“Коломойський ніколи не фінансував “Самопоміч”, і склянки води не дав” — Садовий

Гість передачі “Ваша Свобода”: Андрій Садовий, лідер об'єднання “Самопоміч”, мер Львова

Олександр Лащенко: Партія “Об'єднання “Самопоміч” братиме участь у місцевих виборах 25 жовтня нинішнього року і планує висунути кандидатів у всіх областях і, зокрема, у столиці України — Києві.

Для початку нашої розмови довідка про Ваш шлях, пане Садовий, як політика. Слово моєму колезі Андрію Кузнецову. 

— Отже, пане Садовий, “Самопоміч” теж йде на місцеві вибори. І зокрема висуватиме свого кандидата на мера Києва, так? Саме про це Ви особисто оголосили сьогодні, у тому числі з Вашими колегами по об’єднанню.

— Стосовно мера Києва, я думаю, ми окремо дамо інформацію десь за два тижні, коли вже буде рішення осередку тут, у Києві. Тому що мера Києва мають обирати кияни і пропонувати мають кияни.

— Кандидатура визначена з боку “Самопомочі” на цю посаду?

— Я не хотів би сьогодні розкривати всі карти. Я думаю, що це буде гідна кандидатура, яка зможе перемогти і дати киянам відчуття безпеки, комфорту і розуму, що дуже важливо.

Тому що ми сьогодні мали спільний брифінг біля монументу місцевому самоврядуванню. І ми спускалися туди по сходах. Власне, це є Володимирський узвіз. Я був вражений, наскільки є брудно, не прибрано, не доглянуто. Київ — це місто, яке має показувати приклад. Це серце України. І ця динаміка має пульсувати на всю країну.

— Цим кандидатом може бути голова фракції “Самопоміч” у Київраді Сергій Гусовський? Чи ні?

— Чому ні?

— Теж. Але один із варіантів. Так?

— Так.

БПП і партія УДАР, партія Віталія Кличка, поки чинного мера Києва, вирішили разом йти на вибори. Чи обговорювали з “Самопоміччю”, щоб і “Самопоміч” приєдналася до цих основних політичних сил поки що на сьогоднішній день? Були такі переговори?

— Таких пропозицій не було. І таких пропозицій ми не отримували.

— Ще з липня народні депутати від “Самопомочі”, зокрема віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд доволі гостро критикують зміни, які запропонував президент Петро Порошенко щодо децентралізації та інші конституційні зміни, щодо яких уже є висновок КСУ. Щоправда, вони ще остаточно не ухвалені. Чому така позиція? Ви справді вважаєте, що є загроза надання цього так званого “особливого статусу” окупованим районам Донбасу, і, як заявила вчора пані Сироїд, фактично буде амністія, на її думку, цим сепаратистам? Ви теж так вважаєте?

— Я повністю солідарний з Оксаною Сироїд. Нам пропонують “троянського коня”, дуже красивого, дуже симпатичного. Але може привести до великої біди в нашій державі. А про Донбас взагалі немає чого багато говорити, тому що ці зміни і цей “особливий статус”, якщо це все буде уможливлено, то ніколи українці цього не зрозуміють і не підтримають.  

— Петро Порошенко заявляв, що про  федералізацію не може бути й мови у цих змінах, ніяких “особливих статусів” для окремих районів Донбасу.

— Ми звикли довіряти ділам. У нас дуже багато говорять останніх 25 років, дуже красиво говорять, але Україна йде все нижче і нижче. Тому треба робити роботу.

І коли мова йде про Конституцію, то це не може приймати нахрапом вже сьогодні. А де експертні обговорення? А де круглі столи? А чому такий неймовірний тиск з усіх сторін? Чому це треба вже негайно прийняти? Тому, що комусь треба галочку поставити?

— А Мінські угоди?

— А Мінські угоди не можуть впливати на Конституцію нашої держави. Тому що народ є джерелом влади. І не можна ці речі поєднувати. Тому що сьогоднішні зміни, які пропонуються, я думаю, що Росія стоїть і плескає. Власне, це те, що вони хочуть.

— А яка альтернатива? У вас же ж і юристи у “Самопомочі” працюють. Є якась альтернатива тому, що пропонує президентська команда щодо можливої децентралізації в Україні?

— Так її треба просто банально робити.

От є сьогоднішні області адміністрації. От Ви закрийте будь-яку держадміністрацію місяців на три — ніхто навіть не відчує змін. Вони не потрібні. Вони вичерпали свій ресурс. Має бути невеликий офіс людини, яка має уміти працювати разом зі всіма.

І питання, кому це має бути підпорядковано? Якщо ми неодноразово чуємо думки, що ми беремо за основу польську модель, то, вибачте, там воєвода є у підпорядкуванні уряду, а не президенту. Хто в нас є голова виконавчої влади? Президент чи прем’єр у нашій країні?

— У нас зараз парламентсько-президентська республіка.

— Так. Але за повноваженнями, за новою Конституцією, у нас є глибокий перекіс у сторону президента.

Так, коли є війна, то дійсно головнокомандувач має всі права, всі зобов’язання. Але ж ми не робимо Конституцію під війну. Ми повинні робити Конституцію, яка буде існувати 100, 200 років. Мене взагалі бентежить те, що в нас кожен президент, який приходить, міняє Конституцію і все хоче зробити краще, краще, і краще. А країна йде все нижче, нижче і нижче.

Тому треба думати. Треба з мудрими людьми дебатувати. І коли буде консолідоване рішення, яке має об’єднати країну, тоді виносити це у парламент.

— Депутати від “Самопомочі” намагаються знайти з цього питання (децентралізації, змін до Конституції) спільну мову з БПП?

— Там у блоці (БПП — ред.) в принципі рішення приймає тільки президент. І ми з президентом мали розмову. І не одну. Наразі ми стоїмо на позиціях, які чомусь важко з’єднати. Не знаю, чому. Сьогодні, можливо, буду мати можливість спілкуватися. Ще раз це питання підніму.

— Ви матимете змогу поспілкуватися з президентом Порошенком, так?

— Думаю, що так.

— До речі, ще один момент. Зміни, які переважна більшість фракції, майже вся кількість депутатів від “Самопомочі”, не підтримала, що запропонував у середині липня президент…А Ганна Гопко, представниця “Самопомочі”, голова парламентського Комітету з міжнародних справ, проголосувала “за”. Були заяви з боку представників “Самопомочі”, що Ганну відкличуть з цієї посади. Це відбувається?

— Таке рішення фракція прийняла. Я думаю, що це рішення (відкликання з посади голови парламентського комітету — ред.) буде чітко реалізовуватися. Ми маємо велику пошану і повагу до Ганни. Ми з нею багато разом працюємо як у “Самопомочі”, як у фракції, але є певні ідеологічні розбіжності. Тому є чітка позиція, було прийняте рішення про обов’язковість голосування. Знаєте, це, як в армії, є чітка дисципліна, її порушувати не можна.

— А це не є порушенням особистих прав певного народного обранця  під час роботи у парламенті? Як Ви вважаєте?

— Власне, обранці, коли йдуть у ту чи в іншу фракцію, то вони об’єднуються за ідеологічними засадами. Якщо той чи інший обранець вважає ту чи іншу ідеологічну норму неприйнятною, то він виходить з фракції і працює з іншою, працює самостійно. Це допускається.

— З цього приводу була розмова з самою Ганною Гопко?

— Наскільки я знаю, вона була присутня на фракції, коли це питання проговорювалося. Була дуже серйозна, дуже довга дискусія. І тільки у дискусії, тільки за круглим столом можна такі питання розв’язувати.

— Взагалі питання децентралізації для цих окремих районів Донбасу, поки що окупованих районів Луганщини і Донеччини, як можна вирішувати проблему?

— Якщо президент заявляє про присутність 60 тисяч військових Росії на окупованих територіях, то про які вибори, про яку децентралізацію можна говорити?

— Пан Порошенко називав ці “вибори”, які хочуть провести сепаратисти, фейковими.

— Та і не те що сепаратисти хочуть провести…

— …ну, за ними стоїть Росія…

— Однозначно мають бути виведені всі російські війська, вся російська техніка. На цих територіях має поновитися вплив української влади. Тільки після цього можна говорити про наведення там порядку.

На сьогоднішній день це є окупована територія. І окупант несе повну відповідальність за життя людей, які там перебувають.

— Тобто Ви за продовження, якщо вона взагалі відбувається, якщо її так назвати, блокади цих районів з боку Києва? Чи не треба цю блокаду продовжувати?

— А як можна по-іншому насправді? Є життя, є здоровий глузд. У різні часи історії людства були різні непрості моменти. Сьогодні є окупована територія, є російські війська — вони несуть за це відповідальність.

І я свято переконаний, що ці території будуть повернуті під український вплив. І це також дякуючи і міжнародній спільноті. Але  головне — ми повинні робити справу в нас в Україні. Ми багато говоримо про боротьбу з корупцією. Ми говоримо багато про децентралізацію. Але ми говоримо. Ефективність влади, на превеликий жаль, є дуже низькою, у тому числі ефективність роботи у парламенті.

Ви знаєте, чому депутати сидять у навушниках під час засідань у парламенті?

— Чому ж, на Ваш погляд?

— А тому, що там стоїть такий гул — ходять, спілкуються між собою. Таке враження, що це базар.

— Львівська міська рада не так працює?

— Чистота, ідеальний спокій, кожного виступаючого всі слухають. Я був вражений. Я думав, що, можливо, через навушники щось там… Мені, коли мої колеги розказали, що це просто “Бессарабський ринок”.

— Пане Садовий, ми з Вами майже ровесники. Ми пам’ятаємо роботу парламенту УРСР. Там все було тихо, стовідсоткове голосування “за”...

— Вибачте мені, за всі останні каденції такого безладу, який є сьогодні у парламенті, ніколи не було. Завжди була повага до спікера і була повага до виступаючого. Слухали один одного. А те, що є зараз, то це якесь ноу-хау. Не знаю, яке, для чого це потрібно.

— А Ваша позиція як українського політика, є військове вирішення проблеми Донбасу з боку Києва на цей момент чи немає?

— Є дуже багато вирішень. Але війну у сьогоднішньому світі виграти виключно зброєю неможливо. Сьогодні війни  виграє розум. Якщо ми будемо наводити лад у нашій країні, і життя українців почне підніматися, дійсно підприємство отримає нову можливість для динаміки, тоді ці території самі будуть притягатися.

— Показувати приклад?

— Звичайно. Коли розвалювали Берлінську стіну, то знаєте, хто її більше валяв? Не ті, хто був з ФРН.

— Зі східного боку.

— Ті, хто зі східного боку, хотіли туди. От вони повинні хотіти в Україну. Для цього дуже багато повинні всередині попрацювати.

— Які головні пункти пропонує “Самопоміч”, звертаючись до виборців на цих місцевих виборах? Що варто зробити і запропонувати, на Ваш погляд?

— Можна приймати дуже багато законів чи багато говорити про децентралізацію, але поки у місті в селі, в районі, в області не буде відповідальних політиків, діячів, які готові брати на себе відповідальність, то нічого не поміняєте.

Якщо буде сьогоднішня корупційна система в органах місцевого самоврядування, то буде біда. Сьогодні у більшості міст України реально влада належить криміналітету, який має різні форми партійні, але реально це люди, які замикаються на тих чи інших кримінальних діячів.

Тому, власне, задача “Самопомочі” сьогодні — це знаходити нових людей, які самі себе зробили, є самодостатні, і пропонувати їм іти у владу, але це люди, які мають мати покликання. Якщо ми пройдемо цю дорогу і буде результат, тоді дійсно будуть зміни.

Ми сьогодні почали публічно відкривати свої списки тих, кого ми хочемо пропонувати кандидатами в депутати. Ми маємо місяць часу для того, щоб українці дали свої зауваження, гідна та чи інша людина бути депутатом чи не гідна. А, можливо, когось іншого запропонують.

Ви пригадуєте, коли були довибори у Київську міську раду, і “Самопоміч” запропонувала список, то ми йшли тією самою дорогою.

— Ви маєте на увазі минулий рік — після Майдану?

— Так. І те ж саме, коли були вибори до Верховної Ради, коли ми озвучили список, дали його на дискусію, на дебати. Були певні корегування, тільки після цього ми затверджували. Ту саму дорогу ми йдемо і зараз.

— Тоді список “Самопомочі” несподівано високий результат отримав, але Ви були на 50 місці. Тобто свідомо не розраховували, можна сказати, опинитися у Верховній Раді й не хотіли залишити посаду мера Львова. У Вас президентські амбіції є? З часом стати президентом України?

— У мене є одна дуже велика амбіція: збудувати сильну, потужну, ідеологічну партію. Тому що успішні країни відбуваються тоді, коли в тій чи в іншій країні з’являється партія, яка готова брати відповідальність, яка має фахових, навчених людей, які мають покликання служити. Але це дорога, яку треба пройти дуже довгою працею. Це не робиться за місяць чи за рік. Це амбіція на наступних п’ять, десять, двадцять років. От я хочу присвятити цьому велику частину свого життя.

Посада міського голови, яку я сьогодні обіймаю, це є велика честь для мене. І це велика подяка громаді, що вона дає можливість мені реалізовуватися. І я буду працювати, поки така довіра є. А будівництво партії — це є велика, складна справа. Тому що в нас в Україні ніхто цією дорогою не йшов. У нас насправді сьогодні в державі є одна потужна партія — олігархії. Вона має різні кольори, вона у себе включає 200 з чимось брендів, але це є все єдине ціле. Тому що в 1990-х роках відбулася приватизація, олігархи між собою поділили країну, поділили політичні впливи, медіа і так дальше. І це триває до сьогоднішнього дня.

— Щодо олігархів, пане Садовий, в інтерв’ю каналу “112” Геннадій Корбан, уже колишній кандидат в народні депутати по чернігівському округу, стверджував, що з “групою “Приват” Ігоря Коломойського чимало відомих українських політиків нібито мали справи. І називав Вас, що нібито і Андрій Садовий мав справу з паном Коломойським. Це правда?

— Ні.

— Ніколи пан Коломойський не фінансував “Самопоміч” або будь-які сили, пов’язані з Вами?

— Та й склянки води не дав (Коломойський — ред.). Він приїжджав до Львова років два тому, може, й трошки більше, коли ми були у процесі підготовки до чемпіонату з баскетболу. Тому що, власне, його структура має добудувати великий комплекс для баскетболу.

А коли пан Корбан приїжджав, то я запросив багато журналістів, і ми спільно спілкувалися. Я допускаю спілкування з людьми, які хочуть спілкуватися, тільки у публічному просторі. Разом — будь ласка.

— Тобто Ви наполягаєте, що “Самопоміч” — не олігархічна сила, за якою стоять певні великі підприємці?

— Ми як кістка у горлі для багатіїв. Тому що вони не знають, що з нами робити. Вони звикли дуже просто — тих ми купили тим, тих — тим, а тих — тим. І все дуже просто. І так відбувається 25 років. А тут — “Самопоміч”. І для них це проблема. І я розумію, це для них дійсно дуже велика проблема.

— Двічі атакували Ваш будинок у Львові. У липні минулого року і наприкінці, 26 грудня минулого року. Причому, перша атака була з гранатомету “Муха” навіть. Так? Розслідування триває? Хто це міг вчинити?

— Другий напад — це також було з протитанкового гранатомету.

— Розслідування є, якісь результати?

— Вже більше року триває слідство. Слідчий інформує, що там є сотні томів справ. Але рішення немає. Хоча і президент особисто взяв це під контроль, і прем’єр, і голова Верховної Ради, і голова РНБО. Всі взяли під контроль. Я розумію, що, можливо, є більш важливі справи — то є життя.

— Поки немає результатів, виходить?

— Поки що немає.

— Липневі оці теж вибухи у Львові — з мінімальним інтервалом, після подій у Мукачеві, коли міліціонери були поранені. Є результати розслідування чи немає?

— Поки що кінцевого результату немає. Слава Богу, що і хлопець, і дівчина лишилися живі. Зараз дівчина перебуває на лікуванні в Ізраїлі, а хлопець — у нас у Львові в лікарні.

Я дуже хотів би, щоб тих негідників знайшли і публічно покарали. Тому що це молоді люди. І це дуже боляче. Це цільово робилося проти працівників міліції. Такі речі для честі міліції не можна лишати нерозкритими. Це їхня честь.

Олександр ЛАЩЕНКО