Ми розглянули, яка зернова інфраструктура стала мішенню і що ця ескалація означає для світової торгівлі.
Що потрапило під удар?
Автор фото СИЛИ ОБОРОНИ ПІВДНЯ
Автор фото СИЛИ ОБОРОНИ ПІВДНЯ
Автор фото СИЛИ ОБОРОНИ ПІВДНЯ
Наслідки обстрілу порту Рені 16 серпня
Від самого початку зернової угоди у серпні 2022 року в її рамках експортували майже 33 мільйони тонн зерна та інших харчів.
Але враховуючи, що чорноморські порти України зараз фактично заблоковані Росією, експерти кажуть, що тепер доведеться значною мірою покладатися на дунайські порти для експорту зерна до сусідньої Румунії.
Звідти його можна транспортувати далі через відкриті порти Румунії.
Після неодноразових ударів по українських портах на Чорному морі Росія тепер спрямувала свої ракети та безпілотники на дунайські порти.
Щонайменше двічі вона атакувала порт Рені, вдаривши ракетами та безпілотниками приблизно за 200 метрів від кордону з Румунією, яка є членом НАТО. На цій ділянці кордону Україну та Румунію розділяє лише Дунай.
У Чорному морі сильно пошкодила портову інфраструктуру Чорноморська, де в ніч проти 19 липня Росія вразила щонайменше два резервуари для зберігання зерна.
Українська влада заявляє, що знищені 60 тис. тонн сільськогосподарської продукції.
Автор фото ВВС
Однак, судячи з супутникових знімків, які ми проаналізували, головний зерновий термінал в Одеському порту залишився неушкодженим.
Далі на південь, у районах, де Україна використовує інші експортні маршрути в обхід Чорного моря, Росія завдала більшої шкоди.
Загалом у ніч проти 24 липня зафіксували 19 атак безпілотників на дунайські порти, які вразили основні альтернативні експортні маршрути України, повідомляє Lloyd's List — компанія, яка відстежує світові ринки судноплавства.
Автор фото ВВС
На супутникових знімках ми бачимо, що ударів завдали по зернових резервуарах, ангарах та інших будівлях у порту.
За словами місцевого чиновника, 2 серпня російські безпілотники атакували порт Ізмаїл на Дунаї.
За його словами, вони влучили в інфраструктуру для зберігання та навантаження зерна, пасажирську будівлю та офіси приватної судноплавної компанії.
Також постраждав міст через Затоку — ключова артерія, через яку зерновози потрапляють в Ізмаїл.
Як це вплинуло на експорт?
“У зв’язку з завершенням зернової угоди експорт українського зерна впаде на максимальну експортну потужність річковим транспортом, вантажівками та залізницею. Це приблизно до 2,5 млн тонн на місяць”, — каже Марія Богонос, експертка з аграрної політики Київської школи економіки.
Більшість з них можна було б експортувати по річці Дунай.
“До війни Одеса була найбільшим експортером зерна, але останніми місяцями Дунай став основним шляхом”, — каже Андрій Сизов, експерт з аграрних ринків Чорного моря.
Попри те, що нещодавні атаки тимчасово закрили порт Рені, всі дунайські порти, здається, швидко повернулися до нормальної роботи.
За даними Lloyds List, атаки не змогли істотно вплинути на торгівлю вздовж річкового шляху.
Будь-які подальші збої експорту вплинуть на решту Європи та світу, оскільки світові ціни на пшеницю зростуть, якщо торгівля буксуватиме.
Ціни на пшеницю вже зросли більш ніж на 10% після того, як Росія вийшла з угоди, яка дозволяла безпечно відправляти зерно з чорноморських портів, фактично зупинивши її.
Згідно з даними відстеження суден зі списку Lloyd's List, десятки комерційних суден зараз перебувають у Дунаї та чекають біля гирла річки.
Були припущення, що це російські атаки спричинили ці затримки суден, але Річард Мід, головний редактор Lloyd's List, каже, що вони лише посилили затор, який існує від початку війни.
“Без (чорноморської зернової угоди) експорт спрямовується на південь, але існує фізичне обмеження щодо кількості суден, які ви можете пропустити через вузький річковий коридор”, — каже експерт.
Москва і Київ погрожують розглядати деякі комерційні судна як військові цілі, що посилило напруженість у судноплавній галузі.
Річард Мід вважає малоймовірним, що будь-яка сторона атакуватиме комерційні судна, але навіть загроза цього зупинить багатьох від повернення в чорноморський регіон, а ті, хто повернуться, зіткнуться з вищими страховими тарифами.
Lloyd's List стверджує, що підвищений ризик у дунайських портах змусив трейдерів подивитися на життєздатність інших маршрутів експорту зерна з України.
Існують наземні маршрути, якими можна доставляти зерно вантажівками або залізницею, але експерти в сільському господарстві кажуть, що це не швидкий і не дешевий шлях.
“Причина, чому зерно везуть у великих кількостях кораблями, полягає в тому, що це найдешевше транспортування, тому всі інші маршрути додадуть витрати на зерно, і ціна зросте”, — говорить Майк Лі, експерт із сільського господарства, який зосереджується на Східній Європі.
Він також каже, що Росія може націлитися на ці наземні маршрути.
“Якщо вони налаштовані припинити експорт зерна з України, то вони почнуть атакувати залізничну інфраструктуру. Хоча вони ще цього не робили, але логічним наступним кроком є залізниця”, — каже експерт.
Інцидент з турецьким суховантажем
Автор фото REUTERS
Висадка російського десанту на суховантаж “Sukru Okan” з турецьким екіпажем
Вочевидь, щоб довести реальність своїх погроз Росія висадила десант у нейтральних водах на цивільне турецьке судно “Sukru Okan”, що йшло під прапором Палау (острівна держава в Тихому океані).
Міноборони РФ виклало кадри висадки десанту з російського вертольота на корабель, що прямував Чорним морем в український порт Ізмаїл.
“На вимогу зупинки для огляду щодо перевезення заборонених вантажів капітан суховантажу не відреагував. Для примусової зупинки судна з російського бойового корабля було відкрито запобіжний вогонь із автоматичної стрілецької зброї”, — повідомляло міністерство.
На відео зафільмовано, як військові з автоматами спускаються з вертольота Ка-29 на палубу судна, екіпаж якого стоїть навколішки. Російські військові англійською мовою допитують турецьких моряків, вивчають документи, після чого бажають екіпажу щасливого плавання і судно прямує далі до Ізмаїлу.
Спочатку турецька влада не реагувала на напад на цивільне судно.
“Навіть якщо власник судна “Sukru Okan” — турецький громадянин, судно не ходить під турецьким прапором”, — повідомила президентська адміністрація.
Однак пізніше влада Туреччини повідомила, що спілкувалась з Кремлем з цього питання і попросила “не нагнітати ситуацію в Чорному морі”.
Українська влада назвала інцидент з турецьким судном “актом піратства”.
“Цілеспрямований обстріл та примусовий огляд Росією міжнародного цивільного суховантажу “Sukru Okan”, що прямував в український порт Ізмаїл, є безумовним порушенням міжнародного морського права, актом піратства та злочином проти цивільних судів третьої країни в акваторії інших держав”, — заявив радник голови офісу президента України Михайло Подоляк.
Віцепрем'єр України, міністр інфраструктури Олександр Кубраков назвав дії РФ “терором”. Він закликав Міжнародну морську організацію та західних партнерів жорстко відреагувати на дії Росії.
Безпечний коридор
Автор фото ОЛЕКСАНДР КУБРАКОВ
Контейнеровоз “Joseph Schulte” першим пройшов з Одеси до Босфору морським коридором, який запропонувала українська влада
Своєю чергою Київ теж докладає зусиль, що убезпечити судноплавство у своїх територіальних водах. І це вже приносить результати.
Військово-морські сили України 10 серпня розповсюдили заяву про відкриття тимчасового “морського коридору” з/до чорноморських портів.
“При цьому повідомляється, що протягом всіх маршрутів зберігається військова загроза та мінна небезпека з боку Російської Федерації”, — наголошується в заяві.
Вказані маршрути найперше потрібні для виходу цивільних суден, що перебувають в українських портах Чорноморськ, Одеса та Південний ще з перших днів повномасштабного вторгнення РФ.
До проходу маршрутами допускатимуть судна, власники/капітани яких офіційно підтвердять готовність плавати в поточних умовах.
Слід зауважити, що останнє судно з українським продовольством вийшло з порту Одеса 16 липня. Після цього зернову угоду розірвали, і рух Чорним морем став небезпечним.
Експерти сумніваються, що цивільні судна будуть користуватись українським “морським коридором”, зважаючи на агресивні дії Росії.
Однак, 16 серпня контейнеровоз “Joseph Schulte” під прапором Гонконгу вийшов з порту Одеса та почав рух по цьому коридору в сторону протоки Босфор.
На його борту — понад 30 тис. тонн вантажу (2 114 контейнерів), зокрема з продовольством.
Рухаючи більшість часу в територіальних водах України, Румунії, Болгарії і Туреччини цей корабель безпечно доплив вранці 18 серпня до місця призначення в протоці Босфор.
“Цим доведено, що “зерновий коридор” з українських портів можливий без Росії”, — резюмує керівник української моніторингової групи по санкціях та свободі судноплавства Андрій Клименко.
Джейк НОРТОН, Турал АХМЕДЗАДЕ, Олег ЧЕРНИШ
Что скажете, Аноним?
[18:18 26 ноября]
[13:40 26 ноября]
[11:40 26 ноября]
19:30 26 ноября
19:15 26 ноября
18:00 26 ноября
17:50 26 ноября
17:40 26 ноября
17:30 26 ноября
17:15 26 ноября
17:00 26 ноября
16:45 26 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.