У липні ФДМ вирішив продати обленерго дрібними пакетами, які зможуть придбати не лише стратегічні, але й портфельні інвестори. Повторна оцінка трьох компаній, яку провів Фонд, знизила вартість пакетів майже наполовину.

Однак на конкурсі з продажу пакета “Полтаваобленерго” компанії Григоришина і Коломойського придбали лише дев'ять лотів з 25-ти у розмірі 8,76% акцій на суму 58,6 мільйона гривень. Покупці підняли ціну лише на один крок, або на 10%, що свідчить про відсутність конкуренції за контроль над підприємством.

Під час аукціону три лоти було об'єднано в один блок, що не дало змоги нечисленним “портфельникам” щось придбати через надто високу ціну. У Фонді запевняють, що акції, які залишилися, будуть продаватися щотижня.

За такою ж схемою 16 липня спробують реалізувати пакет “Сумиобленерго”. Якщо паперами ніхто не зацікавиться, Фонд обіцяє знизити ціну, максимум — на 30%.

Інтригою може стати лише продаж блок-пакета “Одесаобленерго”, основний власник якого — компанія VS Energy — готовий збільшити свою частку.

Однак Фонд досі не отримав документів від державного власника — “Укренерго”, а без цього пакет продати не вийде. Часу на підготовку цінного об'єкта все менше, а літо — сезон затишшя на ринку капіталу — не найкращий час для приватизації.

“Укртелеком”: вічно у продажу

Навряд чи 2010 року вдасться продати і перлину держвласності — “Укртелеком”. Держава давно хотіла приватизувати підприємство за великі гроші. Отримані кошти планувала вкласти в інтернет, мобільний і 3G-зв'язок, але постійно зазнала поразки: приватники обходили монополіста у якості надання послуг.

Відставання монополіста привело до втрати його позицій і зменшення ринкової вартості, тоді як запити держави лише зростають. Стартова ціна “Укртелекому” очікується на рівні 7 мільярдів гривень. Навесні фонд навіть відмовився зберегти за собою 25-процентний пакет, збільшивши пропозицію до 92%.

Однак для підвищення привабливості компанії треба створити фонд універсальних послуг, куди б оператори могли платити за використання мереж, та передати спецзв'язок в окреме новостворене підприємство. А ще слід позбутися солідної соціальної інфраструктури та повернути 3,4 мільярда гривень боргів.

Новий власник захоче зробити фіксований зв'язок прибутковим, що призведе до зростання тарифів для населення. Державі доведеться або компенсувати різницю, або погодитися на подорожчання послуг, що у 2010 році малоймовірно.

Фонд може виставити “Укртелеком” на конкурс не пізніше 15 серпня, інакше він не встигне перерахувати гроші від продажу у бюджет-2010. В уряді і Фонді розуміють, що шансів підготувати оператора і покупців до конкурсу у 2010 році небагато, тим не менш, від торгів вони поки що не відмовляються.

Запасні козирі Фонду

За підсумками першого півріччя Фонд держмайна заробив для казни 570 мільйонів гривень включно з орендою та дивідендами. Сама приватизація принесла державі 170 мільйонів гривень, тобто менше 2% від плану. Однак Фонд має козирі — він у будь-який момент може включити до списку приватизації інші об'єкти.

Сергій ЧИГИР