Депутати оголосили війну інсайдерам

Парламент хоче підвищити рівень довіри інвесторів до фондового ринку через введення більш жорсткого регулювання інсайдерської інформації.

В кінці минулого тижня депутати зробили перший крок і прийняли за основу відповідний законопроект.

Документ вже подавали у Верховну раду, але з профільних комітетів його кілька разів повертали на доопрацювання. Утім, цього разу спроба Кабінету міністрів виявилася більш успішною.

Уперше заборона на використання інсайдерської інформації законодавчо була закріплена в США у 1934 році. Сьогодні профільне американське законодавство вважається найбільш жорстким у світі.

Тимчасом українське право донедавна взагалі не містило понять “інсайдер” та “інсайдерська інформація”. Про це явище законодавці згадали лише 2006 року в законі про цінні папери та фондовий ринок.

Саме тоді була введена адміністративна та кримінальна відповідальність за незаконне використання інсайдерської інформації. Однак на практиці ці норми не працювали через відсутність чітких формулювань щодо дій, які можна вважати правопорушенням, та кола осіб, які підпадають під дію закону.

Новий документ, прийнятий у першому читанні, має виправити ситуацію, переконані його автори. Зокрема, він передбачає обов'язкове ведення всіма учасниками ринку обліку осіб, яким надано доступ до інсайдерської інформації.

У випадку остаточного прийняття законопроекту від кожної компанії вимагатимуть формування баз даних про інсайдерів. Доступ до них матиме обмежене коло учасників ринку: інсайдери — лише до списків своїх компаній, а представники ДКЦПФР, за запитом, — до переліку інсайдерів усіх фірм.

Законопроект також пропонує деталізувати можливі різновиди незаконного використання інсайдерської інформації.

Крім цього, значно посилюються санкції за такі правопорушення. Якщо зараз найвищим покаранням є штраф 51 тисяча гривень та обмеження волі до п'яти років, то новий документ пропонує позбавляти волі на строк до п'яти років з можливістю конфіскації майна.

Втім, останню норму ще можуть переглянути. У висновку головного експертно-наукового управління парламенту зазначається, що посилення відповідальності за незаконне використання інсайдерської інформації “не є обґрунтованим”.

“Вказаний злочин ставлять на один щабель з діями, спрямованими на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади”, — підкреслюють експерти.

У той же час, у США здійснення угоди на фондовому ринку на підставі інсайдерських даних карається позбавленням волі до десяти років. Правда, батьківщина антиінсайдерського законодавства, на відміну від України, має багаторічний досвід та усталену практику.

В українських судах справи щодо незаконного використання інсайдерської інформації взагалі не розглядалися. Достеменно відомо, що з 2006 року регулятор ще нікого не штрафував за відповідні зловживання на ринку.

За словами начальника відділу розвитку законодавства ДКЦПФР Максима Лібанова, “інсайдерські” кримінальні справи уже порушувалися, проте йому невідомо, чим вони завершилися.

У свою чергу, старший юрист юрфірми “Василь Кісіль і Партнери” Наталія Доценко-Білоус каже, що діюче законодавство не дозволяє встановлювати факти таких правопорушень, “не кажучи вже про виявлення винного”.

“З моменту прийняття діючих норм вони не могли бути застосовані для притягнення особи до кримінальної відповідальності”, — стверджує вона.

При цьому кількість сумнівних операцій на ринку за можливої участі інсайдерів не зменшується.

“Оцінювати частку таких угод важко. Можливо, цей показник сягає 20% усіх договорів”, — припускає економіст інвесткомпанії “Арт-Капітал” Олег Іванець.

За його словами, такі випадки трапляються ледь чи не кожного тижня. Часто на ринку ставиться під сумнів принцип рівноправності торговців.

“Це дуже схоже на ситуацію, коли в деяких азартних іграх привілейовані гравці завжди знають, що їм надійде з прикупу”, — наводить аналогію експерт.

Такі слизькі “розіграші” зазвичай проводяться напередодні грандіозних подій. Наприклад, на початку року акції “Укрнафти” різко дорожчали за два дні до оприлюднення інформації про створення на базі підприємства вертикально-інтегрованого холдингу.

Не менш показовим є приклад неадекватного попиту на папери “Стиролу” задовго до публікації новини про продаж заводу новим інвесторам.

Утім, це ще не дає підстав для того, щоб називати операції з даними паперами незаконними, каже директор з міжнародних продажів інвестиційної компанії “Сократ” Костянтин Лісничий.

“Трапляються різні випадки, і звинуватити тут можна кожного. Важливо, щоб визначення незаконних явищ були чіткими і не перекручувалися”, — наголошує він.

На думку керівника компанії “ТАСК-брокер” Сергія Бродовича, доводити провину буде “архіскладно”. “Зробити це здатний лише суд. Більше того, звинувачувані можуть самі подати до суду за наклеп і виграти справу”, — підкреслює експерт.

До того ж, додає Іванець, уповноваженим органам бракує технічної бази для відстеження таких порушень.

“Суть у механізмі аналізу. Чи зможе регулятор або інші органи відслідковувати зловживання так, як це роблять, наприклад, у SEC? Сьогодні там сидять найкращі експерти і детально аналізують майже кожну операцію”, — зазначає він.

Доценко-Білоус налаштована більш оптимістично. Вона упевнена: новий законопроект все ж вирішить частину проблем. Зокрема, юрист не погоджується з думкою, що документ начебто не має прикладного характеру.

“Запропонований авторами механізм обіцяє бути дієвим. Норма щодо обов'язкового обліку інсайдерів дозволить простіше визначати коло підозрюваних, тому притягнення до відповідальності може стати практикою”, — вважає вона.

Однак експерт додає, що “торгівля обізнаністю” все одно буде користуватися попитом, навіть якщо в учасників ринку з'являться нові зобов'язання.

Дмитро ДЄНКОВ