“Економ-мікс” від Януковича

Подорожчання газу для населення на 50%, зростання комунальних тарифів, підвищення цін на продукти — ось “мікс” економічних факторів, на тлі якого Партія регіонів доводить виборцям очевидність “покращення їхнього життя вже сьогодні”.

Судячи з результатів соцопитувань, які свідчать про падіння популярності правлячої партії за останні місяці, ці чинники, разом з іншими кроками ПР у соціально-економічній сфері, наприклад, підвищення пенсійного віку, більш переконливі для виборців, ніж бадьорі звіти чиновників на чолі з президентом про стабілізацію.

Місцеві вибори для громадян — це голосування не розумом і не серцем, а гаманцем. Висловлюючись звичними для чиновників термінами, — виходячи з рівня добробуту. Оцінити, наскільки зменшується вміст гаманця після походу в магазин сьогодні порівняно з походом за тим же асортиментом півроку тому, може кожен.

Отримавши квитанції з новими розцінками за послуги ЖКГ вже через кілька днів після виборів, люди зможуть додатково оцінити динаміку і ґрунтовність анонсованого регіоналами ще під час попередньої виборчої кампанії “покращення життя”.

Втім, оскільки це буде вже після голосування, забезпечити на виборчих дільницях швидкий і адекватний зворотний зв'язок партії влади народ вже не зможе. Зате він отримає чимало пояснень щодо неминучості зростання цін і погіршення рівня життя.

Звісно, зростання цін має й об'єктивні причини. Зокрема, через складні погодні умови та значні втрати врожаю зерна подорожчали хліб, молоко, м'ясо та інші продукти. Люди про це знають і готуються до непростої зими.

Однак замість того, щоб визнати очевидний факт неминучого зростання цін і пред'явити громадянам чітку комплексну програму забезпечення контрольованості ситуації на продовольчому ринку, “регіонали” намагаються обмежитися комбінацією двох традиційних прийомів вітчизняної влади останніх років.

Перший — винятково адміністративні способи регулювання цін на ринку. Другий — проведення ефектних разових піар-акцій за участю вищих чиновників.

Активне використання адміністративного тиску на гравців ринку уряд Януковича-Азарова демонстрував ще в період першого приходу в Кабмін, у 2002-2004 роках.

У ході виборчої кампанії ця практика використовувалася особливо активно. Приміром, під час президентських виборів 2004 року такими способами Кабмін Януковича жорстко перешкоджав зростанню цін на бензин.

Сьогодні цими ж методами влада намагається стабілізувати ситуацію на ринку продовольства. Регіонали, потрібно зауважити, навчилися дечого у помаранчевої влади. Вони не тільки спускають директиви згори, але вже “спускаються” в народ.

Правда, поки що виходить не цілком органічно. Так, варто було Миколі Азарову вийти на аграрний ярмарок — там стали продаватися дивно дешеві гречка і картопля. Коли ж з'ясувалося, що картопля і гречка насправді на 50-70% дорожче, прем'єрові довелось виправдовуватися і “чиновників відпущення” показово звільняти.

Втім, це не завадило через тиждень першому заступнику прем'єра Андрію Клюєву на кількох ярмарках так само несподівано виявити дивно дешеву картоплю.

Безумовно, чиновники повинні вживати заходів щодо недопущення продовольчого ажіотажу серед населення. Це їх прямий обов'язок. У тому числі — контролюючи ситуацію на ринку і здійснюючи “походи в народ” і “контрольні закупівлі”.

Однак адміністративні заходи та піар-акції мають бути лише частиною великої роботи з підтримки стабільності на ринку і не підміняти її. Навпаки, такі підходи свідчать, що уряд Азарова нічим не відрізняється від уряду Тимошенко.

Коли у 2008 році розгорталася криза, і необхідно було терміново вжити низку підготовчих заходів для мінімізації його негативного впливу на вітчизняну економіку, Тимошенко з чиновниками і “правильними” експертами втрачали час і можливості.

Спочатку вони хором переконували, що криза обійде Україну десятою дорогою. Потім повідомляли, що криза в Україні ненадовго. Згодом — аврально затикали найбільші діри, призначали винних і забороняли економічну статистику.

На жаль, щось подібне чекає країну і 2010 року після виборів. Сьогодні влада заспокоює населення регулярними повідомленнями, що стабільність уже досягнута. Природа цієї стабільності — тема окремого дослідження. Об'єктивно ж уряду не вдасться утримати стабільність після виборів хоча б на нинішньому рівні.

Інфляція вийде за рамки урядових прогнозів і сягне 14% — стільки ж, скільки було зафіксовано при критикованій регіоналами помаранчевій владі: 12,3% за 2009 рік. У січні-червні інфляція в Україні становила лише 3,3%, а у травні-червні взагалі була дефляція. Проте у серпні ситуація змінилася і до кінця 2010 року лише погіршиться.

Цю зміну обумовлюють два чинники: подорожчання газу з 1 серпня на 50% і збільшення з жовтня комунальних тарифів. Вони дадуть плюс 5% до річної інфляції.

“Якщо зараз уряд рапортує, що ми вийшли на рівень інфляції у річному обчисленні менше 10%, то, враховуючи вплив чинника подорожчання газу, ми вийдемо на рівень інфляції 2009-2008 років, бо неодмінно підвищаться і комунальні тарифи”, — прогнозує директор економічних програм Центру імені Разумкова Василь Юрчишин.

Ціни, додає він, традиційно підвищуються восени — завжди є проміжок часу між впровадженням і видимим результатом. Результат, каже експерт, проявиться у жовтні і особливо у листопаді, коли почнеться опалювальний сезон.

Ще один фактор — падіння врожаю і подорожчання продуктів через погану погоду. “Зростання споживчих цін з вересня по грудень буде спровоковане подорожчанням продуктів харчування”, — відзначає аналітик Phoenix Capital Олександр Лозовий.

З урахуванням цих викликів головне завдання влади — не допустити вибухів народного невдоволення. Для цього керівництву країни необхідно оперативно реагувати на зміну ситуації в економіці. Ще вчора.

Андрій МИСЕЛЮК, Інститут соціально-політичного проектування імені Липинського