Податкова реформа “10—10—10” поділила економістів на жорстких противників та послідовників. У чому їхні аргументи

Нова податкова модель “10—10—10” передбачає податок у розмірі 10% на прибуток, ПДФО та ПДВ. Її критикують за можливе суттєве зниження податкових надходжень до бюджету, створення в Україні офшору та невідповідність європейським нормам. Що на це відповідають автори реформи? Forbes зібрав основні аргументи дискусії економіста Юрія Гайдая та одного з авторів реформи Андрія Длігача

Аргументи проти реформи

Юрій Гайдай, старший економіст Центру економічної стратегії

Це непрорахована ультраліберальна фіскальна реформа мирного часу. Причому реформа з далекого минулого, бо суперечить глобальному руху боротьби з офшорами та податковою оптимізацією.

Це концепція нового офшору, яка відповідає лише короткостроковим інтересам окремих галузей середнього та великого “нового” бізнесу. Короткостроковим, бо повністю ігнорує ризики недофінансування воєнних видатків. 

Моделювання, на яке спирається концепція, істотно занижує прогноз податкових надходжень за теперішнього оподаткування. У порівнянні з моделюванням фіскального розриву Центру економічної стратегії річні надходження занижені на 112 млрд грн. 

Найбільші пропоновані компенсатори є деструктивними для економіки або виглядають непропрацьованими та малореалістичними. 

• Скасування відшкодування ПДВ для експортерів сировини. — Це виштовхуватиме ринки в тінь та зменшуватиме закупівельні ціни експортерів (наприклад агротрейдери, яким зараз затримують відшкодування ПДВ, уже схильні купувати зерно у виробників за “чорну” готівку, щоб уникнути сплати ПДВ).

• Додаткова рента з природного газу та “інших джерел”. — Рента на видобуток газу прив’язана до середньої митної вартості імпортованого газу і за теперішніх цін уже й так суттєво перевищує виручку від продажу видобутого в Україні газу. З огляду на підвищення ренти на залізну руду з початку 2022 року і на важкий стан рудної та металургійної промисловості простору для збільшення надходжень ще на 50% не видно.

• Додаткові акцизи з алкоголю та сигарет. — Широко комунікуються як компенсатор, але навіть автори очікують зібрати з нього лише кілька мільярдів гривень, що є неістотною сумою.

• Відсутні будь-які деталі щодо бази та підходу до нарахування екологічних податків. — Найбільші активи-забруднювачі зараз зруйновані або знаходяться на тимчасово окупованій території, перспективи збирати навіть озвучені 1 млрд грн у місяць є дуже сумнівними.

Автори уникають пояснень, яким чином передбачено компенсувати значний додатковий дефіцит місцевих бюджетів, викликаний зменшенням ПДФО та податку на прибуток. Це ускладнює найуспішнішу українську реформу — децентралізацію, підточує стійкість місцевих громад. 

Сподівання на те, що донори та міжнародні фінансові організації закриють додатковий фіскальний розрив, є безвідповідальним. Імовірність того, що донори захочуть додатково фінансувати новий український офшор коштом власних платників податків, прямує до нуля.

Пропонована ставка ПДВ є нижчою за мінімальну стандартну ставку у 15%, встановлену Євродирективою 112, та суперечить зобов’язанням щодо гармонізації із законодавством ЄС, які взяла на себе Україна в рамках євроінтеграції. Також пропонована ставка податку на прибуток є нижчою за мінімальну ставку для мультинаціональних корпорацій, передбачену другим блоком плану OECD/G20 BEPS (запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесення прибутків у низькоподаткові юрисдикції). 

Відповідь на критичні аргументи 

Андрій Длігач, засновник бізнес-спільноти Board, один з авторів програми

“Ультраліберальна реформа”.

На тлі пропозицій податку з транзакцій, або 2% чи 5% з обороту в запропонованій моделі “10—10—10”, немає наразі навіть ПнВК (податку на відведений капітал), хоча на ньому якраз я б наполягав. Отже, це навіть просто повноцінно ліберальною реформою назвати важко.

“Суперечить глобальному руху боротьби з офшорами”.

Запропонована модель переведе Україну з найнепривабливіших для інвестування в привабливі. Але навіть при такій реформі ми будемо далеко не офшором і податкове навантаження залишатиметься середнім. Більше того, запропонована система є перехідною — для запуску економічного відновлення й зростання. Можливо, одразу декларуватиме перехід до “15—15—15” у горизонті 3—5 років, що може бути одразу закріплено законодавчо й дозволить бізнесу проводити планування.

“Відповідає лише короткостроковим інтересам окремих галузей середнього та великого “нового” бізнесу”.

Модель прорахована на вибірці з 206 бізнесів різних індустрій і масштабів. Малий, середній, великий, старий, новий бізнес всіх індустрій підтримує модель, яка дозволяє збільшити інвестиції, обілити зарплати, зупинити оптимізацію ПДВ тощо. 

“Повністю ігнорує ризики недофінансування воєнних видатків”.

Основна ідея в тому, щоб запропонувати модель включно з компенсаторами, яка дозволить залишити бюджетне фінансування в повному обсязі. Впровадження системи пропонується не раніше 2023 року. І може бути навіть відтерміновано до моменту перемоги України, якщо у ВР при обговоренні залишаться побоювання цифр “10—10—10”.

“Скасування відшкодування ПДВ для експортерів сировини виштовхуватиме ці ринки в тінь”.

Сумарний ефект від зниження податкового навантаження, зокрема й зменшення ПДВ, перекриває негатив від відміни відшкодування. Саме явище “уникнути сплати ПДВ” втрачає сенс. “Чорна” готівка, думаю, за традицією ще рік залишатиметься, доки не випрацюється нова звичка економічного ефекту “в білу”. 

“Автори уникають пояснень, як передбачається компенсувати значний додатковий дефіцит місцевих бюджетів, викликаний зменшенням ПДФО та податку на прибуток”

Не виникає додаткового дефіциту. Задачею моделювання було збереження місцевих видатків незмінними. Обговорюється, як допомогти громадам залучати більше інвесторів і бізнесу. Зростання ділової активності в регіоні/громаді є передумовою збільшення місцевих бюджетів.

“Покладання на те, що донори та міжнародні фінансові організації закриють додатковий фіскальний розрив, є безвідповідальним”

1. Для українських підприємців офшорами вже є країни Балтії, Польща, Болгарія, Чехія, Румунія та інші країни ЄС. Україна навіть за умов податкової реформи не стане офшором. 

2. Додатковий фіскальний розрив (якщо він і буде суттєвим) буде тимчасовим.

3. Чим швидше Україна “стане на ноги” і зможе самостійно фінансувати власні видатки, тим швидше міжнародні партнери зможуть зменшити підтримку.

4. Підтримувати розвиток (“вудка”) більш ефективно, ніж підтримувати проїдання (“риба”)

5. Це питання до наших партнерів, а не до нас самих — маємо пояснювати, аргументувати й домовлятися, а не вирішувати за партнерів. 

“Пропоновані ставки суперечать зобов’язанням щодо гармонізації із законодавством ЄС”

1. Під час COVID-19 (і зараз) усе більше країн ЄС вдаються до знижених ставок ПДВ. У Польщі, наприклад, діють 0%, 3%, 5%, 8% (до речі, рівень, нижчий 5%, не дозволений в 112-й директиві для винятків. А кількість винятків обмежена двома). 

2. 112-та директива також чітко вказує: “протягом перехідного періоду можуть бути відступи щодо кількості та рівня ставок”. 

КОМЕНТАРІ БІЗНЕСУ