До будівництва метро на Троєщину залучать приватні інвестиції

Адже воно хронічно-традиційно потребує прірви грошей, яких у бюджетах так само хронічно-традиційно не вистачає. Однак досі ідея залишалася на рівні розмов. Адже інвестиції — не благодійна допомога, отже, тим, хто вкладає кошти в комунальну інфраструктуру, потрібно запропонувати цікаві умови. Але як можна заробити на соціальних проектах? Та, як виявилося, можна знайти варіанти. У Києві пропонуються проекти, де враховано й інте?реси не лише жителів міста, а й інвесторів.

Нещодавно до переліку об’єктів, що потребують залучення інвестицій, вирішили включити будівництво чотирьох підземних або надземних переходів у центрі столиці. Заступник голови КМДА Руслан Крамаренко зауважив, що нині міська влада разом із ДАІ розробляє транспортну схему міста. У Печерському районі визначено найаварійніші ділянки доріг, де на місці нерегульованих переходів треба збудувати такі переходи.

— А щоб не витрачати на це міські кошти, винесемо проект на інвестиційний конкурс, — зауважив Руслан Крамаренко.

Ідея хороша, але ж перехід — не бізнесовий об’єкт, а комунальний. Як зацікавити підприємців, аби вони вкладали у цей проект кошти? Руслан Крамаренко пояснює:

— Інвестор зможе побудувати об’єкти одразу з торговими площами, які у майбутньому буде експлуатувати.

Ще один об’єкт, до будівництва якого столична влада запрошує інвесторів, — довгоочікуване метро на Троєщину. Багато хто помітив, що вже стало майже традицією обіцяти метро в цей район перед виборами міського голови, а потім успішно забувати про сказане. Через цю “традицію” немало жителів цього спального району переконані, що гілка метро взагалі збудована не буде ніколи. Нинішній голова КМДА Олександр Попов також не виявився оригінальним. Однак від попередників його відрізняє те, що, за його словами, знає, де брати кошти на це будівництво. Може, справді таки незабаром мешканців масиву ощасливлять?

— Четверту гілку метро, яка починається на правому березі і закінчується на Троєщині, технічно треба споруджувати від 5 до 8 років, — зауважив Олександр Попов. — Ми ставимо завдання — спорудити метро на Троєщину за 4—5 років. Це питання влади — знайти мільярди доларів, щоб у стислі терміни звести цю гілку. Проект вкрай вартісний, і якщо ми розраховуватимемо тільки на кошти держави чи місцевого бюджету, будуватимемо її і годуватимемо обіцянками киян ще багато років.

Олександр Попов переконаний, що метро на Троєщину необхідно споруджувати за схемою державно-приватного партнерства.

— Ми вивчили світовий досвід співпраці держави і бізнесу щодо реалізації таких проектів. Провели консультації, до речі, у різних країнах, і нам говорили про готовність фінансувати цей проект на різних умовах.

За рахунок чого ж інвесторам повертатимуть вкладені кошти? Чи не означає це, що зросте вартість проїзду на метро взагалі, або ж на Троєщинській гілці буде своя ціна жетона? Втім, столичний очільник зауважив, що якихось особливих підходів до оплати за проїзд не буде.

— Ми розробимо таку програму, аби інвестори побачили перспективу отримання своїх дивідендів. Це можуть бути, наприклад, кошти, які місто разом із державою повертатимуть на взаємовигідних договірних відносинах. Може, це буде частково окупний проект, то ж він забезпечить необхідний ресурс. Ми повинні скористатися всіма можливостями, залучивши частково державний бюджет, місцеві резерви і кошти інвесторів, — зазначив Олександр Попов.

Як повідомила прес-служба КМДА, замовником підготовчих робіт із реалізації проекту стане КП “Київсистемоменеджмент”. А до безпосереднього будівництва четвертої гілки підземки долучатимуть столичні підприємства.

Пряма мова

Олександр ПОПОВ, голова КМДА:

— Це буде прецедент фінансування масштабного інфраструктурного проекту із залученням інвестора не лише для Києва, а й для України. Уже цього року ми зможемо взятися за реалізацію цього проекту.

Інна КОСЯНЧУК