Держгеонадра: реформувати не можна залишити

В Україні сферу надрокористування регулює Державна служба геології та надр — Держгеонадра.

Ця структура доволі неповоротка і не відповідає сучасним вимогам. За міжнародними стандартами вона не є геологічною службою. Держгеонадра потребує кардинальних змін.

Європа, Канада та США об'єднали свої зусилля і запропонували Україні шлях реформування стратегічного відомства.

Це вилилося в унікальний документ — звіт групи експертів АГСЄ і геологічних служб Канади та США. Ми його детально проаналізуємо, тому що основа діяльності Держгеонадр абсолютно не властива для таких закордонних установ.

Держгеонадра виконує багато функцій у стилі геологічної служби ЄС або Північної Америки: моніторить небезпечні геологічні процеси, стан довкілля та ґрунтових вод, а також видає ліцензії на видобування.

Однак вона майже повністю фокусується на другому, не приділяючи належної уваги першому. Такі пріоритети свідчать, що геологічна служба опікується лише питаннями надрокористування.

Держгеонадра схожа на працівника, який взяв на себе надто багато зобов'язань і не може якісно виконати жодне з них.

Це питання не нове. Ще у 2014 році відомство під моїм управлінням звернулося до керівництва Асоціації геологічних служб Європи і геологічних служб Канади та США з проханням надати рекомендації щодо перспектив розвитку Держгеонадр.

Західні спеціалісти погодилися провести аудит геологічної галузі України. Упродовж 2015 року три експертні групи з Великої Британії, Норвегії, Литви, Франції, Іспанії, Польщі, Канади та США аналізували структуру Держгеонадр.

Після моніторингу комісія асоціації надала низку порад.

1. Структура Держгеонадр занадто складна, багато функцій дублюється. Це відлуння радянського минулого.

До Держгеонадр входять дев'ять державних профільних підрозділів та 11 підрозділів, підпорядкованих національній акціонерній компанії “Надра України”, два дослідницькі підрозділи і два експертні підрозділи.

Держгеонадрам потрібне розділення функцій геології як науки і надрокористування як індустрії.

Концепція полягає в розподілі функцій служби між двома організаціями: Держгеонадрами і новоствореним Уповноваженим гірничим органом — УГО.

Держгеонадра контролюватиме ресурси ґрунтових вод, займатиметься екологічними питаннями в геосфері та природними небезпеками. Крім того, відомство виконуватиме регуляторні функції в геології як науковій сфері, надаватиме дані та аналізуватиме їх.

Натомість УГО подаватиме пропозиції щодо розробки та втілення національної політики розвідки і видобування мінеральних ресурсів.

2. Фінансування ключової галузі економіки здійснюється за залишковим принципом. За законом про мінерально-сировинну базу, на геологічну галузь повинно виділятися 1,5 млрд грн на рік, а виділяється не більше 100 млн грн.

За таких умов про основну її функцію — геологорозвідувальні пошукові роботи — не йдеться.

3. Чіткі правила надання спецдозволів на користування надрами. Потрібно відкоригувати кодекс про надра, галузеві закони та нормативно-правові акти.

Законодавство не може змінюватися кожні півроку, постійно змінюючи умови гри на ринку надрокористування. Світові експерти засудили таку українську практику. Ліцензування мусить відбуватися через відкритий аукціон.

4. Уповноважений гірничий орган повинен налагодити комунікацію з потенційними інвесторами.

Теперішня пасивна позиція Держгеонадр у популяризації аукціонів на спецдозволи призводить до того, що про них знає обмежена кількість інвесторів. Правильна промоція могла б залучити до торгів інвесторів з більшими можливостями.

Питання популяризації аукціонів потрібно винести окремим питанням і ретельно його опрацювати. УГО повинен підтримати впровадження електронного аукціону, щоб у ньому можна було взяти участь з будь-якої точки планети.

Така відкритість зменшить вірогідність корупції до мінімуму. Проект постанови про проведення електронних аукціонів був розроблений ще у 2014 році, коли я очолив Держгеонадра.

Пропонуємо представникам галузі на базі громадської організації “Наука. Розвиток. Видобування” обговорити проект правового документа і запропонувати профільним організаціям подати його на розгляд уряду.

5. Окрему увагу західні спеціалісти приділили науково-дослідним інститутам, які в Україні катастрофічно недофінансовані.

За оцінкою АГСЄ і геологічних служб США та Канади, цей сектор має “незрозумілу модель існування”.

Наукові інститути повинні налагодити тісну співпрацю з профільними університетами. Це забезпечить постійний обмін даними і сприятиме розвитку технологій.

6. Галузь страждає від дефіциту молодих кадрів, середній вік фахівців — 70 років. За словами західних спеціалістів, “штат Держгеонадр висококваліфікований, але його освіта старомодна”.

Кадри потребують тренінгів щодо новітніх технологічних розробок та найкращих практик.

7. Україна потребує створення геолого-інформаційного центру і забезпечення безкоштовного доступу до нього. Наразі єдиною геологічною “бібліотекою” в нашій державі є ДНВП “Геоінформ України”.

У його архівах зберігається понад 60 тис геологічних звітів. Інформація зберігається у паперовому вигляді, а це значно ускладнює доступ до неї. Щоб знайти необхідний геологічний паспорт, потрібно особисто відвідати бібліотеку.

Якщо вітчизняний учасник ринку хоча б якось орієнтується, то про іноземного говорити зась. У країнах ЄС, США та Канаді працює принцип відкритих оцифрованих геологічних бібліотек. Ніхто у нас не купить “кота в мішку”.

Більше того, Україна може втратити геологічну інформацію, бо папір може зітліти. Наразі Україна перевела в цифровий формат 30-35% геологічних звітів. Ці темпи треба прискорити.

8. Розвиток альтернативних видів енергії та напрямів, не пов'язаних з видобутком: геобезпека, ґрунтові води, громадська поінформованість, допомога наступному поколінню геонауковців.

Також члени АГСЄ запропонували ввести нові науки про клімат, ґрунтуючись на досвіді європейських геологічних служб.

Згідно із звітом АГСЄ, 80% функцій Держгеонадр непотрібні. Багато з них можуть виконувати приватні структури.

Сучасна геологічна служба в ідеалі повинна надавати авторитетні доказові поради українським уповноваженим органам, які підтримують картографування та розробку ресурсів.

Непростий шлях реформування свого часу проходили багато країн, і особливо чутливим завжди було питання розподілу функцій і повноважень. Такий шлях — це міжнародна практика.

Західні геологічні служби розвивалися через делегування оперативних обов'язків юридичним особам з іншого урядового та приватного сектору.

Модернізація системи регулювання геосфери та сфери надрокористування — це те, що зараз украй необхідно нашій державі.

Дмитро КАЩУК, ГО “НРВ”, екс-керівник Держгеонадр