Грант на власну справу: як працює державна програма та хто може отримати кошти

Мінекономіки у своїх пресрелізах ділиться історіями успіху тих, хто отримав грант від держави. При цьому десятки відмов підприємцям-початківцям залишаються “поза кадром”, як і вимоги держави повернути видані кошти в бюджет.

Основна причина невдач — невиконання вимог отримання грантів, кажуть у Державному центрі зайнятості. Кому та скільки грошей дають на розвиток бізнесу, та в яких сферах українці найчастіше пробують стати підприємцями?

Умови отримання гранту “Власна справа”

У межах проєкту “Власна справа” українці можуть отримати грант до 250 тис. грн. Головна умова урядової програми — створити робочі місця, започаткувавши бізнес або розширивши існуючий. До 75 тис. грн держава дає фізособі з необхідністю зареєструватися як ФОП, до 150 тис. грн — при створенні одного робочого місця, до 250 тис. грн — при створені двох і більше робочих місць.

Крім того, з жовтня підприємці віком до 25 років можуть подавати заявки на гранти до 150 тис. грн на відкриття власного бізнесу без вимоги створення робочого місця. Нові умови діють для молодих людей, які не є ФОПами.

Підприємці з Харківщини можуть претендувати на збільшений розмір гранту: 500 тис. грн. Водночас держава не видає гроші на створення та розширення бізнесу, який працює на тимчасово окупованих територіях або в зоні боїв.

Використати кошти потрібно протягом шести місяців з моменту їх отримання і відобразити це в бізнес-плані. Гроші можна витратити на придбання обладнання, купівлю сировини, сплату оренди (не більше 25% гранту), послуги маркетингу та реклами (не більше 10% гранту), лізинг, закупівлю ліцензійного програмного забезпечення (не більше 50% гранту), оренду обладнання (до 10% гранту).

Кошти надаються на безповоротній основі. Очікується, що вони повернуться в бюджет у вигляді податків та зборів. Після отримання гранту необхідно пропрацювати не менше трьох років. Держава видає гранти не на будь-який бізнес. Заборонені сфери — вирощування тютюну, виробництво та продаж алкогольних напоїв, страхування життя, оренда нерухомості і транспорту.

Які бізнеси найчастіше відкривали українці

До серпня українці отримали понад 17,3 тис. грантів у межах “Власної справи” на загальну суму майже 4,2 млрд грн. За даними Мінекономіки, найчастіше підприємці отримували кошти на бізнес у сферах оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автомобілів та мотоциклів (32,5% від усіх грантів), тимчасового розміщення й організації харчування (16%), переробної промисловості (15%).

Найменш популярною була добувна промисловість і розроблення кар’єрів. За понад два роки роботи програми за цим видом економічної діяльності видали тільки один грант на чверть мільйона гривень. Також непопулярною виявилася діяльність домашніх працівників, на яку видали лише три гранти по 250 тис. грн.

Найбільше бізнесів відкривали в Львівській області: понад 2,8 тис. підприємців отримали гранти на 680 млн грн. На другому місці опинився Київ. Там гранти отримали 1,9 тис. підприємців на загальну суму 472,6 млн грн.

Гранти отримували навіть у Донецькій області, а в Миколаївській та Херсонській областях держава найчастіше фінансувала проєкти в сільському господарстві.

Як податися на грант

Спочатку потрібно ретельно продумати стратегію ведення бізнесу і скласти бізнес-план. У ньому треба описати ідею бізнесу, його переваги та організацію, вказати цілі, статті витрат та обґрунтувати їх, описати цільову аудиторію та проаналізувати ринок. Приклад бізнес-плану можна переглянути за посиланням.

Заявки подаються через сайт “Дія”, це можна зробити за 20 хвилин. У заявці потрібно вказати особисті дані, адресу проживання, освіту, місце ведення діяльності, розмір доходу, належність до національних публічних діячів (у такому випадку грант отримати не можна) та прикріпити бізнес-план.

Після отримання заявки починається перевірка ділової репутації потенційного отримувача гранту. Його перевіряють на наявність виконавчих проваджень щодо стягнення боргу чи справ про банкрутство, арештованого майна, податкового боргу. Держава перевіряє, чи запроваджені проти заявника санкції, чи фігурує він у справах про шахрайство. Крім того, комісія зважає на кредитну історію та відсутність корупційних дій. Перевірки можуть тривати до 15 робочих днів.

Наступний етап — співбесіда з регіональними центрами зайнятості. На співбесіді оцінюють мотивацію кандидата, розуміння бізнес-плану, маркетингового та операційного планів (персонал, податки, обладнання), попередній досвід. Детальніше про підготовку до співбесіди — у спеціальному посібнику.

Рішення про видачу гранту ухвалюють залежно від кількості балів, які набрав заявник. Максимальний бал — 250, з яких 200 можуть поставити за результатами перевірки ділової репутації, 50 — за результатами співбесіди.

Гранти надають отримувачам, які набрали найбільшу кількість балів. Подання заявок відбувається хвилями. На кожну хвилю виділяється певна гранична сума, у межах якої надаються гранти. Наприклад, якщо на одну хвилю виділили 100 млн грн, то гранти по 250 тис. грн зможуть отримати максимум 400 заявників.

Після схвалення заявки протягом 20 робочих днів необхідно звернутися в Ощадбанк або Приватбанк для відкриття рахунку та укладання угоди на отримання гранту. У деяких випадках бізнес-план можуть відправити на доопрацювання. У такому разі заявник має 15 днів на внесення коректив. Можливістю доопрацювати бізнес-план можна скористатися лише раз. Якщо грант не дадуть, то можна підготувати новий бізнес-план і податися ще раз.

Чому підприємці повертають гранти

Є випадки, коли підприємцям доводиться повертати грантові кошти державі. У Мінекономіки назвали дві основні причини: невикористання гранту протягом пів року після отримання та відсутність можливості реалізувати бізнес-план. Випадки повернення коштів далеко не поодинокі. Наприклад, у третьому кварталі 2023 року третина грантоотримувачів часткового повернула гроші державі.

За квітень-травень 2024 року кошти державі частково повернули 27,44% отримувачів грантів — 27,6 млн грн з виділених 516,6 млн грн. У Державному центрі зайнятості на запит ЕП назвали інші причини повернення коштів, зокрема невиконання основної вимоги програми — працевлаштування людей.

“Через шість місяців відбувається перший моніторинговий візит фахівців регіональних центрів зайнятості. Вони перевіряють, чи працевлаштував отримувач гранту людей”, — пояснили в Державному центрі зайнятості.

Якщо створити робочі місця не вдалося, то отримувачу гранту потрібно повернути кошти в повному обсязі. Комісія центру зайнятості фіксує невиконання вимоги в акті і дає його на підпис власнику бізнесу. Далі комісія виносить наказ про повернення коштів і надсилає претензію грантоотримувачу.

На повернення грошей є місяць. Їх слід переказати на той самий рахунок, на який приходив грант. Якщо цього не зробити вчасно, то питання вирішуватиме суд. Повертати кошти можна частинами, уклавши з банком відповідний договір.

Друга причина повернення гранту — нецільове використання коштів. Наприклад, підприємець запланував витратити частину коштів на купівлю обладнання. Натомість він витратив гроші на власні потреби. Тоді підприємець повинен повернути державі суму, яку він використав не за цільовим призначенням.

Якщо ж у власника бізнесу справді “змінилися плани” і він хотів би витратити кошти на інші цілі, йому потрібно звернутися до Державного центру зайнятості з відповідною заявою та обґрунтувати ці зміни.