“Чіста данєцкій футбол”

Є у футболі, як і в будь-якому іншому виді спорту, неписаний набір джентльменських правил поведінки, який англійською називається fair play. Він виражає переконання спортсменів у благородстві та справедливості і проявляється, зокрема, у повазі до суперника, усвідомленні рівних шансів для учасників змагань і заперечує досягнення перемоги будь-якою ціною. Тут важливий не так сам виграш, як чесний і прозорий процес на шляху його досягнення. Всі ці чесноти були закладені у спорті ще у вікторіанську епоху і відображали тим самим засадничі елементи європейської культури та цивілізації, зокрема принципи рівності, змагальності й конкурентності.

У футболі є таке неписане правило: м’яч, утрачений однією з команд внаслідок травмування гравця (зупинка суддею гри, відкидання шкіряного в аут тощо), після поновлення гри має бути повернутий їй суперником. У цьому випадку віддати м’яч супротивнику вважається ознакою доброго тону, виявом спортивної етики та, врешті-решт, поваги до чужої команди. Одним словом, це чесна гра.

Випадок, який трапився на 25-й хвилині матчу групового турніру Ліги чемпіонів між “Шахтарем” та “Нордшелландом” у Копенгагені, жодного стосунку до fair play не має і ввійде в історію футболу як найганебніший прояв нечесної гри. На жаль, цю сторінку написала українська команда.

“Нордшелланд” за рахунку 1:0 проводив чергову атаку на ворота донецької команди. В центрі поля в результаті зіткнення гравець датського клубу зазнав травми, суддя зупинив гру, а за кілька секунд поновив її розіграшем м’яча. Дотримуючись правил fair play, “Шахтар” мав віддати шкіряного суперникові. Однак те, що було далі, шокувало не лише датських футболістів і вболівальників, а й весь футбольний світ. Від гравця “Шахтаря” пішла передача на нападника гірників бразильця Луїса Адріано, той безперешкодно (наївні ж гравці і воротар “Нордшелланду” чекали ж бо на fair play у вигляді “мирної передачі” м’яча) забив гол і з радісним обличчям побіг тріумфувати на очах ошелешених датчан. Згодом він пояснював, що в нього, мовляв, спрацював інстинкт форварда. Суддя, звичайно, гол зарахував, оскільки не було порушено офіційних футбольних правил.

Здавалося б, що це лише прикре непорозуміння між гравцями “Шахтаря” і, за тими ж правилами чесної гри і домовленістю між капітанами, гірники у відповідь розступляться і пропустять гол у свої ворота. Наївні датчани. Півзахисник Тарас Степаненко заблокував прохід нападників “Нордшелланду” у бік воріт “Шахтаря” і перед усім світом продемонстрував, що для його команди такого поняття, як fair play, не існує. Одразу після матчу хавбек пояснив своє розуміння цього хитроумного англійського виразу, мовляв, його вчили, що fair play — це тоді, коли... хтось у когось виграє (!). І взагалі: “Мне сказали отбирать мяч в моей зоне, я и выполнял”.

Гірники на всю Європу показали, що для них немає жодних джентльменських правил гри, немає жодної поваги до суперника чи визнання рівних засад змагання, а є “понятія” та дике бажання будь-що перемогти, поставити суперника на коліна, байдуже, в який спосіб. Таке собі “кідалаво по-донецкі”, “чіста данєцкій футбол”, як назвали побачене у Копенгагені ошелешені українські вболівальники, які в своїй коментарях, втім, дійшли висновку, що все закономірно, оскільки “Шахтар” походить із регіону, з якого вийшла нинішня українська влада, яка діє подібними методами, за написаними нею правилами гри — “по понятіям”, як люблять говорити представники нинішньої “еліти”.

Той футбол, який продемонстрували донеччани у матчі з “Нордшелландом”, не є європейським за своїм духом, він радше є виявом варварського азійського ментального коду (що, схоже, вже передався навіть легіонерам “Шахтаря” з Латинської Америки та Балкан), в основі якого лежить зневага до будь-яких прозорих правил і змагальної конкурентності як такої. Орда, як зауважили вболівальники, вона і в Копенгагені Орда, хоч би з яким рахунком вигравала. На жаль, і український спорт також поступово стає яскравим відображенням ментальності всієї донецької “еліти”.

Інтернет-спільнота про матч “Нордшелланд” — “Шахтар” Стилістика збережена

Manager_Srednego_Zvena: Перед матчем кротов с датчанами верил, что данцы наваляют бесславным ... ну вы поняли. Но такого сюжета не ожидал. Как же хочется дождаться свистка на второй тайм! Давно не было такого предвкушения...

По большому счету неважно, чем закончится этот матч — для Шахтера уже все равно все кончено. Все многолетние усилия Ахметова по отбеливанию своего бизнеса, все его прозрачные бизнес-модели, все его гарвардские мальчики из маккензей и прайсов с ватерхаусами, все социальные инициативы, детские садики, а также купленные за немалые деньги михелы с голландскими детскими тренерами, а также все остальное, сделанное олигархом для того, чтобы ему начали подавать руку в Европе, перечеркнуто голом Адриано.

Голом, который показал одно: Орда — это Орда, в каких бы рюшах она не пряталась. Гопники остаются гопниками до самой смерти. И как Шура Балаганов, имея на кармане целое состояние, по старой привычке спалился на краже кошелька, так и Шахтер, имея звездный состав и грамотного тренера, все равно будет забивать заведомо слабому сопернику исподтишка, “положив” на элементарные приличия и всевозможные фейр-плеи.

Я помню еще те времена, когда Шахтер считался командой с характером. Донетчане неоднократно выигрывали кубки СССР и этим выгодно отличались от крепких, но менее успешных “Металлиста” и “Черноморца”. Я помню “Шахтер” Прокопенко с Воробьем и Ателькиным, Зубовым, Орбу, Шутковым. Да, они не были изысканными, но они были крайне симпатичными парнями и у меня не было и мысли болеть против них в еврокубках. В те времена слова шахтерский характер не были пустым звуком.

Но время идет, все меняется. Пожалуй, настоящий горняцкий характер — это то, что показал Шахтер сегодня. В этом вся идеология Шахтера — победа любой ценой. В этом — неповторимо говнистый стиль, ибо нет такой подлости, на которую не были бы способны игроки Шахтера ради того, чтобы Дырча (Луческу. — Ред.) поставил их на очередную игру. В этом — передавшийся команде ДНК президента клуба, который остается таким, каким есть, и никакие презентации и конференции не смогут отнять у него тех качеств, благодаря которым он находится на том месте, которое занимает.

http://dynamo.kiev.ua/user/Manager_Srednego_Zvena/125401.html

Viktor Moyseyenko: Fair play от Шахтера похож на честные выборы от Януковича.

http://twitter.com/mvn00/statuses/271220742899765249

Віктор Кляп: Да ну. Какой фейр плей? Они привыкли у нас в Украине считать себя хозяевами жизни. Тут им все дозволено

http://vk.com/wall43302535_18847

Nikita Lonyk: “Шахтер” сегодня наглядно продемонстрировал, что такое fair play по-донецки )))) фу, как же это мерзко

http://twitter.com/likitanonyk/statuses/270991656008966145

Олег Сивуха: Якби там кроти не грали, але їхня кротяча сутність завжди вилазить, і це бачить весь світ. Власне youtube забитий прикладами справжньої Fair Play, а кроти всім своїм складом на чолі з так званими містерами і президентами залишаться тут просто тимчасовими заробітчанами.

http://vk.com/wall152706597_495

betelgeuze1948: Луис Адриано одним голом перечеркнул весь тот миф о “Шахтере”, который строил Ахметов.

Разве могла команда Гуру интриг Мирчи Луческу сыграть в том злополучном эпизоде иначе? Мирча Луческу закупает оборудование для больницы, игроки “Шахтера” построят дом детям-сиротам, тренер и футболисты “Шахтера” открыли детский дом семейного типа — подобными сообщениями пестрит новостная лента. Тренер и футболисты “Шахтера” — важная шестеренка во множестве благотворительных проектов Фонда Рината Ахметова.

Во многих случаях члены футбольной команды вкладывают личные средства. По крайней мере, так нам говорят. Но кто поверит в искренность всего этого после безобразия, которое имело место в матче Лиги чемпионов с “Норшелландом” и которое еще долго будут смаковать не только недруги “Шахтера”, но и еще вчера нейтральные наблюдатели. Команда “Шахтер” дискредитировала себя на всех уровнях — от тренерского штаба до самого неопытного игрока.

http://dynamo.kiev.ua/user/betelgeuze1948/125515.html

Олександр ГОРІН