На шляху до 100%

Мета залучення — скорочення заборгованості, як того вимагають її кредитори, а також залучення додаткового капіталу, потреба в якому виникла через припинення “зернової угоди” та завданих втрат російськими ракетами. Kernel оцінює збитки від атак в $32 млн ($20 млн — пошкоджена інфраструктура в портах Одеса, Чорноморськ і Рені; $12 млн — втрачені товари).

Загальний борг компанії — $1,4 млрд. При цьому станом на 31 липня сума коштів на балансі Kernel була $1,2 млрд і ще $327 млн в якості непроданої готової продукції. “У компанії готівки не набагато менше, ніж боргу, — зазначає стратег фінансової компанії Finteum Андрій Нестерук. — Для кредиторів $60 млн не зроблять погоду”. Він припускає, що випуск акцій відбувається як сигнал того, що Веревський готовий підтримувати компанію.

Додатковий продаж акцій потрібний для того, аби розмити долю міноритарних акціонерів, вважає Павло Бойко, засновник Gonzo Invest й власник 2% акцій Kernel. “Веревський продовжує діяти в рамках своєї стратегії та лякає акціонерів і за безцінь скуповує акції”, — каже він.  

Kernel зазначає, що планує продати максимум 216 млн акцій (тобто мінімальна вартість однієї акції $0,28). Наразі в обігу на Варшавській біржі майже втричі менше акцій — 84,031 млн. Їхній курс на закриття 21 серпня становив приблизно $3,36. “Навряд чи ціна буде $0,28, і тому $60 млн буде меншою кількістю акцій, але потенціал розмиття долі акціонерів суттєвий”, — зазначає Нестерук.  

“Наскільки необхідна допомога в зазначеній сумі при грошових коштах у балансі компанії більш ніж в $1,1 млрд, зрозуміти важко, ми розглядаємо це, швидше, як символічний крок”, — вважає аналітик, редактор ресурсу Share UA Potential Тарас Вінтерко. У разі, якщо міноритарії не погодяться прийняти участь у цьому раунді фінансування, їхня частка в компанії може бути додатково розмитою, відповідно, частка мажоритарного акціонера збільшиться, додає Вінтерко. Якщо у міноритаріїв буде маленька частка, то при виплаті дивідендів міноритарії отримуватимуть майже нічого, констатує Нестерук.

При заявлених умовах Веревський теоретично може збільшити свою долю в компанії до 90%. Цього буде достатньо, аби Веревський міг зробити сквіз аут (процедура примусового продажу міноритарними акціонерами своїх акцій мажоритарному акціонеру — ред.) і вивести компанію з біржі. 

Відхід Kernel з Варшавської біржі

10 березня компанія Веревського Namsen Limited (до травня володіла 38,05% акцій Kernel) заявила про намір викупити всі 61,95% акцій міноритарних акціонерів, тим самим отримати контроль над 100% компанії. Оголошена ціна викупу була 18,5 злотих за акцію (капіталізація всієї компанії за такою оцінкою близько $330 млн), це майже мінімальна ціна, дозволена правилами біржі. Але 12 травня Namsen викупила близько 36% акцій Kernel. Покупка обійшлася Веревському близько $122 млн (за умови, що всі бумаги були викупленні за ціною 18,5 злотих). 

15 травня Kernel подав до Управління фінансового нагляду Польщі заявку на вилучення своїх акцій з Варшавської фондовій біржі (ВФБ). Офіційно Kernel пояснював рішення піти з біржі тим, що компанія більше не бачить переваг від перебування на Варшавській біржі. Forbes у квітні писав, що, можливо, в Андрія Веревського була більш прагматична та конкретна причина — можливість дешево викупити акції й повернути контроль над холдингом. Станом на 22 серпня змін у статусі запиту компанії на делістинг з ВФБ немає. Він залишається на розгляді у польського фінансового регулятора PFSA.