Ну зовсім не справжній полковник!

Позавчора Президент Віктор Ющенко продемонстрував представникам ЗМІ відбитки пальців народного депутата Олега Ляшка, взяті у нього слідчими ще 23 червня 1993 року в ході розслідування кримінальної справи проти нього за фактами розкрадання коштів в особливо великих розмірах, підробку документів і незаконне присвоєння звання полковника міліції. “Що правоохоронна система вважала за потрібне, щоб виправити цю людину: залучити до праці — не вдалося. Допомогти усвідомити вину скоєного злочину — не вдалося. Залучити до участі у громадському житті колективу засуджених — не вдалося. В інший колектив потрапив — у фракцію БЮТ”, — резюмував глава держави про перебування Олега Ляшка у виправній колонії.

Водночас, як повідомив “Інтерфакс”, сам Олег Ляшко вкотре заперечує, що мав судимість, і звернувся у “найсправедливіший” Печерський суд міста Києва, який просить зобов’язати Віктора Ющенка “спростувати недостовірну інформацію і принести вибачення”. Утім “Україна молода” має документи, які свідчать, що нинішній нардеп Блоку Юлії Тимошенко, м’яко кажучи, лукавить.

Професійний “кидало”

Кримінальна справа проти Олега Ляшка була порушена у 1993 році, коли Президентом України був Леонід Кравчук, що вже само по собі спростовує слова пана Ляшка про кримінальне переслідування за опозиційну діяльність проти Леоніда Кучми, який був обраний главою держави на рік пізніше. Отже, як ідеться у висновках слідчих, у свої 22 роки Олег Ляшко був неабияким спритником. Точніше, таким собі Остапом Бендером, який, приміром, 29 липня 1992 року в костюмі полковника міліції, проте працюючи... редактором газети “Комерційні вісті”, запросив до себе начальника станції гарантійно—технічного обслуговування міста Мерефи Харківської області Сищенка. У розмові з ним Ляшко представився помічником міністра МВС і натякнув, що, мовляв, міністр попросив його перевірити, як на СГТО замінюють номерні деталі під час ремонту автомобілів. Очевидно, куди “бити”, Олег Ляшко знав заздалегідь. Відтак на натяк продати автомобіль марки “Волга”, буцімто для самого міністра, Сищенко не заперечував. Утім розрахуватися пан Ляшко нібито через проблеми міністерства з фінансуванням обіцяв шляхом передачі станції техобслуговування у власність двох автомобілів, які були в користуванні — ГАЗ—24 і ЗАЗ—1102. Акторська майстерність не підвела нинішнього нардепа. І навіть коли Сищенко переконався, що запропоновані Ляшком автівки — не більше, ніж мотлох, було пізно: у відповідь на погрози “повідомити куди треба” з вимогою повернути гроші Ляшко, згідно з матеріалами судового засідання, пригрозив йому задіяти “кого слід”.

Та на цьому новітній Остап Бендер не зупинився. Очевидно, перша афера припала до душі “полковнику”, тож невдовзі визрів план заволодіння ще однією “Волгою”. Цього разу нібито особисто для міністра внутрішніх справ, оскільки попереднє авто, як пояснював Ляшко, очільник МВС віддав йому у службове користування. Тож спритник запропонував директору фірми “Густа—Фуд” сплатити безготівковим шляхом за “Волгу” 560 тис. крб. Решту суми, 1 мільйон 100 тисяч карбованців, нинішній нардеп обіцяв віддати особисто в руки готівкою. Та коли авто прибуло до столиці, пан Ляшко... “забув” віддати готівку. Згодом Феміда оцінила збитки, завдані Ляшком Мереф’янській СГТО на суму 2,4 млн. крб. Ще на більше мільйона “попала” “Густа—Фуд”.

Журналістська чи злочинна діяльність?

Окрім того, у вироку від 9 грудня 1994 року йдеться, що Олег Ляшко отримав у столиці двокімнатну квартиру за підробленими документами. А саме — підробив документи про роботу своєї матері в редакції газети “Молода гвардія” на посаді літературного редактора, поставивши “липовий” підпис редактора. Відтак матір Олега Ляшка 23 червня 1992 року поставили на квартирний облік, а згодом і надали житло. Щоправда, підставою для цього був такий самий “справжній” документ, як і погони, в яких пан Ляшко козиряв перед тими, кого банально “розводив”.

Найцікавіше, що при розгляді справи у суді Олег Ляшко стверджував, що зазнав кримінального переслідування через... журналістську діяльність. Щоправда, в опозиції тоді не було перебувати до кого, оскільки, як зазначалося вище, кримінальні справи були порушені ще задовго до обрання Президентом України Леоніда Кучми. Відтак Олег Ляшко таки відбув рік покарання у виправно—трудовій колонії з конфіскацією всього особистого майна. А касаційну скаргу адвоката Ляшка Верховний Суд задовольнив лише частково, зменшивши термін покарання з 6 до 4 років. Через рік Ляшко потрапив під амністію.

Тож що нині намагатиметься довести у суді Олег Ляшко, може зрозуміти хіба Печерський суд міста Києва, куди пан Ляшко далеко не випадково, як регулярно і вся команда Блоку Тимошенко, подав судовий позов. Утім архіви не горять, як і не змінюються люди: “Судова колегія відзначає, що під час попереднього засідання і в судовому засіданні Ляшко неодноразово змінював свідчення, які відзначалися суперечливістю, запереченням очевидного, придуманням фактів, висуванням і підтасовкою всіляких версій, грубою формою поведінки в судовому засіданні й вульгарною оцінкою суду...”

Тетяна СВІТЛИК