На териконах проблем — прoмінчик надії

Перші кроки у цьому напрямі були зроблені у 2000-2004 роках. Їх результатом став значний, майже 14-відсотковий приріст ВВП, пожвавлення економічних процесів, вихід українських підприємств зі своєю продукцією на міжнародні ринки. Наступних п'ять років економіка продовжувала рухатися за інерцією, поступово уповільнюючи свій ріст. Попри запевнення попереднього уряду, що світова економічна криза обійде нашу державу стороною, все вийшло з точністю до навпаки -минулий рік став найпровальнішим, якщо не сказати катастрофічним для економіки держави. Збитки суб'єктів господарювання у 2009 році, за даними Рахункової палати, сягнули майже 131 мільярда гривень і перевищили показник, врахований при затвердженні минулорічного держбюджету в 1,7 раза. Збитково працювали 41,3 відсотка суб'єктів господарської діяльності, а прибутки рентабельних склали 40 відсотків річного прогнозу, що в загальному негативно позначилося на їх інвестиційних можливостях. Саме цей “спадок” одержали від попереднього керівництва держави ті, хто прийшов йому на зміну. Стало очевидним, щоб без реальних реформ в усіх сферах життя держави подолати економічну кризу неможливо.

Першим кроком на цьому шляху стало створення Комітету з економічних реформ, як консультативно-дорадчого органу при Президентові України. Наприкінці лютого було видано Указ глави держави про його утворення, а 17 березня наступним своїм Указом Президент Віктор Янукович затвердив положення про Комітет та його персональний склад. Як зазначено в Указі, метою його створення є впровадження системних економічних реформ, спрямованих на вихід із фінансової та економічної кризи, забезпечення сталого економічного розвитку України як передумови зростання добробуту її населення. А основними завданнями Комітету визначено опрацювання з урахуванням нинішньої соціально-економічної ситуації в Україні та на основі кращого світового досвіду загальнодержавної стратегії економічних реформ, спрямованих на впровадження передвиборної програми “Україна — для людей”. А також визначення напрямів, пріоритетів, механізмів здійснення необхідних економічних реформ та підготовка відповідних законопроектів для внесення Президентом України на розгляд Верховної Ради. Крім того, Указом передбачено забезпечення проведення громадських обговорень загальнодержавної стратегії економічних реформ та механізмів її впровадження з метою досягнення суспільного консенсусу, здійснення постійного моніторингу ефективності реалізації загальнодержавної стратегії економічних реформ та підготовка пропозицій щодо необхідного її коригування.

Такі ж органи були створені в усіх областях та АР Крим. Свідченням того, що влада налаштована рішуче і бере під свій системний контроль проведення економічних реформ в регіонах, стала участь Президента України, членів Кабміну, керівників відомств у засіданні обласного Комітету з економічних реформ, що нещодавно відбувся у Луганську. Такі ж засідання за участі вищих посадових осіб держави планується провести в усіх регіонах України. Їх мета — спільний пошук та визначення реальних кроків виходу з нинішньої кризової ситуації.

Характеристика стану господарського комплексу Луганської області свідчить, що світова криза загострила й без того значний дисбаланс економічного розвитку регіону, продемонструвала її структурну відсталість, неготовність до різких коливань попиту, ціноутворення й конкуренції. Такі висновки фахівців Головного управління економіки облдержадміністрації. Допущений спад виробництва майже на 20 відсотків відкинув рівень його на оцінку 2006 р. Збитки промислових підприємств за минулий рік становили майже 4 млрд грн. Це найгірший показник за останні десять років. Як вибиратися з такого становища?

— Сьогоднішнє наше завдання — розповісти людям, що збираємося робити, який бачимо вихід із ситуації при розробці дорожньої карти економічних реформ регіону, — заявив голова ОДА Валерій Голенко під час розширеного засідання обласного Комітету з економічних реформ за участю Президента України Віктора Януковича.

Саме формування такого Комітету стало першим кроком нової команди керівництва Луганщини. Нині він активно працює над підготовкою й узгодженням пропозицій до Програми економічних реформ України.

— У зверстаному урядом бюджеті, хоч він і кращий торішнього, вільних коштів немає, — підкреслив Валерій Голенко. — Треба прямо в регіоні шукати нестандартні кроки для залучення інвестицій. І головне в цій справі, як показує світовий досвід, державні гарантії та регіональна здатність працювати з тими, хто готовий вкладати гроші.

За словами Валерія Голенка, місцева влада має намір приділити серйозну увагу щодо залучення в область грошових потоків з усіх можливих джерел (Держбюджету, кредитних ресурсів міжнародних організацій, приватних інвесторів та великого бізнесу). Із цією метою в області відроджено в новій якості Агентство із залучення інвестицій.

Однак є питання й до держави. Після ліквідації 48 шахт у 1996 році в краї постраждало 72 населених пункти, які практично стали депресивними територіями. В “повітову депресію” поринули до 1,5 мільйона жителів Луганщини. Влада краю переконана, що ситуацію на вугільних територіях, у тому числі й депресивних, можна змінити не тільки забезпеченням фінансування, а й прийняттям державних рішень, які б стимулювали приплив приватного капіталу. Слід всіляко сприяти створенню нових експортно-орієнтованих високотехнологічних виробництв.

Розв'язанням проблеми може стати поновлення дії спеціального режиму інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку. Досвід роботи 1999 — 2004 рр. засвідчив, що реалізовані проекти спрацювали з віддачею (залучено інвестицій на суму 52,57 млн дол., створено понад 3 тис. нових робочих місць і збережено понад 9 тис. існуючих. Сума сплачених платежів у державні бюджети та цільові фонди перевищила суму умовно нарахованих майже в 4 рази). А головне, для поновлення такої роботи не потрібно додаткового часу — вже сьогодні інвестування чекають готові проекти на суму майже мільярд гривень.

Луганчани вважають, що в даному питанні справа в “політекономічній волі держави, тобто потрібні державні гарантії та відповідна законодавча база”.

Окрім того, несприятлива ситуація склалася у вугільній (базовій для краю!) галузі. Падає вуглевидобуток. На діючих шахтах з 90 запланованих торік введено лише 78 лав. Собівартість вугілля в середньому на 40 відсотків перевищує ціну реалізації. Бюджетне фінансування не забезпечує виробництво й розвиток, а фактично лише покриває фонд зарплати та отримані збитки.

На думку луганчан, потрібна концепція проведення економічних реформ у вугільній сфері. Пріоритетами фінансування підприємств мають стати три напрямки. Насамперед, концентрація ресурсів держбюджету на капітальне будівництво і технологічне переозброєння (кошти не повинні бути нижче процентних показників, які мають луганські підприємства у видобутку вугілля — 40-45 відсотків). По-друге, це розв'язання всього комплексу соціальних проблем гірників (виплата боргу по зарплаті, погашення заборгованостей перед Пенсійним фондом України). І, нарешті, скасування баласту підприємств, що взагалі не беруть участі у виробничому циклі.

Наскільки суттєво можна змінити ситуацію у вугільній галузі краю, наочно продемонструвала презентація на розширеному засіданні Луганського обласного комітету з економічних реформ інвестиційного проекту модернізації шахти “Горська” ДП “Первомайськвугілля”.

— Реалізація цього проекту, на нашу думку, стане точкою росту як шахти, так і всього державного об'єднання й території, — підкреслив заступник голови ОДА Юрій Ареф'єв.

Опорними пунктами економічного росту для Луганщини здатні стати також проекти, які передбачається реалізувати на ЗАТ “ЛІНІК”, ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетар” та ЗАТ “Сєверодонецьке об'єднання “Азот”. Для області головне в них — збереження робочих місць, підвищення заробітних плат, збільшення надходжень у бюджет і розвиток комунальної інфраструктури міст. Від держави потрібне прийняття Закону України “Про підвищення конкурентоспроможності підприємств гірничо-металургійного й хімічного комплексів”, що створить прозорі й рівні умови учасників ринку нафтопродуктів. Необхідно також розглянути застосування спеціального режиму ввезення імпортного устаткування для модернізації потужностей.

— Ми маємо намір зменшити на 90 млн кубів споживання газу й на 20 млн кіловат-годин електроенергії, перевівши споживачів на індивідуальне опалення та закриття нерентабельних котелень, — заявив голова облдержадміністрації Валерій Голенко, перейшовши до питання про інвестиційні проекти в сфері житлово-комунального господарства. — Економія безперечна — до 200 млн грн у рік. Але потрібні кредити, які неможливі без державних гарантій.

Йшлося про проекти оптимізації теплопостачання населених пунктів шляхом децентралізації та про реформування обласного комунального підприємства “Луганськвода”. На думку керівників області, саме концесійний договір щодо функціонування останнього може найяскравіше продемонструвати плюси та мінуси державно-приватного партнерства й стати пілотним проектом у розв'язанні проблем водопровідно-каналізаційного господарства для всієї України.

— На прикладі “Луганськводи” прагнемо відпрацювати всі проблемні питання, розв'язати їх цього року та поширити набутий досвід, — заявив у Луганську міністр житлово-комунального господарства України Олександр Попов.

Він повідомив також про те, що проводяться консультації між сторонами для організації робочої групи й підписання обопільних зобов'язань. Олександр Попов констатував, що на сьогодні в Україні “робота в умовах оренди й концесії із приватним підприємством практично на 99 відсотків спірна. До кінця не прописана ані законодавча, ані нормативна база. З одного боку потрібно захистити інтереси інвестора, з іншого — інтереси населення та влади, які управляють цим майном”. Розв'язання частини питань передбачає Меморандум про співпрацю області й міністерства, який підписано у день робочого візиту Президента України.

До інвестиційних проектів, презентованих під час розширеного засідання обласного Комітету з економічних реформ, увійшли також плани щодо забезпечення соціальних гарантій населення, насамперед у сфері охорони здоров'я.

— Ми розпочинаємо реалізовувати заходи зі створення на базі наших лікувальних установ медицини нової якості -високотехнологічної, висококваліфікованої і здатної до надання медичної допомоги пацієнтам на рівні світових стандартів, — розповів Валерій Голенко.

У цьому блоці представлені інвестиційні проекти оновлення медичного устаткування в лікарнях, закінчення будівництва Слов'яносербського тубдиспансеру та створення університетської клініки в Луганську. Тут вважають, що устаткування можна придбати за рахунок коштів обласного бюджету (85 млн грн) та підтримки міжнародних організацій (168 млн грн). Але потрібні гарантії уряду для залучення товарного кредиту терміном на п'ять років. Реалізація проекту, на думку його авторів, дасть змогу зробити “якісний стрибок” з надання медичної допомоги населенню області, знизити смертність від певних захворювань.

Схоже, що луганчани були почуті членами урядової делегації, котрі взяли участь у розширеному засіданні обласного Комітету з економічних реформ. Перший заступник глави Адміністрації Президента України Ірина Акімова високо оцінила напрацювання представлених проектів:

— Мені здається, що це ефективний приклад того, як можна знайти точки росту навіть у різних галузях, — зазначила вона.

Президент України Віктор Янукович відзначив, що не сумнівається в необхідності реалізації проектів, але наполіг на ретельнішому їх опрацюванні з огляду на практичну реалізацію, підкреслив потребу більш тісної співпраці при розробці таких проектів між фахівцями ОДА і профільних міністерств.

— Усе розпочате слід довести до кінця, а деякі представлені проекти мають бути завершені вже найближчим часом. Бажаю, аби на луганській землі загорівся вогник надії, який потрібний людям. Його треба запалити в серцях і душах кожного. Це можна зробити тільки активною позицією і я вірю, що це у вас вийде, — сказав Віктор Янукович.

Олена ОСОБОВА