Державний бюджет-2010: план для камікадзе

З точки зору опозиції, нинішній уряд викопав собі могилу. З точки зору Кабміну, він пішов ва-банк.

У програмі розвитку України і проекті бюджету-2010 Микола Азаров пообіцяв зробити неймовірно багато. Опозиція відразу ж отримала запас козирів. Їй зараз навіть не потрібно критикувати уряд.

Досить почекати до кінця року і оцінити зроблене. Критики вдасться уникнути тільки в одному випадку: якщо Кабмін виконає хоча б половину обіцянок.

У четвер або п'ятницю проект бюджету буде представлений у парламенті. Як відомо, “регіонали” хочуть прийняти документ в цілому до кінця квітня. І, схоже, це завдання цілком здійсненне.

Йдеться навіть не про існування більшості у Верховній раді. При всьому бажанні, дописувати потрібні депутатам статті просто нікуди — грошей справді нема.

Так, у березні 2010 року із запланованих 17,4 мільярда гривень зібрали лише 13,1 мільярда гривень. Недобір склав 24,7%. І то це вдалося завдяки неповерненню ПДВ, підтримці НБУ та іншим хитрощам.

 

Брак грошей — головна причина, чому бюджет-2010 буде прийнятий майже у тому вигляді, у якому його подасть уряд. “Економічна правда” отримала доповідь Кабміну, в якій описані основні показники майбутнього документа.

Поєднавши цей текст з Програмою соціально-економічного розвитку України і опублікованою днями бюджетною резолюцією, можна уявити, як житиме країна.

Наздогнати G20

Починається доповідь з веселої ноти. “За десять років забезпечити входження України у двадцятку найбільш економічно розвинених країн світу — G20”.

Немає навіть сенсу обговорювати реалістичність цього завдання. В існуючій двадцятці найбільш “кволими” є Південна Корея, Туреччина і ПАР. Які подвиги повинна зробити Україна, щоб їх наздогнати? А вони не стоятимуть на місці.

Втім, щодо бюджету уряд не занурювався у футуризм. Якщо відволіктися від політичних гасел, то він буде націлений на реалізацію двох завдань.

Перше — виконання передвиборних обіцянок Віктора Януковича.

Друге — “підтримка штанів” міністерств і відомств та кілька “точок зростання”. Йдеться про проекти, які повинні підтягнути за собою низку галузей економіки.

“Формування та запуск “двигунів” стабільного розвитку через інвестування інфраструктурних програм з “ланцюговою реакцією”, — написано у програмі.

 

Сам принцип не новий. На рівні декларацій екс-прем'єр Юлія Тимошенко ставила такі ж завдання. Різниця, як завжди, в нюансах.

“Точки зростання” за Тимошенко — це “Євро-2012”, стимулювання авіаторів і вугільників, закупівлі житла у забудовників, меморандум з металургами та хіміками. Політичний ефект — величезний, економічний — скромніший.

Можливо, так само скінчаться і “точки зростання” у виконанні уряду Азарова. Новий склад Кабміну не прилетів з Японії або хоча б з Марса. Для нього, як і раніше, характерна колосальна різниця між словом і ділом.

Обіцянок вкрай багато. Мабуть, ще ніхто і ніколи у цьому сторіччі стільки не обіцяв. Хоча б тому програму нового уряду можна критикувати вже зараз.

Втім, можна дочекатися кінця 2010 року і подивитися, чим усе закінчиться. Чим меншим буде результат, тим жахливіше він буде виглядати на тлі зроблених декларацій. Скандалу і відставки уряду вдасться уникнути, якщо пощастить виконати хоча б половину обіцяного. Це неймовірно складно.

МВФ, дай грошей

Бюджети у виконанні Азарова завжди грішили завищенням оцінок. За традицією, Мінекономіки складало два сценарії розвитку — оптимістичний і песимістичний. Їх ще називали фантастичним і реалістичним.

Будучи міністром фінансів, Азаров завжди обирав фантастичний. Цей сценарій передбачав, що ВВП виросте дуже сильно, інфляція виявиться маленькою, а збір податків — гігантським. Хоча абсолютно все свідчило: зростання ВВП буде нікчемним, інфляція — величезною, а податки “витискатимуть” наперед.

Цього разу прем'єр здивував. Він добровільно визнав, що ВВП виросте лише на 3,7%. При цьому інфляція виявиться навіть більшою, ніж у 2009 році, — 13,1%.

Не завищив чиновник сукупний прибуток підприємств України, які спрацюють з “плюсом”. У 2010 році цей показник має вирости на 76%. Розрив суттєвий.

Однак порівняння не зовсім коректне. Мінфін не вказав, що при підрахунку прибутку 2009 року не бралися до уваги підсумки роботи малих підприємств, “Нафтогазу” і його “дочок”. З урахуванням цього приріст прибутку буде невеликим.

Джерело: Мінфін

Втім, підприємства таки відчують на собі чіпкі пальці податківців. На основі цього показника плануються надходження податку на прибуток. І кожна отримана гривня вже розписана за якою-небудь статтею.

Тимчасом ще у лютому податківці взяли з підприємств гроші за липень. Швидше за все, новому уряду доведеться так само “вичавлювати” з підприємств аванси. Мета благородна — заплатити пенсії і зарплати. Наприклад, через підвищення соціальних стандартів сукупний фонд оплати праці за 2010 рік має зрости на 18%.

Однак навіть після “зґвалтування” фірми не дадуть стільки, скільки потрібно. Крім того, “Нафтогаз”, Пенсійний фонд і “Євро-2012” можуть зажадати більше грошей з бюджету. А “Укртелеком” знову не захоче продаватися. Будь-яка з цих подій загрожує витратами, які перевищують доходи на 60 мільярдів гривень.

“Запланований дефіцит — 4,5-5% ВВП. Але дай бог, щоб вклалися у 7%”, — відзначило джерело “Економічної правди” у Мінфіні.

У цьому й полягає секрет стриманості нового уряду: йому дуже потрібен МВФ. Чиновник Мінфіну розповів, що віце-прем'єр Сергій Тігіпко заборонив Кабміну сперечатися з Фондом або доводити йому альтернативну точку зору.

Річ у тім, що Україна намагається отримати від МВФ черговий кредит. У проект бюджету закладена цифра 3,5 мільярда доларів. Однак, за різною інформацією, Фонд може дати Києву 5-10 мільярдів доларів.

Отримати ці гроші настільки важливо для збалансування бюджету, що уряд навіть готовий приймати нав'язані Міжнародним валютним фондом макроекономічні показники. Це називається скромно: “узгоджено з МВФ”.

Податківці з батогом

План із збору грошей для податківців і митників “задертий”. Порівняно з грошима, зібраними 2009 року, ріст доходів планується на 20% — з 225,4 мільярда гривень до 271,2 мільярда гривень. Це суперечить тезам про турботу про економіку.

Приріст на 20% можна забезпечити лише за рахунок інфляції 13,1% та зростання ВВП на 3,7%. Якщо податківці і митники продовжать працювати не гірше, ніж у 2009 році, вони принесуть більше на 16,8%.

До цього можна додати позитивні тенденції останніх двох місяців. Банкіри кажуть, що підприємства заводять в країну капітал для розвитку бізнесу. Збільшення податкових надходжень також повинні дати заходи уряду із стимулювання “точок зростання”. Кожна вкинута туди гривня має дати кілька гривень.

З іншого боку, існують божевільні показники для адміністраторів — тих, хто безпосередньо збирає гроші до бюджету. Наприклад, план із збору доходів для податківців збільшено на 61,1% до 105,6 мільярда гривень. Митникам “накинули” 23,3%. Усього і ті, й інші повинні дати державі додаткові 57,4 мільярда гривень.

На рівні декларацій отримати додаткові мільярди планується за рахунок протидії використанню “податкових ям”, зменшення обсягів “сірого” імпорту та подолання корупції. Наразі ж податківці трясуть фірми, які платять неофіційну зарплату.

Також обіцяно, що будуть застосовуватися дуже спірні непрямі методи визначення податкових зобов'язань. Це гарантує країні “веселий” рік і низку скандалів, пов'язаних з самодурством і корупцією серед податківців.

Крім того, Мінфін має заходи із збільшення збору податків на 22,9 мільярда гривень. З них тільки завдяки поліпшенню адміністрування планується отримати додаткові 13,5 мільярда гривень.

Разом з бюджетом буде подаватися закон, що містить зміни до нормативної бази з оподаткування. 7,4 мільярда гривень дадуть підвищення акцизів на алкоголь і сигарети, скасування пільг з податку на рекламу, а також збільшення ставок зборів за використання радіочастотного ресурсу та спеціальне водокористування.

Буде там і такий резонансний пункт, як введення податку на розкіш. З правової точки зору, він незаконний — у Бюджетному кодексі є чітка норма про те, що нові податки і збори можна впроваджувати лише до середини попереднього року.

Тим не менш, за рахунок нього планують зібрати 350 мільйонів гривень. З них 150 мільйонів гривень — завдяки оподаткуванню житла площею понад 200 метрів квадратних. За кожний “зайвий” “квадрат” уряд хоче брати по 20 гривень на рік.

Потраплять під “розкуркулення” машини, які коштують більше 50 тисяч євро, неаграрна земля площею більше 30 соток, а також яхти, літаки і вертольоти.

Зовсім по-садистському на цьому тлі виглядають податкові канікули для сімейних малих підприємств. Ще місяць тому канікули обіцяли для всього малого бізнесу.

Схоже, податкові канікули для сімей — ініціатива голови Держкомпідприємництва Михайла Бродського. Він дружить з італійцями, які ведуть сімейний бізнес. Знаючи Бродського, галасу навколо цієї новації буде багато. Хоча заради канікул держава погодилася пожертвувати 28 мільйонами гривень недобору податків і зборів.

Соціальні горизонти

Отже, повертається “азаровщина” — особливе завзяття податківців і митників. Воно буде ще більшим, адже за останній рік ДПА вже збирала податки наперед. Заради чого це робиться? Зазвичай уряд прикривається соціальними платежами.

Зрівняння мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму, підвищення зарплат, збільшення мінімальної пенсії до кінця 2010 року з 573 до 734 гривень будуть подаватися не менш помпезно, ніж перемога комунізму в окремо взятій країні.

Джерело: Мінфін

Ці тези стануть головним захистом нової влади від критики опозиції у кінці 2010 року, коли величезна частина обіцянок не буде виконана.

Цим турбота уряду про народ не закінчується. У доповіді є хитра сторінка, яка описує виділення 132 мільярдів гривень на освіту, науку та охорону здоров'я. Які саме витрати маються на увазі, уряд не уточнює.

Порівняно з 2009 роком, на всі ці напрямки належить додатково виділити 18,6 мільярда гривень. Це ще один “соціальний” козир уряду.

Дивно, що при цьому Кабмін жодним словом не обмовився про високий рівень корупції в освіті та медицині. Галузі завжди були “чорною дірою” — скільки б уряд не вкидав грошей, вчителі та лікарі багатшими не стають.

Але й це не все. Уряд заклав до бюджету економію від скорочення числа державних службовців. У центральних органах планується звільнити 19,1 тисячі осіб — 6 100 на першому етапі, 10 300 — на другому і 2 700 — на третьому.

Місцеву владу зобов'яжуть скоротити 10 217 чоловік. Ще трьом тисячам не дозволять влаштуватися на роботу, прибравши вакансії.

 

Економія від цих заходів складе 600 мільйонів гривень. Проте, напевно, уряд і президент більше розраховують на політичну підтримку. Як-не-як, вони будуть “звільняти дармоїдів”. Особливу радість виборці отримають від звільнення чиновників центрального апарату влади і скорочення лімітів службових авто.

 

 

Точки зростання

Соціальні витрати критикувати марно — вони будуть профінансовані у повному обсязі, адже проходять у бюджеті як захищені. Інша річ — бюджет розвитку. Саме на ці питання зверне увагу опозиція. Поговорити тут справді є про що.

Минулого тижня у парламенті у першому читанні розглядалася Програма соціально-економічного розвитку України на 2010 рік.

Напередодні її подання чиновники дружно розповідали про “точки зростання”.

У кожному регіоні місцева влада має визначити два-три проекти, на які будуть виділятися гроші. Частина проектів буде пов'язана з прийдешнім чемпіонатом з футболу. У його очікуванні будуватимуться мости, дороги та аеропорти.

Конкретні дії уряду на 2010 рік прописані в особливих пунктах програми. Мова йде про розділи “Інвестиційна політика”, “Оздоровлення і зміцнення банківської системи”, “Енергозабезпечення” і “Транспорт та зв'язок”.

Перший розділ містить ноу-хау, які будуть впроваджуватися найближчим часом. Це державно-приватне партнерство, промислові парки, відродження СЕЗ і ТПР, концесії та угоди про розподіл продукції. Особлива увага — “Євро-2012”.

Другий розділ передбачає запуск “програм кредитування окремих секторів економіки з використанням стимулюючих кредитів, виділених НБУ комбанкам”. Ще один проект — “визначення стратегії розвитку рекапіталізованих банків”.

Не виключено, що саме через них пройдуть цільові програми на гроші НБУ. Як відомо, у держбанки вже примусово переведені потоки держпідприємств.

Третій і четвертий розділи є ключовими. Саме там описані конкретні напрями, на які уряд хоче спрямувати мізерні держінвестиції і зібрані з приватників гроші.

Наприклад, в енергетиці це будуть розвиток уранового виробництва і створення ядерно-паливного циклу, модернізація енергоблоків АЕС і будівництво нових потужностей, введення маневрових потужностей і створення умов для збільшення експорту електроенергії, модернізація газотранспортної системи, поступове нарощування обсягів видобутку вугілля і модернізація шахт.

У сфері транспорту і зв'язку особливий акцент буде зроблений на будівництві нових доріг, модернізації залізниць, впровадженні швидкісного руху пасажирських поїздів, збільшенні пропускної спроможності аеропортів, а також довгоочікуваній конверсії радіочастотного ресурсу для впровадження зв'язку третього покоління.

Найдивніше тут — поділ грошей. Він ніяк не збігається із заявленими пріоритетами.

 

Рекордсменом з підтримки стала вугільна галузь, яка на додаток до рекордних 23 мільярдів гривень отримала ще 12,2 мільярда гривень. Дивно, що вугільна галузь жодного разу не визначалася Кабміном як пріоритетна.

Щось схоже уже було. Уряд знову нишком вливає мільярди у безперспективні шахти. Тимчасом стратегічно важливе високотехнологічне літакобудування одержить лише 1,45 мільярда гривень. Замість фінансування з держбюджету уряд хоче віддати виробництво літаків росіянам.

На другому місці після вуглярів — АПК. Що саме там збирається стимулювати уряд, теж невідомо. За традицією минулих років, дотації з бюджету одержують великі аграрні господарства, які можуть жити і без державної допомоги.

На третьому місці — дороги і транспорт з 16,8 мільярда гривень. Ці хоч входять до списку пріоритетів.

І лише на четвертому місці — широко розрекламоване “Євро-2012” з 12,4 мільярда гривень. Благо, хоч у цій сфері зрозуміло, що куди піде.

Крім цих бюджетних “пилососів”, всі інші отримають від держави від 350 мільйонів гривень до 2,5 мільярда гривень. У що можуть вирости ці “крапочки зростання”?

Урочисті обіцянки

Загалом, у роботі уряду дивовижно багато “майбутнього”. Обіцянками рясніють Бюджетна декларація та Програма соціально-економічного розвитку України на 2010 рік.

Ще один програмний акт — проект листа про наміри з МВФ. Ці документи дають реальне уявлення про величезний масив обіцянок, які встиг дати Кабмін Азарова.

Зокрема, програма складається з 177 сторінок щільного економічного тексту. Ще на двадцяти сторінках подається макроекономічна статистика розвитку України.

Це величезний законодавчий будмайданчик. До кінця 2010 року уряд хоче врегулювати роботу державних унітарних підприємств і ФДМ, питання управління державними об'єктами, приватизації та корпоратизації підприємств ВПК.

Також Кабмін має намір скласти перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, розглянути питання передачі об'єктів права державної та комунальної власності, написати Комерційний кодекс. Загалом — сотні сфер.

Важко не помітити: велика частина запланованих урядом реформ відсунута на четвертий квартал 2010 року. Як відомо, четвертий квартал — це вічне “завтра”.

Крім того, поки не зрозумілий зміст майбутніх законів. З-поміж конкретних планів можна виділити хіба що будівництво третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС, реконструкцію Дністровської і Ташлицької ГАЕС, укладення угоди про транзит російського газу та обмеження експорту лісу з України.

Найслабшою точкою програми є, мабуть, її виконання. Уряд узяв на себе стільки зобов'язань, що в кінці 2010 року може легко стати мішенню для плювків опозиції.

 

Сергій ЛЯМЕЦЬ