“Нафтогаз” упевнений у своїй правоті

Претензії “Газпрому” стосуються розрахунків за контрактом у 2012 році. Україна, за оцінками, купила 33 млрд. куб. м російського газу. Тим часом, згідно з чинним контрактом від 19 січня 2009 року, “Нафтогаз” повинен був закупити 52 млрд. куб. м газу, мінімальні зобов’язання (take-or-pay) становлять 41,6 млрд. куб. м. А якщо ні, то російська компанія вважає, що має право зажадати компенсації плюс штрафні санкції.

“Нафтогаз” вів переговори з “Газпромом” про зниження мінімального обов’язкового обсягу закупівель до 27 млрд. куб. м газу на рік через його дорожнечу, однак сторони не дійшли згоди.
Нагадаємо: контракт 2009 року не влаштовує українську сторону, яка поки що безрезультатно домагається перегляду цінових параметрів контракту. У цьому зв’язку український держхолдинг має намір знижувати закупівлі російського енергоресурсу та з листопада почав використання своїх газотранспортних потужностей у реверсному напрямку для закупівель газу в Європі.
Водночас нинішні фінансові претензії Росії, стверджують експерти, виникли не випадково. Приводом змусити Київ платити “за те, чого не брали” стали підписані Україною в Давосі угоди з компанією “Shell”. “Україна може повністю відмовитися від імпорту російського газу в найближчі роки”, — заявив на Давоському форумі український міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький.
Україна готова до судових позовів з “Газпромом”. І навіть у Росії кажуть, що “перспективи судового розгляду для “Нафтогазу” видаються не настільки програшними, як може здатися”.
На відміну від багатьох країн Західної Європи, для України в “Газпрому” — особливі правила в розрахунках за газ. Якщо десятки європейських компаній одержують знижки, то “Нафтогаз України” одержує російський газ без дисконту до прописаної в контракті формули ціни.
Щоправда, у Кремля є пропозиції, які до ринкових цін на газ не мають жодного стосунку. Російські офіційні особи багато разів заявляли, що Москва готова дати Україні знижку, якщо Київ надасть “Газпрому” доступ до своєї газотранспортної системи або вступить до Митного союзу.
Це третій (з 2006 року) масштабний конфлікт. Сценарії його розвитку можуть бути різні. Від найжорсткішого: у відповідь на нібито невиконання договору Росія може, як і в січні 2009-го, перекрити Україні постачання свого газу, до повного взаємовигідного розв’язання проблеми газових торговельних відносин між двома країнами.
Здоровий глузд підказує, що другий варіант не просто прийнятний для Києва та Москви, а й принципово вплине на позитивний розвиток міждержавних відносин. Усе залежить від готовності Росії та України до політичних компромісів. Адже “російський ведмідь”, по суті, втрачає найбільший свій газовий ринок — Україну.
Водночас треба наголосити, що багато експертів уважають, що російська зовнішньополітична стратегія, яку в Європі називають “газова експансія”, сприятливо впливає на розв’язання багатьох економічних проблем в Україні. Високі ціни на російський газ привели до політики енергозаощадження, пошуків альтернативних джерел вуглеводнів, у майбутньому — енергетичної незалежності, структуризації економіки України.
Віктор ТИМОШЕНКО.
Москва.
...І платити не збираються
У “Нафтогазі” наполягають на тому, що “про зниження обсягів споживання “Газпром” було попереджено заздалегідь”, а весь закуплений газ оплачено в повному обсязі й у строк. Виставлений “Газпромом” рахунок компанія оплачувати не збирається.
“Ми сприймаємо це як елемент тиску на Україну в ході продовження переговорів про створення газотранспортного консорціуму та зниження цін на газ для України. “Газпром” шляхом такого тиску прагне вибити для себе вигідніші умови для створення консорціуму на базі української ГТС”, — заявляють в українській компанії.
Аналогічна ситуація з європейськими споживачами російського газу закінчилася поступками “Газпрому” і рішенням переглянути умови частини європейських контрактів, нагадує Бі-Бі-Сі.
Торік позови на російську газову монополію висунули Польща, Литва та Чехія. Чеській “дочці” — RWE — вдалося виграти суперечку в “Газпрому” і не платити штраф за невибраний газ.
Іншим європейським споживачам — італійським ENІ і “Edіson”, німецьким
E. ON і RWE і грецькій DEPA — “Газпром” був змушений надати знижки. Усього тільки за першу половину 2012 року, за даними агентства Reuters, “Газпром” виплатив європейським компаніям близько 4,25 млрд. доларів.
Українські експерти вважають, що “Газпром” намагатиметься не доводити суперечку до суду, а тепер просто висуває формальні вимоги, намагаючись посилити свої позиції в переговорах про ціну на газ для України й з інших спірних питань.
Також українські політологи активно коментують угоду про видобування сланцевого газу, яка спровокувала “Газпром” на рішучі дії.
“Для Януковича підписання цієї угоди — це великий політичний успіх у Давосі”, — сказав глава Центру прикладних політичних досліджень “Пента” Володимир Фесенко.
При цьому політолог підкреслив: “Отут не все так просто в плані екологічної проблематики. Те, що нам треба розв’язувати цю проблему та шукати альтернативні джерела видобутку газу, — це абсолютно зрозуміло. Але необхідно максимально прагнути до того, щоб тут не було негативних екологічних наслідків”.