Rambler's Top100
ДАЙДЖЕСТ

“Колектор” із Москви: Що зможе конфіскувати держава у бізнесмена Фукса

[07:40 07 июля 2023 года ] [ Бізнес Цензор, 6 липня 2023 ]

Продовження розповіді про російського бізнесмена Фукса, який скупив в Україні активи на мільярди гривень. Частина 2

ФУКС І КОЛЕКТОРСЬКИЙ БІЗНЕС

Київський метрополітен”

Першим відомим прибутковим проєктом Фукса в Україні у сфері врегулювання проблемних кредитів можна вважати стягнення боргів КП “Київський метрополітен” за договором на постачання 100 вагонів російського та українського виробництва, укладеному у 2009 році з компанією “Укррослізинг”.

Її пов'язували з соратником Віктора Януковича и колишнім нардепом від “Партії регіонів” Юрієм Іванющенком, згодом серед її акціонерів з’явилися структури російського “Внєшекономбанку”, який і прокредитував придбання вагонів.

Вагони за цим договором столичний метрополітен отримав на умовах лізингу у 2010-2013 роках, однак після Революції гідності та окупації Росією Криму платити фірмі, пов'язаній з оточенням Януковича та росіянами, припинили. Влада Києва неодноразово закликала РНБО запровадити санкції проти “Укррослізингу”, щоб заблокувати стягнення коштів з комунального підприємства, але цього так і не відбулося.

Як писав БізнесЦензор, до окупації Криму метрополітен не розрахувався з компанією до кінця — було сплачено 900 млн грн з 1,4 млрд грн. Це дало “Укррослізингу”підстави вимагати в судах від “Київського метрополітену” сплати решти боргу з відсотками та понад 1,2 млрд грн коригуючого коефіцієнту, який був прописаний додатковою угодою і виник через зміну валютного курсу.

У 2016-2017 роках суди зобов'язали КП “Київський метрополітен” погасити борг перед ТОВ “Укррослізинг” у розмірі 1,97 млрд грн.

З цієї суми заборгованість безпосередньо за вагони становила лише 360 млн грн. Ще 110 млн грн склав борг з оплати відсотків та 230 млн грн — інфляційні втрати. Найбільша частина боргу — 1,19 млрд грн — була саме тим коригуючим коефіцієнтом, який прописали в додатковій угоді.

За допомогою державних виконавців і рішень судів кредитор почав примусово стягувати борг, арештовуючи рахунки і блокуючи роботу комунального підприємства. За даними судового реєстру, з вересня 2016 року по 10 липня 2018 року з КП “Київський метрополітен” на користь “Укррослізингу” примусово стягнули 140,33 млн грн.

Після отримання рішень всіх судових інстанції на користь “Укррослізингу”, офіційним власником фірми на початку 2018 року офіційно став Павло Фукс. Пізніше він розповідав, що купив компанію у “Внєшекономбанку” і продав її у тому ж році через “токсичність”, отримавши хороший прибуток.

З жовтня того ж року “Укррослізинг” змінив назву на ТОВ “Австро-угорська лізингова компанія”, а її кінцевим бенефіціаром став громадянин Австрії Уве Крістіан Ешнер — директор австрійської фірми FIS Capital GmbH, яка серед іншого спеціалізується на створенні “сімейних офісів” і “захисті активів”. Це дозволяє припустити, що австрієць був номінальним власником.

Після цього у листопаді 2018 року між ТОВ “Австро-Угорська Лізингова Компанія” та “Київським метрополітеном” було укладено мирову угоду, за якою боржник зобов`язався сплатити на користь стягувача заборгованість у розмірі 1,65 млрд грн. З них 656,17 млн грн — до кінця 2018 року, а решту 994,01 млн грн — до кінця 2019 року.

За останніми даними у судовому реєстрі, у 2018-2019 роках “Київський метрополітен” виплатив кредитору 1,06 млрд грн: 478,28 млн грн за рахунок коштів міського бюджету та 577,90 млн грн — за рахунок власних коштів. Законність виплати цих коштів перевіряють правоохоронці.

Довкола цього боргу досі тривають судові розгляди. ”Австро-угорська лізингова компанія” вимагає стягнути з “Київського метрополітену” 2,71 мільярда гривень через невчасне виконання рішення суду про стягнення боргу, а столичний метрополітен домагається перегляду цього судового рішення за нововиявленими обставинами.

Водночас дані реєстру юридичних осіб свідчать, що вже після заяви Фукса про продаж “Австро-угорської лізингової компанії” нею керували менеджери, близькі до групи Investohills Partners — найбільшого покупця проблемних кредитів в Україні.

З травня 2017 року директором компанії був Валерій Павсюк, а з серпня 2021 року його на рік змінила Даша Надольна, яка до лютого 2023 року була вказана власником і директором низки компанії з групи “Інвестохіллс”, з якою також пов'язаний бізнес Павла Фукса.

Бізнес Фукса і Портнова

Про зв'язки Фукса та колишнього заступника голови заступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова може свідчити судова справа про про стягнення неустойки з державного “Укргазвидобування” на користь ТОВ “Центр фінансового лізингу” за непоставлені у 2013 році компресори.

Йдеться про зірваний договір купівлі-продажу трьох турбінних компресорних агрегатів, укладений ще у серпні 2013 року між ТОВ “Сбербанк Лізинг Україна” (сьогодні — “Центр фінансового лізингу”) та ТОВ “Карпатигаз”, як оператором спільної діяльності між самим “Карпатигазом”, держкомпанією “Укргазвидобування” та фірмою “Місен Ентерпрайзіс АБ”. Загальна вартість товару становила 330,58 млн грн, що на день підписання за курсом НБУ складало $41,36 млн, писали Наші гроші.

“Сбербанк Лізинг України” влітку 2015 року подало позов до суду з вимогою стягнути солідарно з “Карпатигазу”, “Укргазвидобування” та компанії “Місен Ентерпрайзіс АБ” 352,98 млн грн неустойки за порушені строки поставки товару.

Спочатку “Сбербанківці” програвали суди, але після березня 2017 року почали вигравати. На той момент у фірми-скаржника змінилась назва, керівництво і власники. Наприкінці 2016 року ТОВ “Сбербанк Лізинг Україна” було перейменоване у “Центр фінансового лізингу”, а у березні 2017 року власниками фірми стали Євген Веничук, пов’язаний з оточенням Портнова, та кіпрська PCG Finance LTD.

Змінився також директор “Центру фінансового лізингу” — ним став став Іван Ісаєвський, чоловік сестри Андрія Портнова.

Одною з директорів PCG Finance є кіпріотка Катерина Фрагкуді, вона ж була директором кіпрської фірми Ukrrosleasing cyprus limited — засновника ТОВ “Укррослізинг”, власником якого визнавав себе Фукс.

Влітку 2017 року офшорну частку “Центру фінансового лізингу” переписали на іншу кіпрську компанію — Recognitional Solutions LTD. Її директором була вказана компанія Cychester Services Limited, що належить Dorchester International Inc., з якою пов’язані активи Фукса.

У підсумку вже у 2020 році сторони уклали мирову угоду, за якою державне “Укргазвидобування” зобов'язалося сплатити 237,51 млн грн на користь ТОВ “Центр фінансового лізингу”.

Вже у квітні 2022 року зясувалося, що Павло Фукс також має спільні бізнес-інтереси у сфері нерухомості з родиною Андрія Портнова у Москві, писав проєкт “Схеми”.

Журналісти з'ясували, що 2000 квадратних метрів бізнес-центру “Мосфильмовский”, об’єднані одним кадастровим номером, належать матері цивільної дружини Портнова Лідії Валяєвій і ще кільком компаніям: кіпрській “Аспрогія Трейдінг Лімітед”, “Мапекс Трейдінг Лімітед”, російській “Ирика” і Nadstow Holdings Limited.

Власником кіпрської Nadstow Holdings Limited є MCG International Holding з Британських Віргінських островів. Нею, згідно з даними Offshoreleaks, володіє Dorchester International Inc., яка контролюється Павлом Фуксом.

Інвестохіллс Веста”: в чому Фукса звинувачає СБУ?

Головна компанія групи Investohills — ТОВ “ФК “Інвестохіллс Веста” зареєстрована у квітні 2017 року і швидко стала найбільшим покупцем кредитів з портфелів неплатоспроможних банків на аукціонах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

У 2020 році група придбала понад 50% активів, проданих на аукціонах Фонду.

Фактично “Інвестохілс” — це колектори для бізнесу. Компанії з цієї групи купують проблемні кредити з дисконтом, що часом перевищує 99%. Після цього її юристи намагаються стягнути з боржників максимальну суму заборгованості.

Павло Фукс не приховував своїх зв'язків із групою Investohills, проте офіційно до переліку її співвласників не входив.

“Я купую дуже багато дистрес-активів… Купую у Фонду гарантування вкладів також... Різні активи, боргів купа різних. “Росава”, “Яблуневий дар”, багато куди я проінвестував. Є багато дрібних... Є пули, які продає Фонд. Я беру участь у різних, як інвестор”, — розповідав Фукс радіо NV у січні 2021 року.

Формально багатомільярдні боги компаній T.B. Fruit (”Танк Транс”, “Яблучний Дар”) львівського бізнесмена Тараса Барщовського, а також борги групи “Росава” Костянтина Жеваго перед неплатоспроможними банками на аукціонах Фонду гарантування придбала саме “Інвестохіллс Веста”. Тобто можна припустити, що “Інвестохілс Веста” купила ці активи у Фонду гарантування на користь Фукса.

Тим часом робота юристів групи дає свої результати. Так, у березні 2021 року апеляційний суд видав наказ про примусове стягнення з Барщовського 2 мільярдів гривень боргу на користь “Інвестохілс Веста”. Після цього Барщовський почав обговорювати мирову угоду.

Серед інших позичальників, з яких вдалося стягнути борги — агрохолдинг “Мрія”, та група “Солар”, що раніше належала братам Клюєвим.

Засновником фінансової компанії “Інвестохілс Веста” у держреєстрі вказаний Андрій Волков — колишній голова правління “Альфа-Банку” у 2006-2009 роках. Причетність Фукса до групи “Інвестохілс” він заперечував.

Павло брав участь разом із нами у цьому конкретному кейсі у ролі міноритарного інвестора. При цьому він кілька місяців тому вийшов із цієї інвестиції”, — розповідав Волков у інтерв'ю Liga.net.

Однак СБУ називає реальним власником групи Investohills саме Павла Фукса — через це підприємець отримав у травні 2023 року підозру в ухиленні від сплати податків.

За даними слідства, холдинг викуповував кредити підприємств енергетичної, машинобудівної та металургійної галузей України у збанкрутілих банків. Потім активи українських заводів та інфраструктурних об’єктів заморожували, блокували їхню діяльність чи доводили до банкрутства.

Загалом, з 2018 року підконтрольні Фуксу компанії взяли участь у понад 100 аукціонах з продажу майна неплатоспроможних банків, викупивши активи балансовою вартістю понад 100 млрд грн лише за 2 млрд грн, тобто з дисконтом 98%. Ці суми співпадають з оцінкою активів групи на сайті самої Investohills.

“Під час своїх махінацій зловмисники отримували надприбутки та ухилялися від сплати податків. Лише від однієї з таких оборудок сума збитків державі сягає майже 100 млн грн, уточнили правоохоронці”, — повідомляли в Офісі генпрокурора.

У межах кримінального провадження суд арештував корпоративні права та рахунки 101 компанії, права вимоги за понад 1600 викупленими кредитами, понад 240 об’єктів нерухомості і транспортних засобів учасників схеми. Частину арештованих активів вже передали в управління АРМА.

Cам Павло Фукс висунуті проти нього звинувачення заперечує.

“Заява СБУ є безпідставною і пов’язана виключно із особистою економічною зацікавленістю окремих осіб в керівництві СБУ та інших структур. Подібні дії є нічим іншим, ніж наклепом та спробою завдати шкоди моїй діловій репутації”, — написав бізнесмен у Telegram після повідомлення СБУ про підозру.

За даними джерел БізнесЦензора у правоохоронних органах, з метою приховування факту фактичного контролю над групою “Інвестохіллс” у листопаді 2020 року Фукс отримав опціон на придбання 50% акцій кіпрської Investohills PartnersLtd у іншої офшорної компанії Astreus Holdings Limited листопаді.

Тоді ж Фукс отримав опціон на купівлю у Astreus 40% акцій Thessaland Holdings Ltd (нова назва — Verdict Capital Ltd). Вже у вересні 2021 року сторони внесли зміни до договору про розширення статутного капіталу Investohills Partners Ltd та збільшення частки Фукса у цій компанії до 50%.

На думку слідства, таким чином Фукс фактично є власником як мінімум 50% акцій основної компанії групи Investohills Partners, але зміг уникнути оприлюднення цих даних в українських та іноземних реєстрах.

При цьому власницею 70% Astreus Holdings Limited до кінця травня 2022 року була Ліліан Бакуненко — громадянка РФ та Ізраїлю та дружина Михайла Бакуненка — голови правління компанії “Укрнафтобуріння”, співвласником якої є Фукс (а також олігарх Коломойський та Віталій Хомутиннік).

Саме Михайла Бакуненка Investohills вказує на своєму сайті як одного з її інвесторів.

Своєю чергою Astreus Holdings Limited належало 75% статутного капіталу фірми Investohills Partners Ltd, на яку оформлено 99% у ТОВ “ФК “Інвестохіллс Веста”.

За даними джерел у правоохоронних органах, російське громадянство дружини Бакуненка — далеко не єдиний факт, який пов'язує групу Investohills з РФ.

Зокрема, компанія намагалася продати росіянам права вимоги до ПАТ “Кримський содовий завод” та пов'язаного ТОВ “Білогорські вапняки” на $25 млн, які придбала у Фонду гарантування вкладів.

Для цього директорка “ФК “Інвестохіллс Веста” вела листування з московським “Агентством по защите прав собственности”, у якому пропонувала варіанти організації цієї угоди в обхід міжнародних санкцій, запроваджених після окупації Криму.

Крім того, батько самого Михайла Бакуненка — Ігор Васильович — проживає у США, але має спільний бізнес у Росії з оточенням Путіна.

Ігор Бакуненко є співзасновником ЗАО “Московское такси”, а також гендиректором і співвласником російських забудовників — ООО “Жилинвест-Центр” та ООО “Специализированный Застройщик “Жилинвест ХХІ”.

Співвласником останньої компанії з часткою 66% вказане АО “ГК Авилон” російського бізнесмена Олександра Варшавського.

Група “Авілон” є одним із найбільших автодилерів у Росії та основним постачальником авто для державних та силових структур РФ, таких як МВС, ФСБ та ФСО.

Варшавський також був бізнес-партнером двоюрідного брата російського президента — Путіна Ігоря Олександровича у компанії “Термостепс-МТЛ” з холдингу “ВБМ-Групп”.

Крім того, брат Михайла Бакуненка Борис наразі проживає у РФ та працює гендиректором ЗАО “Нью-Йорк Моторс Сибирь”.

При цьому кошти на здійснення своєї діяльності група Investohills також отримувала від компаній, які мають зв'язки з Росією.

Згідно матеріалів кримінального провадження, більшу частину коштів для проведення діяльності з викупу активів у період 2019-2020 років, ФК “Інвестохіллс Веста” отримала від низки пов`язаних підприємств.

Своєю чергою частина з них отримує кошти від трьох офшорних компаній — Bridgewater Holdings Corp. (Сейшельські острови), Credit Opportunities Master Fund I L.P. (Кайманові острови) та Credit Opportunities Master Fund I LP (Делавер).

Номінальним власником та керівником цих компаній є Олександр Шнір. Він же є управляючим рахунками офшорів Tartarus Worldwide Limited (Беліз), Natissisa Enterprises Ltd (Кіпр) та Silvine Holdings Limited (Кіпр).

Шнір до 2009 року працював в українському “Альфа-Банку” під керівництвом Волкова, де займався напрямком торгівлі деривативами та єврооблігаціями, потім працював в інвестиційній компанії Concorde Capital, пізніше — у “Фінбанку”. В офіційній біографії він вказує понад 20-річний досвід у фінансових компаніях в США.

При цьому, за даними українських правоохоронців, Bridgewater, Tartarus, Natissisa та Silvine використовувалися для інвестицій у цінні папери та облігації у РФ. Крім того Silvine Holdings з 2016 року отримувала кошти від структур російського олігарха Віктора Вексельберга.

Таким чином, метою такої структури фінансування групи Investohills могла бути спроба приховати походження коштів з території РФ, вважають українські слідчі.

Крім того, за даними правоохоронців, до роботи групи Investohills Partners причетні громадяни РФ Ольга Борисова та Віталій Бриль — довірені особи колишнього міністра транспорту РФ та чинного помічника російського президента Ігоря Левітіна.

Борисова і Бриль вказані бенефіціарами компанії Blossom Trading Ltd (Велика Британія). Її директором є кіпріот Антоніу Константінос, він же був вказаний бенефіціаром ФК “Інвестохіллс Веста” у 2019-2021 роках.

Крім того, за даними сервісу RuAssets, учасниками кіпрської Investohills PartnersLtd та Thessaland Holdings Ltd (нова назва — Verdict Capital Ltd) окрім Волкова є її директорка кіпріотка Крістіана Сабба та секретарська компанія D.A. Secretarial Limited.

Остання також є учасником кіпрської компанії Andrusstrans Limited, що належить підсанкційному російському бізнесмену, ексзаступнику міністра транспорту РФ та власнику АО “Севастопольский морской банк” Олександру Анненкову.

При цьому Крістіана Сабба була учасницею Andrusstrans Limited до 2018 року, а всі вказані вище кіпрські компанії зареєстровані за однією адресою.

Олександр Анненков відомий як власник однієї з найбільших російських транспортних груп “АнРуссТранс”, що здійснювала перевезення російських військових та зброї на територію окупованого Криму, за що її директор отримав медаль від Міноборони РФ.

У підсумку українські правоохоронці вбачають у цих фактах спробу наближених до російського керівництва громадян РФ через групу Investohills встановити контроль над правами вимоги до стратегічних підприємств та об'єктів критичної інфраструктури і як наслідок — отримати можливість зупинити їх діяльність в інтересах держави-агресора.

Крім того, слідчі стверджують, що власники групи Investohills Partnersза вдавались до послуг недобросовісних нотаріусів, реєстраторів та суддів та неодноразово вчиняли спроби рейдерського захоплення, блокування діяльності та доведення до банкрутства стратегічних підприємств, що може вплинути на обороноздатність та можливість відсічі збройній агресії РФ.

Якщо слідчим вдасться це довести, РНБО отримає підстави накласти санкції на активи Фукса та його партнерів по групі Investohills і їх зможуть конфіскувати.

Водночас власники групи Investohills Partners також готуються. За даними правоохоронців, після відкриття кримінального провадження за статтями “державна зрада” та “легалізація майна, одержаного злочинним шляхом” у жовтні 2021 року, більшу частину активів компаній з групи Investohills перереєстрували на ЗНКІФ “Інвестохіллс Хеліантус”.

Його засновниками є низка компаній, які раніше не фігурували у структурі групи, — Emso Asset Management Limited (Велика Британія), Apartners Capital Investment Management Limited(Мальта), Heliantus Investments Designated Activity Company (Ірландія) та Maplesfs Trustees Ireland Limited (Ірландія).

Наприкінці ж 2022 року група Investohills офіційно оголосила про завершення діяльності на ринку проблемних боргів (NPL), вказавши серед причин такого рішення досягнення поставлених цілей, а ФК “Інвестохіллс Веста” здала ліцензію на провадження діяльності з надання фінансових послуг та оголосила про початок самоліквідації.

“Наразі ми не бачимо подальших перспектив розвитку бізнес-напрямку по роботі з NPL. Під час дії воєнного стану ФГВФО продає лише незначні залишки активів ліквідованих банків, нові активи на торги не виставляються. Крім того, у час, коли в країні йде війна, займатися стягуванням кредитних боргів дуже складно та не завжди виправдано. І навіть те, що ти стягнув, немає кому продати”, — пояснював директор компанії Євген Дяченко.

Михайло ОРЛЮК

Добавить в FacebookДобавить в TwitterДобавить в LivejournalДобавить в Linkedin

Что скажете, Аноним?

Если Вы зарегистрированный пользователь и хотите участвовать в дискуссии — введите
свой логин (email) , пароль  и нажмите .

Если Вы еще не зарегистрировались, зайдите на страницу регистрации.

Код состоит из цифр и латинских букв, изображенных на картинке. Для перезагрузки кода кликните на картинке.

ДАЙДЖЕСТ
НОВОСТИ
АНАЛИТИКА
ПАРТНЁРЫ
pекламные ссылки

miavia estudia

(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины

При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены

Сделано в miavia estudia.