Парламентські жертвоприношення, або Я проти позбавлення депутатів-регіоналів мандатів

Їм здається, що так вони дуже вміло маніпулюють громадською думкою, мають незламний аргумент у дискусіях з опонентами. Мовляв, а ось які ми правильні та справедливі, про які репресії ви говорите.

Цього разу жертвою “регіональної справедливості” став такий собі Веревський.

Ритуальне жертвоприношення було здійснено холоднокровно та оперативно, аби з “чистою совістю” приступити до Власенка й відкрити узаконений доступ до диктатури в парламенті.

Не можна піддаватися на провокації влади. Не можна приймати її правила гри. Це має бути непорушним принципом для кожного, хто вступає з регіоналами в протистояння.

Треба прораховувати на кілька ходів уперед. Лише тоді можна передбачити їхню стратегію до кінця.

Намагання позбавити депутатських повноважень Власенка — це продуманий тактичний хід, кінцева мета якого — загнати в глухий кут не лише опозицію, а й власних кнопкодавів. Це ще одна можливість посилити свій контроль у країні.

Адже маючи у своєму багатому арсеналі ще й таку можливість тиску як “позбавлення депутатських повноважень”, можна не сумніватися у тому, що, для прикладу, коли у ВР ще раз постане питання про декриміналізацію статей, за якими засуджено Юлію Тимошенко, регіонали не дадуть уже жодного голосу.

Тому опозиція в жодному випадку не повинна піддаватися на цю провокацію.

Ми не повинні закликати до позбавлення мандатів депутатів-регіоналів у відповідь. Адже тоді фактично самі “легалізуємо” дії влади й дозволимо створити небезпечний прецедент.

Знаючи логіку стратегів із Банкової, можна не сумніватися, що вони тільки на це й чекають.

Народних депутатів, так само як мерів, — обрано людьми. І їхні дії, за винятком криміналу, мають оцінювати лише виборці, а не суди за вказівкою Банкової.

І якщо єдиний спосіб протистояти регіоналам — це блокування парламенту, треба стояти до кінця. І блокувати, доки режим не відречеться від ідеї забирати в неугодних мандати, навіть якщо постане питання дострокових виборів.

Бо ці вибори, насправді, найбільш невигідні саме регіоналам. Вони далеко не впевнені у власних силах, і недарма намагаються вже зараз підсилити свої позиції в нестабільних регіонах.

Ось, наприклад, одне зі свідчень цьому: недавнє призначення очільником Львівської ОДА прокурора, ймовірне завдання якого — завдання, з яким не справився попередник — не допустити тотальної перемоги опозиційних кандидатів на Львівщині, як у жовтні 2012 року.

Роман ІЛИК, народний депутат, лідер Львівської “Батьківщини”