Навіщо Путіну чергові “фейкові” вибори в “ДНР”

Сьогодні Захарченко підписав “указ” про проведення 18 жовтня чергових псевдовиборів — цього разу місцевих органів влади. А це означає, що на Мінських домовленостях можна ставити жирну крапку. Українська сторона відреагувала так, як і мала: “вибори в ДНР” — чергова провокація Російської Федерації, яка знову заводить ситуацію в глухий кут. Президент Петро Порошенко  заявив про необхідність посилення санкцій через оголошення ватажками окупованих територій незаконних виборів. І підписав указ про розширення переліку юридичних і фізичних осіб Російської Федерації та інших країн, проти яких Україна застосовує економічні санкції та інші обмежувальні заходи. Ніхто не сумнівається, що з осудом намірів кремлівських маріонеток виступить і Захід. Хоча Європі за нинішньої кризи з мігрантами чергова дестабілізація на сході України аж ніяк непотрібна. Десь на це розраховують і в Кремлі.

Навіщо Путін провокує новий конфлікт на українському сході?

Версія перша: це варіант замороження конфлікту по-путінськи. Він ставить світ перед фактом, що на окупованих Росією територіях діятиме так, як до цього діяв в Південній Осетії. Наклав лапу і плювати на чужу думку. Тим більше, що після появи російських військових у Сирії стало зрозуміло — Москва потрапить під чергові санкції. Санкціями більше, санкціями менше. Показово також, що “указ” Захарченка з'явився незадовго до поїздки Путіна на Генасамблею ООН. В Кремлі кажуть, що про Донбас президент РФ не говоритиме. Проте всі розуміють, що уникнути цієї теми Путін не зможе. Тому, скоріш за все, він там просто скаже, про “самовизначення народу юго-востока”. Як свого часу розповідав про “самовизначення” кримчан.

Версія друга: “вибори” на окупованому Донбасі — це елемент подальшої дестабілізації ситуації у Великій Україні напередодні виборів з перспективою збурення антимайдану. Антитарифна кампанія “Батьківщини” й “Опоблоку”, накручування людей іншими учасниками виборів, бедлам у парламенті, а тут ще й “псевдовибори”, протидіяти яким Київ не зможе — це все ознаки політтехнології. Можливо, це виглядає як теорія змови, проте прискорення розколу коаліції, педалювання дочасних парламентських виборів, вуличні акції, навіть не надто масштабні, проте правильно показані по телебаченню — це сценарій, реалізація якого на руку Путіну.

Версія третя: ніяких виборів в “ДНР” Росія не планує, а “указ” Захарченка — це випробування Заходу на міцність. Зокрема, прес-секретар Путіна залишив без коментарів повідомлення про цей папірець. Зрозуміло, що в Кремлі є позиція щодо такого клінічного випадку, але поки що там підняли ставки і дивляться, чим це закінчиться. У тому числі з урахуванням реакції Заходу на втручання Росії в сирійську кризу. Мовляв, ми готові торгуватися — “заморозка” конфлікту на Донбасі в обмін на наші інтереси в Дамаску.

Проте головна проблема Путіна в тому, що торгуватися з ним, а тим більше про щось домовлятися, вже не бажають.

Юрий ВАСИЛЬЧЕНКО