Подарунок російській розвідці. Як Україна розкриває дані про власні оборонні заводи

Хоча в останні місяці ворог фокусується на ударах по енергетиці, а багато ракет перехоплює протиповітряна оборона, ЕП відомо про щонайменше кілька випадків за останні пів року, коли ракети або шахеди падали поруч з великими оборонними заводами або влучали в об’єкти з руйнуванням цехів та людськими жертвами.

Росіяни переслідують українську оборонну промисловість усіма можливими методами. Раніше директор “Української бронетехніки” розповідав ЕП, що працівники його підприємств знаходили на вантажівках російські GPS-трекери.

Проте ворог може дістати дані і без жучків. Чимало інформації про розташування оборонних підприємств, їх роботу та директорів є у відкритому доступі.

Ця історія не є якимось одкровенням. Виробники озброєнь говорять про це з осені 2023 року і публічно, і у форматі офіційних звернень до влади, але відчутних кроків для закриття даних зроблено не було.

Відкриті дані — це однозначна перевага держави в мирний час, але в умовах воєнного стану, схоже, доведеться шукати баланс між публічністю та військовою таємницею. То в чому проблема деяких відкритих даних про виробників зброї?

Реєстри, доходи та особисті дані директорів

В Україні є кілька агрегаторів, які збирають інформацію з різних реєстрів в одному місці. Маючи підписку на один з них, можна побачити дані про доходи будь-якої компанії, її судові справи, власність та знайти інформацію про її директорів.

Ці сервіси корисні для проведення журналістських розслідувань, але коли справа стосується підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК), така публічність може зіграти злий жарт. В Україні чи не щомісяця відкриваються нові підприємства із сфери ОПК. Частина військових заводів не працювала роками, однак після початку великої війни їхні цехи ожили і тепер працюють у три зміни.

Кожна компанія подає фінансову звітність до Державної податкової служби (ДПС). Ця інформація стає публічною та легко відстежується ретроспективно. Нескладно здогадатися, що найбільш продуктивні оборонні компанії покажуть суттєве зростання доходів у 2023 році порівняно з попередніми роками.

Інформація про зростання виробничих спроможностей виробників зброї з точними обсягами замовлень є у відкритому доступі. Є компанії, які за останній рік наростили доходи в десятки разів і можуть привернути зайву увагу ворога.

Особисту інформацію про директорів та власників оборонних підприємств, часто із їхніми адресами, теж можна відшукати у відкритих реєстрах. Це небезпечно. Уже були прецеденти, коли російські спецслужби за кордоном вчиняли замахи на людей, причетних до постачання зброї українській армії.

В Україні також працюють державний реєстр речових прав та земельний кадастр. Там зібрана інформація про власність, призначення приміщень та ділянок землі. Відповідно, є дані про об’єкти у власності оборонних компаній. На щастя, інформація про розташування заводів оборонних компаній не зовсім коректна.

Деякі підприємства навчилися орендувати землю та приміщення таким чином, щоб уникати згадок у реєстрах. Деякі заводи давно переїхали і нічого не виробляють на локаціях, що відображаються публічно. Однак не всі оборонні компанії мають ресурси для переїзду або вміють маскувати приміщення.

За невелику суму можна легально отримати й митні дані, тобто інформацію про імпорт вітчизняними компаніями зброї та компонентів. Така публічність дає ворогу інформацію про постачання техніки та боєприпасів і заважає їх купувати.

Один з таких випадків описав для ЕП директор “Української бронетехніки” Владислав Бельбас. “Швейцарія не може постачати нам зброю напряму. Рік тому ми намагалися купити в них певну продукцію через країни-посередники. Інформація про це з’явилася на одному з платних агрегаторів митних даних. Дані там були з українського боку. Дуже скоро цим зацікавилися у Швейцарії і влада скасувала всі ліцензії на експорт”, — поділився Бельбас.

Судові рішення у всіх справах публічні. ЕП перевірила десятки документів, пов’язані з оборонними компаніями, і виявила, що в них часто містяться дані щодо номенклатури та вартості поставленої чи недопоставленої зброї, про підрядників, що працюють на оборону, і шляхи постачання продукції.

Перемістити під гриф “секретно” всі судові рішення, які стосуються оборонних компаній, є хибним шляхом вирішення проблеми. Суспільство повинно мати доступ до цих документів, щоб унеможливити корупцію на закупівлях озброєнь.

Саме відкритий судовий реєстр допоміг “Українській правді” розслідувати справу так званих спецмародерів. У розслідуванні мова йшла про державних імпортерів зброї, які на початку великої війни отримали від Міністерства оборони мільярди гривень авансів, вивели гроші за кордон, але продукцію не поставили.

Імовірно, слід шукати золоту середину, щоб зберегти суспільно важливі документи в публічному доступі, але не деталізувати в них чутливу інформацію.

Що буде далі

Українська оборонна промисловість в останні два роки бурхливо зростає. Більше працівників, доходів, контрактів, заводів, судів. Оскільки життя в галузі вирує, даних про підприємства у відкритих реєстрах стає дедалі більше, а отже, галузь стає вразливішою. Слабкий захист даних загрожує виробникам і позначається на привабливості України для відкриття заводів західних оборонних компаній.

ЕП стало відомо, що в листопаді 2023 року найбільша українська асоціація приватних виробників зброї NAUDI зробила низку звернень до уряду, РНБО, СБУ та парламентського комітету з питань національної безпеки з проханням закрити чутливі дані. У відповідь представники уряду визнали питання важливим, проте за весь цей час влада не зробила суттєвих кроків для вирішення проблеми.

Прибрати чутливу інформацію непросто. Для цього потрібні комплексні рішення і політична воля. Складність у тому, що кожен реєстр має відомство-розпорядника, яке відповідає за ступінь відкритості даних. Ба більше, частина реєстрів відкрита для унеможливлення корупції, що важливо для союзників України.

Перший — проєкт розпорядження Кабміну про обмеження доступу до інформації щодо підприємств, які залучені до виконання оборонних контрактів.

Воно працюватиме так: державні замовники надаватимуть перелік підприємств-виконавців оборонних контрактів, про які необхідно обмежити публічну інформацію. Згідно з цим переліком органи-розпорядники реєстрів обмежуватимуть перегляд інформації на своїх ресурсах. Документ перебуває на фінальному етапі затвердження.

Другий — проєкт закону, який юридично формулює поняття “чутливі дані”. Він передусім стосуватиметься інформації про розташування виробництв та про деталі оборонних державних замовлень. Проєкт опрацьовує експертна група.

Третій — проєкт закону, за яким доступ до державних реєстрів може бути здійснений лише через електронний цифровий підпис або Bank ID. Профільний комітет відхилив цей законопроєкт і він перебуває на доопрацюванні.

Чи будуть ці ініціативи втілені в життя і наскільки вони будуть збалансовані — покаже час. Наразі дані про українських зброярів під прицілом ворога.