Погладити по голові кожного

Юлію Тимошенко позавчора в Полтаві зустрічали й супроводжували народний депутат, очільник обласної організації БЮТ Вадим Петренко та новоспечений голова облради Володимир Марченко. Утім полтавці добре знають, що насправді ані пан Петренко, ані пан Марченко не є “першими скрипками” у БЮТівському оркестрі краю. Скажімо, на цьогорічних виборах обласний штаб Юлії Тимошенко очолював інший нардеп—БЮТівець, олійно—зерновий олігарх Андрій Веревський, а міський у Полтаві — найближчий соратник мера Матковського, секретар міськради Олександр Козуб (нардеп від БЮТ Петренко “дослужився” тільки до його заступника). Чому вчорашні партійні начальники не зустрічали свою кандидатку цього разу? Де був найвпливовіший місцевий висуванець БЮТ — міський голова Андрій Матковський, який раніше під час таких візитів буквально не відходив од Юлії Володимирівни? І чому не “засвітився” поруч із Тимошенко—патронесою ще потужніший фінансово—промисловий олігарх, нардеп БЮТівської фракції Костянтин Жеваго, для чийого бізнесу Полтавщина залишається базовою областю?

Про відсутність Матковського пані Юлію запитали на підсумковій зустрічі з партійним активом у Палаці “Листопад”. Тимошенко відповіла: їй “дуже боляче” від того, що мер вочевидь свідомо знайшов для себе інші справи, аби тільки “біля опозиційного політика не з’явитися”.

А Матковський останнім часом не втомлюється повторювати, що він — нібито “задля об’єднання всіх полтавців” — вийшов із партії “Батьківщина”. І в агітках для ветеранів мер фігурує вже поруч із Президентом Януковичем. Тож теза про очищення партії від кон’юнктурних “попутників” та інших людей, котрі компрометують БЮТ, під час виступу лідерки в “Листопаді” лунала рефреном.

Для присутніх у залі “робочих конячок” БЮТ Юлія Володимирівна не шкодувала компліментів. І запевняла, що на наступних виборах усіх рівнів уже тільки вони, а не всілякі “грошові мішки”, прикрашатимуть списки претендентів на депутатські місця. При цьому дехто зауважував, що подібні обіцянки від Тимошенко вони чують уже не вперше.

Згідно з повідомленням БЮТівського сайту, головною метою візиту Юлії Володимирівни до Полтави була “зустріч із представниками опозиційних партій та рухів”, власне з місцевими повпредами Комітету захисту України. Однак про що ж говорили їй тутешні опозиціонери—“комітетники”? Від реальних опонентів нинішнього владного режиму пані Юлії довелося вислухати найбільше претензій саме до… владних БЮТівців. Чого варте, скажімо, зовсім “свіже” голосування усіх без винятку (!) членів фракції БЮТ в обласній раді за повернення червоних комуністичних прапорів на офіси й державні установи під час відзначення Дня Перемоги.

Згадували на зустрічі й регулярні українофобські витівки мера Матковського, “пресування” малого бізнесу тією ж БЮТівською владою Полтави, фактичне ігнорування місцевими однопартійцями Тимошенко “антиТабачної” кампанії тощо. Зрештою, і в осередки Комітету захисту України БЮТівці сьогодні делегують тільки тих поодиноких представників, які не прив’язані до влади чи бізнесу. Власне, коли виникає необхідність реально протистояти владі, виходити на вуличні акції — тоді БЮТівців у Полтаві зі свічкою не знайдеш. Коли ж треба “світитися” перед телекамерами — соратники Юлії Володимирівни перші називаються провідниками “всенародного спротиву злочинному режиму”.

Як, зрештою, і їхня лідерка. На зібранні партактиву в “Листопаді” вона говорила в основному про підготовку до наступних виборів усіх рівнів, аби “поставити на Януковичі жирну крапку”. Для перемоги вийти з шоку після поразки в президентській кампанії та активізувати діяльність партосередків на кожній із 1307 виборчих дільниць області. Щоб представники БЮТ до наступних виборів встигли, за словами Тимошенко, “на своїх дільницях кожну людину за руку потримати і кожну дитину по голові погладити”.

 До речі

Під завісою словесного туману про важливість “єднання демократичних і патріотичних сил” на Полтавщині вже почалася до болю знайома БЮТівська “контрпропагандистська” кампанія з дискредитації конкурентів по спільному електоральному полю. У замовлених та проплачених “тимошенківцями” публікаціях у місцевій пресі “обпльовуються” переважно націонал—демократичні, патріотичні сили та їхні лідери. Певно ж, заради “єдності” та “порятунку”. От тільки кого?..

Василь НЕЇЖМАК