— На жаль, для мене, мабуть, і для багатьох людей, бюджет балансували за рахунок соціалки, тому що за рахунок чогось іншого його балансувати неможливо. Наступні за видатками категорії — освіта й медицина, і кожен з цих бюджетів удвічі менший, ніж відведений на соціалку, там складно щось результативно оптимізувати.
По-перше, Міністерство соціальної політики постійно займається верифікацією отримувачів соціальних виплат і підвищенням їх адресності. Якщо подивитись на використання ним коштів, то в них є економія. Ми їм закладаємо на програми кошти, й за ними є економія, тому це можна скорочувати. Основний тягар зі скорочення взяв на себе Пенсійний фонд: ми скоротили видатки на нього в 2025 році на 34 млрд грн. Там є кілька причин. Я не впевнена, що це залишиться так у фінальній версії бюджету, тому що це, звісно, точка напруги.
Фактично це скорочення програм Мінсоцу для конкретної людини, яка отримує допомогу, ніяк не відобразиться на її житті: всі, хто отримував її, будуть отримувати й надалі.
Стосовно прожиткового мінімуму — на жаль, його неможливо довести до показника реального прожиткового мінімуму, оскільки до нього прив'язано багато виплат. Я вже багато разів говорила, що взагалі потрібно відв'язатися від категорії “прожитковий мінімум” при розрахунках в бюджеті. Тому що це викликає дуже багато негативу до держави, коли ми нібито говоримо в офіційному документі, в державному бюджеті, що людина повинна могти прожити на 3 тис. грн, при цьому Міністерство соціальної політики на сусідній вулиці обраховує фактичний, реальний прожитковий мінімум десь на рівні 9 тис. грн. Натомість варто встановити якусь базову розрахункову величину й прив'язувати до неї зарплати суддів, прокурорів, антикорупційних органів і т.д.
- Гаразд, а що ви можете сказати з приводу закладеного показника мінімальної заробітної плати в проєкті бюджету на 2025 рік?
— За підрахунками Мінфіну, якщо в цьому році збільшити його на 100 гривень, то видатки державного бюджету зростуть на 5,3 млрд грн. Тобто, якщо підвищити мінімальну заробітну плату, наприклад, на тисячу гривень — до 9 тисяч гривень, то це буде більш ніж 50 млрд грн видатків бюджету.
- Чи очікуєте збільшення якихось соціальних стандартів? Не кажу всіх, оскільки ви вже пояснили, що це неможливо через відсутність ресурсу.
— В нас є доручення в проекті закону про бюджет, що якщо прогноз зростання економіки випереджатиме закладені очікування в бюджеті за результатами першого півріччя, то прожитковий мінімум має бути переглянутий. Зараз прогноз 2,7% зростання реального ВВП на 2025. Якщо ми за підсумками першого півріччя переглянемо макропрогноз, і розумітимемо, що це більше, ніж 2,7%, то треба буде переглянути соцстандарти.
- Коли буде голосування за Бюджетним кодексом?
— В кінці жовтня, я думаю, ми голосуватимемо бюджет в першому читанні, а в кінці листопада — в другому.
- Невеличке уточнення щодо збільшення військового збору. Наскільки я розумію, якщо 11416-д буде прийнято, то з 1 жовтня вчителі, медики, ті, хто в державному секторі, отримуватимуть менше: при зарплатні 11-12 тис. гривень ще 400 гривень в них заберуть. Наскільки правильним і корисним сигналом ви це вважаєте?
— Підвищення військового збору, на жаль, відчують лише ті, хто отримує “білу” зарплату. Люди, які отримують зарплату в конверті, ніяк не понесуть на собі цей тягар підвищених податків. І це одна з причин, чому багато хто підтримує підвищення ПДВ — це один з тих податків, який може залізти в тіньову економіку й “вищипнути” гроші звідти в бюджет. Тому що ПДВ — це податок на витрати, які в тому числі здійснюються з неофіційних доходів.
- Як ви оцінюєте ймовірність повернення до дискусії щодо підвищення ПДВ, наприклад, у наступному році? Той-таки МВФ нам у відповідь на запит повідомив, що не підтримує 50%-не оподаткування прибутків банків та порадив Україні звернути увагу на ПДВ, акцизи й екологічні податки.
— Вони вже порадили, це вже буде в нашому Меморандумі після п'ятого перегляду (програми розширеного фінансування EFF з МВФ — ІФ-У): якщо видатки зростуть від того рівня, що закладено в урядовому проєкті бюджету на 2025 рік, тобто якщо вони на друге читання зростуть, або через зміни до бюджету після його затвердження зростуть, то ми повинні будемо підвищити ПДВ. Вони будуть це, скажімо так, наполегливо рекомендувати.
- А як ви оцінюєте потенціал, якщо взяти в цифрах, “зелених податків” та акцизів?
— Щодо екологічних податків, це дуже несуттєві гроші для бюджету. Зокрема податок за викиди двоокису вуглецю (СО2) навіть не в ТОП-20 за надходженнями. Натомість ПДВ — це бюджетоутворюючий податок. Він настільки великий, що зміна його на 1, 2, 3 відсоткових пункти має велике значення. Для цього треба проводити розрахунки, тому що там дуже багато пільг, винятків тощо. Але наш план щодо надходжень внутрішнього та імпортного ПДВ в 2024 році — майже 796 млрд грн. Це найбільший податок, тому він такий привабливий в цій дискусії. До того ж він має налагоджене адміністрування.
- Як прокоментуєте рекомендацію МВФ з приводу акцизів? Чи не вичерпано їхній потенціал?
— Акцизи на пальне вже поступово підвищуються для приведення їх до норми Євродирективи. Щодо тютюну, ну, там є завжди простір — є дискусія про те ж оподаткування айкосів до другого читання (мова йдеться про №11090 — ІФ-У).
Але варто розуміти, що надходження від акцизів вже закладені в бюджет. І в тому числі від пального, і від тютюну — те, що проголосоване в першому читанні, воно вже закладене в бюджет.
- Про доходи майбутнього бюджету поговорили, звернемось до теми дефіциту. Ви зазначали про наявність $15 млрд покритого фінансування за потреби в $38,4 млрд ще до візиту пані Урсули фон дер Ляєн. Звідки Україна може залучити ще $23,3?
— В нас є потреба в іноземному фінансуванні на наступний рік в розмірі $38,4 млрд, з них $15,5 млрд в нас умовно підтверджені, тому що вони надійдуть від МВФ і Європейського Союзу в рамках Ukraine Facility, якщо ми виконаємо всі умови по обох програмах. Інші $23,3 млрд нам потрібно десь знайти…
- Дехто вважає, що все-таки є якісь зобов'язання щодо нас з боку Японії, чи можете ви це підтвердити?
— Японія дійсно може надати пряму бюджетну допомогу Україні в наступному році. Загалом Японія була постійним донором в 2022-2023 роках. Дуже нам допомагали й закривали часто нестачу, але наразі зобов’язання з їхнього боку не підтверджені, їх поки не можна враховувати.
- Десь вже є зобов'язання від Світового Банку, якісь гроші вже є там в URTF, що, можливо, підуть грантами?
— Так.
- Може, ще Британія щось дасть?
— Британія не дає гроші в бюджет, Британія завжди дає гроші гарантіями. Це не те, що прийде на рахунок уряду і його можна буде взяти, продати цю валюту й перерахувати на картку пенсіонерам. Тому ми це не враховуємо.
Є пропозиція від Європейської комісії про надання $39 млрд. По-перше, треба розуміти, що це гроші в рамках $50 млрд від країн “Великої сімки” (G7), а не якісь додаткові залучення. Ці $39 млрд — це по суті “макрофін”, який вони нам планують надати на додачу до Ukrainе Facility. Фактично ці гроші надійдуть протягом 2025 року за виконання певних умов з реформування, які будуть визначені пізніше. ЄС передадуть їх кількома траншами до 31 грудня 2025 року, але, на мою думку, це не означає, що ми їх маємо всі витратити в 2025 році. Беручи до уваги той факт, що потреба на 2026 рік точно буде не меншою, тоді як підтвердженого фінансування в нас менше.
- А ви вірите, що наступного року нам дадуть ці $50 млрд?
— Я не знаю. Але сигнали оптимістичні.
- Але будь-якому випадку ваша позиція така, що скільки б не дали, але використати ми маємо не більше $23,3 млрд, а все решта маємо зберегти?
— Так. Питання в тому, чи не буде якихось форс-мажорних обставин. Оскільки той-таки ковід, інтенсивність бойових дій, повна відсутність постачання зброї від Сполучених Штатів протягом першого кварталу 2024 року. Це все приклади форс-мажорів, які не можна було передбачити, як і закласти в бюджет, тому ми були вимушені гроші, заплановані на щось інше, використовувати для перекриття негативних наслідків непередбачуваних обставин. Але мати фінансову подушку безпеки також добре. Але якщо ситуація буде така, яка вона є у вересні 2024 року, то я вважаю, що ми повинні розділити ці $50 млрд на два роки.
- До речі, вчора (25 вересня — ІФ-У) лідери країн G7 підписали спільну декларацію про підтримку відновлення та реконструкції України, яка передбачає, що частина наданих $50 млрд може бути спрямована на військові потреби. Ви не знаєте, яка це може бути частина? Коли відбудеться ця дискусія?
— Я хочу звернути вашу увагу, що ця декларація — не про макрофін. Це складно, але я спробую пояснити. Є Extraordinary Revenue Acceleration Loans (ERA), $50 млрд яких країни “Великої Сімки” плюс ЄС хочуть надати Україні як безповоротну позичку: для нас — безповоротну, для них — позичку, яка буде виплачуватися їм Європейським Союзом з коштів, зароблених на російських активах, заморожених в Euroclear. Для цього ЄС хоче створити Ukraine Loan Cooperation Mechanism, я це переклала як “Механізм боргової кооперації для України”. ЄС надасть Україні макрофін на $39 млрд, на тих же самих умовах, як і завжди був макрофін, а тоді цей Ukraine Loan Cooperation Mechanism буде виплачувати кредит як Європейському Союзу, так і іншим країнам, які компліментарно до цих $39 млрд нададуть нам через двосторонні позички $11 млрд. Якщо інші країни дадуть більше, то ЄС надасть менше, щоб в сумі все одно вийшло $50 млрд.
У цій заяві Великої Сімки йдеться лише про цей ERА, що ці кошти частково можна буде використовувати на військову підтримку України, але це зовсім не значить, що ці гроші прийдуть в бюджет України, і ми на них зможемо платити зарплати військовослужбовцям і купувати військову форму чи боєприпаси. До прикладу, Європейський Союз вже й зараз використовує прибутки від заморожених російських активів для військової допомоги Україні, в них є для цього окремий інструмент — Peace Facility. Після дозволу на використання прибутків з росактивів в лютому, вони 90% цих прибутків спрямовують в цей Peace Facility, а 10% — в Ukraine Facility. Але цей же Peace Facility не дає гроші в бюджет України. Я не знаю, як зараз, але спочатку було багато заяв, що, наприклад, Франція і Німеччина наполягають, що з цього Peace Facility Єврокомісія має розміщувати замовлення виробників всередині ЄС для закупівлі зброї, боєприпасів і передавати Україні це в натуральному вигляді. Тому, звісно, я не можу на 100% сказати як воно точно буде, тому що я не є частиною цих перемовин між європейськими і американськими лідерами, а саме там відточуються всі ці деталі.
- Тоді переходимо до останнього перерозподілу з місцевими бюджетами. Поки в них безпосередньо забирають лише 4% з ПДФО?
— Першочергова домовленість була в тому, що місцеві бюджети отримують 64% ПДФО, а не 60%, для того, щоб мати кошти компенсувати різницю в тарифах на комунальні послуги. Але, якщо чесно, більшість громад, за деякими винятками, їх не використовують на компенсацію різниці в тарифах. Вони їх, можливо, використовують на розрахунки за енергоносії, за виробництво теплової енергії, гарячої води тощо, але не конкретно на різницю в тарифах. І питання різниці в тарифах залишається невирішеним. Тобто там є величезна заборгованість перед “Нафтогазом”, і там є багато ідей, як її компенсувати: хтось хоче провести “прогонку” з бюджету, щоб закрити усім в балансі кошти.
Ось тут Мінфін придумав нову ідею, щоб ці 4%, — а це 12 млрд гривень у 2025 році, — передати на області як субвенцію на компенсацію різниці в тарифах. І, як я розумію, проблема й невдоволення в депутатському корпусі полягає в тому, що вони хочуть зберегти ці гроші саме у громадах.
- Поки ця норма збережена, ви прогнозуєте, що все так і лишиться в кінцевій версії бюджету-2025?
— Гадаю, що це буде великою частиною дискусії при голосуванні державного бюджету у Верховній Раді. І, думаю, що це питання лежить у площині можливого компромісу.
- А якщо просто подивитися на державний бюджет і на місцевий бюджет: яку курку можна більше обскубати й вивільнити ресурс для оборони?
— Ну, тут же класичний приклад, коли точка зору визначається “місцем сидіння”: звісно, фінансисти з центральної влади скажуть, що можна “скубти” місцеві бюджети, а будь-який голова громади вам скаже, що місцеві бюджети недофінансовані. А правда десь посередині. Є громади, які дуже сильно страждають від війни, її негативних наслідків, обстрілів, і в яких реально є дуже великі проблеми з фінансами. Для них в нас є такий механізм як горизонтальне вирівнювання та додаткова дотація, для тих регіонів, які постраждали від бойових дій, або були деокуповані.
- Уряду дуже часто закидають, що Мінфін ніби не компенсував повною мірою вилучення “військового ПДФО” громадам. Чи могли б ви це прокоментувати? Який зараз стан місцевих бюджетів?
— Але цифри це не підтверджують. Була домовленість, що громади “дотягнуть” до рівня 2021 року, навіть записали це в законі. Ми порівняли фактичні надходження від ПДФО і базової дотації в 2021 році з надходженнями від ПДФО, базової, додаткової дотацій і реверсу, що в цьому році залишився в місцевих бюджетах, і не знайшли жодної громади, яка би пішла в мінус по цьому показнику.
- Водночас, коли вилучали “військове ПДФО”, вже в бік громад лунали обвинувачення, стосовно величезних залишків на рахунках. Що говорять цифри? Яка ситуація насправді?
Все одно зростають. Загальна сума залишків близько 180 млрд грн. З 1 січня 2024 року до 1 вересня залишки на рахунках місцевих бюджетів зросли на 69 млрд грн. Тут є дві основні причини, якщо зовсім справедливо говорити.
По-перше, це пріоритетність оплат у державі. Зараз просто рідко проплачують необоронні капітальні видатки і громадам, і всім іншим розпорядникам. Це відбувається раз в кілька місяців, просто тому, що в нас не вистачає ліквідності. І це добре: я не великий прихильник капітальних видатків під час війни. Вважаю, що варто менше будувати і купувати більше снарядів, забезпечувати фронт.
А друге, на що потрібно звернути увагу — це звичайне ПДФО, яке залишилося в громадах. Воно виконується й часто перевиконується. Тому я б не сказала, що з фінансовим станом місцевих бюджетів все так погано.
Что скажете, Аноним?
[10:10 12 ноября]
[07:00 12 ноября]
17:00 12 ноября
16:00 12 ноября
15:00 12 ноября
14:30 12 ноября
14:00 12 ноября
13:30 12 ноября
13:00 12 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.