ДАЙДЖЕСТ

До чого призведе чергова аграрна пільга — зниження ПДВ до 14%

[16:12 15 декабря 2020 года ] [ Бізнес Цензор, 15 декабря 2020 ]

БізнесЦензор аналізував наслідки впровадження пільги у вигляді зниження ПДВ до 14% для окремих видів агропродукції. Великим агрохолдингам стане приємно, а державному бюджету — не факт. Источник:

У Верховній Раді триває дискусія навколо чергової податкової пільги для аграрного сектору. Аграрії жаліються, що пільг у них не було аж з початку 2017 року.

Чергова ініціатива щодо пільги полягає у зниженні податку на додану вартість (ПДВ) з 20% до 14% для окремих категорій товарів на митній території України.

БізнесЦензор намагався розібратись, якими будуть наслідки нової аграрної пільги. Опитані БЦ юристи кажуть, що наслідки новації передбачити важко.

З одного боку, послаблення податкового тиску для визначеного переліку продукції має призвести до збільшення виробництва цієї продукції.

Крім того, автори новації вказують, що вона може знизити обсяги так званих скруток ПДВ. Нібито, профіт від порушення законодавства стане меншим через зниження податкових кредитів. Таким чином вартість “скруток” стане менш вигідною, зважаючи на можливі ризики.

З іншого боку, новація може призвести до зниження надходжень до держбюджету при внутрішніх продажах і імпорті пільгових груп товарів. Це має компенсувати збільшення обсягів виробництва і продажу, що є лише прогнозом.

До того ж, різні ставки ПДВ для окремих груп товарів завжди несуть ризик підміни одного товару іншим, щоб отримати пільгу.

Хто лобіював законопроєкт?

Відповідний проєкт закону №3656 зі змінами до Податкового кодексу (ПКУ) був зареєстрований в червні двома десятками депутатів з різних фракцій.

Він передбачає зниження ПДВ до 14% для 15 видів продукції згідно українського класифікатора товарів зовнішньо економічної діяльності (УКТ ЗЕД) на митній території України.

Це означає, що ПДВ знижується для продажів всередині країни. При експорті, як відомо, ставка ПДВ складає 0%.

До переліку пільгових увійшли найбільші експортні товари агропромислового комплексу (АПК) — кукурудза, пшениця, ріпак, ячмінь, соя. А також сировина для експортних товарів.

В першу чергу це насіння соняшнику. Як відомо, Україна — найбільший експортер соняшникової олії в світі.

Загалом проєкт “штовхають” лобісти великих українських агрохолдингів, які мають вертикальну інтеграцію: вирощують пшеницю, кукурузу для експорту, або сировину (соняшник, сою, рапс), яку переробляють на власних масло-екстракційних заводах (МЕЗ).

Як повідомляв БЦ, в першу п'ятірку операторів потужності з переробки олії входять Kernel Андрія Веревського, МХП Юрія Косюка, міжнародні корпорації Cargill, Bunge і Delta Wilmar.

Ці гравці купують сировину через внутрішньогрупові оборудки, тому не використовують “скрутки”. Через зниження ПДВ до 14% на сировину для цих холдингів, вони зможуть зекономити свої обігові кошти.

Закупивши сировину для переробки олії на експорт, вони сплатять менше ПДВ. При цьому, держбюджет не зазнає особливих втрат, бо сплачене ПДВ буде відшкодовано при експорті. Для бюджету немає великої різниці — 20% ПДВ він протримає до експорту, або 14%.

Що таке податковий кредит?

Коли платник податків (компанія) купує товар з ПДВ, він отримує податковий кредит на суму ПДВ. Коли він переробить цей товар в іншій і продасть його, в нього виникне податкове зобов'язання на суму ПДВ.

Тоді частину податкового зобов'язання платник може покрити за рахунок податкового кредиту. Сальдо (різниця) зобов'язання та кредиту може бути позитивним — тоді платник винен бюджету. Або від'ємним — тоді бюджет винен платнику.

В разі від'ємного сальдо, наприклад при експорті коли ставка ПДВ 0%, платник може піти двома шляхами. Або врахувати суму кредиту у наступний звітний період, або вимагати відшкодування переплаченої суми ПДВ.

Відповідно, серед авторів проєкту №3656, відмітились відомі аграрні лобісти. В основному, вони пов'язані з Kernel Веревського.

Це Олег Кулініч (Довіра) — помічник екс-нардепа Веревського, Мар'ян Заблоцький (СН) — помічник екс-нардепа Олексія Мушака, родича Веревського.

Також співавтором проєкту виступив Микола Сольский (СН) — голова аграрного Комітету Ради, який є співвласником компанії “Український аграрний холдинг”.

Історія розгляду

Проєкт був прийнятий у першому читанні у вересні. За нього проголосували представники майже всіх фракцій парламенту, крім фракції Голос.

Але до другого читання між депутатами стався конфлікт. Проти проєкту раптом виступив голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев (СН), який сьогодні близький до умовної депутатської групи Ігоря Коломойскього на чолі з нардепом Олександром Дубінським.

Гетманцев заявив, що новація принесе збитки держбюджету, хоча сам голосував за проєкт — за основу.

Під час розгляду проєкту фінансовим Комітетом Ради 16 листопада група Дубінського виступила різко проти нього. Ольга Василевська-Смаглюк, екс-журналіст 1+1 Коломойського, навіть заявила, що “читала, як за позитивне голосування по цьому проєкту дають $10 тис”.

В чому інтерес Гетманцева і групи Коломойського у протистоянні прийняттю цього проєкту — не дуже зрозуміло. На правах анонімності колеги Гетманцева розповідають, що в нього “особиста ненависть” до депутатської групи “Довіра”.

Прикметно, що перед другим читанням в документ, який складається з трьох абзаців, було подано 545 правок.

Серед найбільших “спамерів” — Богдан Торохтій (СН), Олексій Ковальов (СН) та Тетяна Плачкова (ОПЗЖ).

Втім, були враховані лише чотири правки. Одна з додавання до списку пільг вівець і декілька технічних. Документи до другого читання були зареєстровані в Раді 2 грудня.

Які товари підпали під дію законопроєкту

Всього пропонується надати пільгу у 14% ПДВ для внутрішніх продажів товарів по 15 кодам УКТ ЗЕД. Як вже зазначалось, в основному — це експорті товари.

Згідно даних Митної служби, за 11 місяців 2020 року, загальна вартість експорту товарів по вцих кодах склала $10,1 млрд, а імпорту — 0,39 млрд.

Вартість імпорту та експорту пільгових товарів за 11 місяців 2020 року

УКТ ЗЕД	Продукція	Вартість імпорту, млн $	Вартість експорту, млн $
102	Велика рогата худоба	7,66	37,62
103	Свині	7,27	0,55
10410	Вівці	0,13	3,17
401	Молоко	10,73	11,10
1001	Пшениця	2,79	3 477,63
1002	Жито	1,18	2,57
1003	Ячмінь	1,42	864,55
1004	Овес	0,13	3,16
1005	Кукурудза	96,14	4 139,95
1201	Соєві боби	10,17	573,20
1204	Насінння льону	0,53	5,09
1205	Насіння ріпаку	34,12	934,45
1206	Насіння соняшнику	195,23	54,66
1207	Ядра пальм, насіння рицини, кунжуту, гірчиці	14,67	27,62
121291	Цукровий буряк	3,96	0,96

Якими будуть наслідки введення пільг для цих товарів?

Ймовірне зменшення обсягу скруток

У пояснювальній записці до законопроєкту автори зазначають, що зменшення ставки ПДВ приведе до зменшення обсягів “скруток”. Бо купувати фіктивний податковий кредит у “схемних” компаній буде менш вигідно.

Що таке податкова скрутка?

Легше всього пояснити на прикладі. Припустимо, фірма закуповує зерно у фермерів за готівку. Відповідно — не сплачує ПДВ.

Потім, з метою легалізації зерна для експорту, фірма оформлює документи на його купівлю. За документами зерно вже куплено з ПДВ, хоча насправді податок не сплачувався.

Відповідно у неї формується податковий кредит. Далі фірма експортує зерно по нульовій ставці, а податковий кредит з ПДВ може бути поданий на відшкодування. Це і є податкова скрутка, або фіктивний / схемний ПДВ.

Тобто, для здійснення скрутки завжди має бути товар, куплений за готівку і документи про фіктивну оборудку.

Важливо розуміти, що ця схема неможлива без прикриття з боку співробітників Державної податкової служби (ДПС).

Відповідно, законопроєкт ніяк не унеможливлює “скрутки”, а лише робить їх менш привабливими.

Ймовірні втрати держбюджету

Не дивлячись на те, що запропоновані до пільгового ПДВ товари в основному експортні, частина їх споживається на внутрішньому ринку. В тому числі — імпортується.

В цьому разі не діє модель: менше податковий кредит — менше відшкодування при експорті.

В разі внутрішнього споживання продукції, бюджет отримає суму ПДВ на 6% менше. Прихильники проєкту зазначають, що ці втрати будуть компенсовані збільшенням обсягів виробництва та продажів. Втім, це лише прогноз.

Ймовірні зловживання з кодами УКТ ЗЕД

Різні ставки ПДВ для агропродукції створюють ризики маніпуляцій з кодами. За умови відсутності у контролюючих органів знань про специфіку товару, не складно видати насіння однієї культури за насіння іншої.

Чим більше ставок, тим більш заплутана система. Чим заплутаніша система, тим більше простору для зловживань.

Над темою працювали:

Сергій Головньов, Юрій Віннічук, Еліна Редіх

Консультації по темі надали:

Світлана Мороз, адвокат, керуючий партнер Юридичної компанії Dictum

Галина Пилипенко, керівник напрямку податкового консалтингу ЮК Legal House

Дмитро Кулик, молодший партнер ЮК Legal House