Покарання для ухилянтів, електронні повістки і демобілізація: головне нового проєкту про мобілізацію

Перший законопроєкт, який викликав багато критики і зауважень, зареєстрували на Різдво, але тоді після бурхливих обговорень влада не наважилася виносити його на голосування навіть в першому читанні та повернула до кабінету міністрів.

Міноборони пообіцяло доопрацювати документ і внести заново найближчим часом, і таки дотримало обіцянки.

Зміни необхідно внести, як визнає українська влада, щоб покращити показники мобілізації та поповнити війська, які зазнали великих втрат за майже два роки повномасштабної війни з Росією.

Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що військове командування очікує мобілізувати 2024-го року близько 450-500 тисяч новобранців.

Парламент візьметься за документ найближчим часом. У першому читанні, як прогнозують, його можуть проголосувати вже на наступному тижні — 7-9 лютого.

І хоча нову версію критики й опозиція сприйняли набагато прихильніше за попередню, вже зараз зрозуміло, що правок буде багато і остаточна версія законопроєкту може сильно змінитися.

А ухвалять її, з урахуванням всіх процедур, не раніше березня.

Електронні повістки та арешти рахунків для ухилянтів

 

 

Передусім уряд пропонує знизити вік мобілізації з 27 до 25 років. Раніше Володимир Зеленський вже заявив, що підтримає цю норму, тобто не ветуватиме закон, якщо автори наведуть переконливі аргументи. При цьому у Зеленського ще з травня лежить на підписі інший закон, який опускав планку мобілізації з 27 до 25 років.

Як і в попередній версії, вводиться поняття “електронного кабінету призовника”.

Якщо закон ухвалять і він набуде чинності, всі військовозобов’язані в Україні та за кордоном матимуть 60 днів, щоб уточнити свої дані у ЦНАПі, військкоматі (нині Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) або в електронному кабінеті призовника.

Отримавши повістку, військовозобов’язані мають прибути у зазначений термін та в зазначене місце.

При цьому порядок вручення повістки суттєво спрощується. Відповідно до пропозицій, її можуть вручити як особисто, так і через електронний кабінет призовника.

Якщо рекрут прибув за повісткою в ТЦК, як годиться, він матиме додатково два місяці, щоб пройти військово-лікарську комісію та залагодити свої справи перед тим, як приєднатися до війська.

Натомість якщо військовозобов’язані та резервісти саботують виконання військових обов’язків, законопроєкт передбачає санкції.

Із нової редакції прибрали скандальну норму, коли співробітники ТЦК могли на свій розсуд вносити ухилянтів до Єдиного реєстру боржників. Критики говорили, що це порушення прав людини та поле для корупційних ризиків.

У новій редакції для запровадження найсуворіших санкцій потрібне буде рішення суду.

Якщо у встановлений повісткою термін громадянин не прибув до ТЦК, його може доставити силоміць поліція. Якщо зробити це не вдалося, ТЦК відправляє (в тому числі в електронний кабінет) вимогу про виконання обов’язку.

Якщо через 10 календарних днів громадянин продовжує саботувати вимоги влади, ТЦК звертається до суду, який може:

• Обмежити право виїзду за кордон

• Обмежити право керування автомобілем

• Накласти арешт на кошти та інші цінності на рахунках у банках чи інших фінансових установах, в тому числі на депозити, електронні гроші тощо.

Терміни для ухвалення такого рішення та його оскарження у законопроєкті досить обмежені. На все про все знадобиться менше місяця.

Автор фото GETTY IMAGES

Якщо закон ухвалять, усім чоловікам від 18 до 60 років потрібно буде мати військово-облікові документи. Навіть якщо вони мають право на відстрочку або звільнені від мобілізації.

Ці документи треба буде завжди мати при собі, щоб за потреби показати співробітнику ТЦК, поліції або Державної прикордонної служби, якщо людина зібралася за кордон.

Українцям за кордоном для отримання консульських послуг, наприклад, щоб оформити закордонний паспорт, також потрібно буде мати військово-облікові документи.

Законопроєктом пропонують скасувати поняття “обмежено придатний до служби”. Усі, хто зараз мають такий статус, в разі ухвалення закону повинні будуть протягом дев’яти місяців повторно пройти військово-лікарську комісію, яка або остаточно їх “спише”, або все ж визнає придатними для служби.

Натомість автори пішли назустріч критикам — від мобілізації пропонують звільняти всіх військовозобов’язаних з інвалідністю, а чинні військові, які мають інвалідність, отримають право демобілізуватися.

Водночас право на відстрочку пропонують суттєво обмежити.

Не підлягатимуть мобілізації опікуни людей з інвалідністю, але лише якщо потенційний рекрут — єдиний близький родич чи опікун, який може дбати про таку людину. І це документально підтверджено.

Пропонують обмежити також право на відстрочку для мобілізації для студентів.

Раніше стало відомо, що велика кількість українців стали здобувати другу вищу освіту, щоб як студенти уникнути мобілізації. За новими правилами, відстрочку отримають лише студенти, які здобувати освіту вищого рівня за раніше здобутий (наприклад, бакалаври, які хочуть здобути ступінь магістра).

Також вперше пропонують дозволити мобілізацію за бажанням раніше засуджених людей, які відбули покарання, окрім тих, хто вчинив тяжкі злочини та злочини проти основ національної безпеки.

• Скасування призову та демобілізація

• 

• Автор фото ОК “ПІВДЕНЬ”

Як і в попередній версії, законопроєктом пропонують скасувати поняття строкової служби.

Замість неї вводиться поняття ”базової військової служби”. Чинних строковиків пропонують звільнити в запас не пізніше ніж за шість місяців після набуття чинності закону. Ще шість місяців їх не можна буде без їхнього бажання мобілізовувати.

Базову службу, як пропонується, проходитимуть українці від 18 до 25 років, щоб отримати “практичні навички та вміння”. Її запровадять з 2025 року. Для жінок така служба буде добровільною. Чоловіки зможуть обирати, в який рік вони хочуть пройти таку підготовку.

Служба в мирний час триватиме до п’яти місяців. Під час воєнного стану — до трьох місяців.

Таку підготовку можна буде отримати у вищих навчальних закладах, навчальних центрах ЗСУ та інших формуваннях.

Законопроєкт вперше передбачає демобілізацію для тих, хто у війську вже давно.

На неї матимуть право військові з інвалідністю, звільнені з полону та представники вищого офіцерського складу, якщо їхні посади скоротили і “в разі неможливості використання їх на службі”.

Для звільнених полонених, які хочуть продовжити службу, пропонують запровадити відпустку тривалістю 90 днів зі збереженням грошового забезпечення, щоб вони могли “відпочити та пройти відновлення”.

Автор фото REUTERS

 

 

 

Право на демобілізацію отримають також ті, хто безперервно прослужив у війську під час воєнного стану протягом останніх 36 місяців.

Але з деякими застереженнями.

Прослуживши 36 місяців, військовий, який бажає звільнитись, має написати рапорт, який розглядають протягом місяця.

Але головне застереження — звільнення таких військових, “здійснюється у строки, визначені рішенням ставки верховного головнокомандувача”.

Ймовірно, це означає, що, якщо безпекова ситуація не дозволить, ставка може відтермінувати демобілізацію таких військових навіть після 36 місяців служби.

Ця норма, судячи з усього, відповідь на зауваження військового командування, що демобілізація буде можливою лише, якщо не буде сильних загострень на полі бою і якщо вдасться підготувати гідну заміну тим, хто отримає право на відпочинок.

Військові, які проходили службу під час воєнного стану і були звільнені в запас, звільняються від повторної мобілізації на два роки з дня звільнення.