Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

Мікробіолог: Замість панікувати, гарно мийте овочі

У Німеччині за перші три дні червня зареєстрували 200 нових випадків зараження невідомим раніше штамом бактерії E.coli, від якої вже померло 17 людей. Загальне число хворих у тій країні перевищило 1700 осіб. Багато з них у дуже тяжкому стані. Справу ускладнює те, що досі не виявлено джерело зараження.

Український мікробілог, завідувач кафедрою мікробіології та вірусології Одеського національного університету Володимир Іваниця в інтерв‘ю сайту “Бі-Бі-Сі Мій світ” bbc.ua найбільш імовірною причиною масового зараження людей у Німеччині назвав порушення техніки безпеки при використанні для вирощування овочів органічних добрив, вироблених із відходів людської життєдіяльності. Сам збудник хвороби, за словами вченого, не є чимось новим для науки.

— Що стосується цього збудника, то він відноситься до виду Escherіchіa colі і є звичайним мешканцем кишкового тракту. І є навіть показником фекального забруднення природного середовища: продуктів харчування, питної та морської води. Це бактерія, яка є нормальною. Але ж гени мігрують від бактерії до бактерії і навіть між різними видами бактерій гени можуть мігрувати. Це називається “горизонтальний перенос генетичної інформації”. Це природний біотехнологічний процес. Природа весь час перетасовує гени серед бактерій, як карти в колоді.

- І внаслідок цього нормальна бактерія перетворюється на загрозливу?

— Так. Хоча кишкова паличка сама по собі — мешканець позитивний, тобто, нормальний, (відноситься до нормальної мікробіоти), але, на жаль, іноді вона отримує ген, який мігрує серед них. Це ген патогенності. І саме патогенний серотип кишкової палички викликає захворювання приблизно, як сальмонела. Отож із позицій науки, нічого тут нового немає. А що стосується того, як запобігти зараженню, то теж нічого нового — треба все мити і намагатися не їсти звідти, звідки йде збудник. Хоча в історії з запідозреними овочами є ще багато питань, звідки він там іде: чи з огірків, чи з чогось іншого, чи ці огірки полили біологічними добривами, зробленими із відходів людської життєдіяльності. Ми знаємо, що ті відходи переробляють на органічні добрива, які, на жаль, можуть містити і патогенні (хвороботворні) мікроорганізми, які потрапляють туди від людей.

- Тобто, ви вважаєте, що, можливо, люди, які вирощують овочі, просто порушили правила техніки безпеки при застосуванні біологічних добрив?

— Так. Я думаю, що так. А в тому, що там виявили патогенний серотип, нічого надзвичайного немає. Це природний процес. Згадайте, скільки ми чули різних збудників грипу — то пташиний, то свинячий, то ще якийсь… Збудник грипу також дуже здатний до мінливості. Це його природна характеристика.

- У чому нині більша загроза для українців — у маріупольській холері, чи у європейській кишковій паличці?

— Холера в Маріуполі — це для нас страшніше, ніж те, що у Європі.

- Але овочева паніка перекинулася на українські базари, де багато людей пильно придивляються до огірків і питають, звідки вони родом. Чи є підстави аж так непокоїтися, чи ті панічні настрої — то результат знову ж таки роботи засобів масової інформації?

— Треба просто нормально мити овочі, і тоді нІчого буде боятися. В середину овоча мікроорганізми не проникають — це просто зовнішнє забруднення. Треба нормально вимити і ошпарити перед вживанням. І не тільки у цей період, а це треба робити завжди.

- Яку роль, на вашу думку, у появі панічних настроїв зіграли новітні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко поширювати інформацію?

— У даному випадку люди до певної міри стали жертвами новітніх інформаційних технологій. І це вже не вперше за останні кілька років. Пригадайте оті грипи всякі — курячий, свинячий. Скільки було галасу, скільки було грошей витрачено на те, щоб захистити себе. А насправді воно все зійшло на нуль.

Узагалі, коли таке стається, то тут повинні більше працювати органи місцевої влади, санітарно-епідеміологічні служби, ніж засоби масової інформації. Але ж з іншого боку, преса пише про те, що є. Смерті є? Є. Чим тут можна дорікнути засобам масової інформації? А тим більше, що випадків захворювання стає більше. На жаль, кореспонденти прагнуть знайти щось гостріше та болючіше, аби люди активніше читали. У цьому також немає нічого дивного, однак при написанні матеріалів на такі теми треба консультуватися із фахівцями та ученими, аби не створювати зайвого галасу та паніки. З іншого боку, й люди, які читають все це, мають відповідно реагувати на прочитане. А в нас що? У Маріуполі — холера, а люди все одно купаються у тих же водах, де знайшли збудник.

- Чи можна сказати, що в цій історії з огірками в Німеччині, — найгірше те, що й досі не встановлене джерело зараження?

— Це проблема. Але я думаю, що вони знайдуть. Із сучасними генетично-молекулярними методами це зробити нескладно. Але ж потрібна велика масова робота для того, щоб знайти це джерело.

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.