Чи врятує Янукович “Донецьксталь”

В Україні стартувала чергова корпоративна війна. Цього разу на порядку денному — боротьба за контроль над фінансово-промисловою групою “Донецьксталь”, яку пов'язують з російсько-донецьким бізнесменом Віктором Нусенкісом.

Минулого тижня Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку заборонила проводити будь-які операції з цінними паперами емітентів, які входять до складу цього холдингу.

Відповідно до серії рішень регулятора від 20 травня, зупиняється кліринг та обіг акцій і облігацій дванадцяти підприємств на один рік.

Підставою для такого безпрецедентного кроку стало рішення суду, пояснив “Економічній правді” директор департаменту корпоративних відносин ДКЦПФР Анатолій Амелін. Однак він не уточнив, що це за рішення, і як воно пов'язане із зазначеними підприємствами.

Відповідаючи на запит “Економічної правди”, прес-служба регулятора теж не конкретизувала цього.

При цьому в самих рішеннях комісії, вперше опублікованих у “Відомостях ДКЦПФР” від 24 травня, містилося інше обґрунтування: “на підставі звернення народного депутата”. Ім'я депутата при цьому ніде не зазначається, а представники ДКЦПФР його воліють не називати.

За словами джерела “Економічної правди”, до регулятора звернувся народний депутат від Партії регіонів Геннадій Васильєв, якого теж вважають одним з акціонерів “Донецьксталі”. Утім, яка частка в групі належить колишньому керівнику Генпрокуратури, наразі невідомо.

Серед інших співзасновників холдингу фігурують екс-голова донецької облдержадміністрації Володимир Логвиненко та керівник одного з підприємств холдингу “Шахтоуправління “Покровське” Леонід Байсаров.

Співрозмовник “Економічної правди” пояснив, що між акціонерами холдингу ведеться суперечка, через що іноземний суд арештував майно підприємств, підконтрольних групі.

У той же час, в прес-службі “Донецьксталі” “Економічній правді” заявили, що рішення комісії стало для них сюрпризом. “Хоча подібне рішення має безпрецедентний характер і резонанс, ніяких додаткових коментарів від державних органів ми не отримували”, — зазначається в повідомленні.

Прес-служба підкреслює, що при винесенні рішень ДКЦПФР не проводила перевірок або консультацій і не повідомляла про претензії до акціонерних товариств групи.

З огляду на це керівництво “Донецьксталі” має намір звернутися до суду для визнання рішення ДКЦПФР незаконним та відшкодування з винних економічного і морального збитку, якого зазнала група.

І хоча ще невідомо, з ким конфліктує Васильєв, жертви уже є. Постраждали рядові інвестори, які вклали кошти у цінні папери окремих перспективних активів групи.

Мова, зокрема, йде про “Шахтоуправління “Покровське” і Ясинівський коксохімічний завод, акції яких входять до індексних кошиків Української біржі та ПФТС. 27 травня їхні папери суттєво подешевшали. За один день капіталізація ясинівського заводу обвалилася на 35%, а шахтоуправління — на 45%.

Хоча рішення комісії про зупинку операцій з цінними паперами цих емітентів були прийняті 20 травня, акціями ще тиждень торгували на фондових майданчиках.

Голова ДКЦПФР Дмитро Тевелєв стверджує, що депозитаріїв, хранителів і реєстраторів повідомили протягом трьох робочих днів після прийняття рішень. Проте у Всеукраїнському центральному депозитарії у минулу п'ятницю заявили, що не отримували повідомлень від регулятора.

На ПФТС торги паперами “Шахтоуправління “Покровське”, Ясинівського коксохімічного і Донецького металургійного заводів заборонили наприкінці дня у п'ятницю, а на Українській біржі — лише у понеділок зранку, на 11 день після рішення ДКЦПФР.

“У тому, що акції торгувалися, порушень нема. Аби папери фізично припинили обіг, необхідно провести низку юридичних процедур, одна з них — розпорядження депозитаріям. За день це зробити технічно неможливо”, — каже Амелін.

Однак подібні пояснення навряд чи заспокоять розлючених інвесторів, серед яких — чимало іноземних фондів та звичайних інтернет-трейдерів. За підрахунками “ЕП”, загальна сума їх втрат лише від інвестицій в акції Ясинівського коксохімічного заводу і шахти “Красноармійська-західна №1” сягає 80 мільйонів гривень.

“Це просто абсурд. У будь-якій цивілізованій країні це неможливо, інакше суди потім зобов'яжуть біржі анулювати всі угоди з акціями емітента з 20 травня”, — обурюється керуючий активами КУА “Бонум груп” Олександр Спасіченко.

Особливо цинічними, за його словами, ці маніпуляції виглядають на тлі останніх заяв представників влади про розвиток вітчизняного фондового ринку.

“Такими діями держава відлякує не тільки іноземних інвесторів, а й вбиває зачатки приватного національного інвестування. З іноземних інвесторів сюди вже точно ніхто не прийде”, — наголошує Спасіченко.

Директор з міжнародних продажів інвестиційної компанії “Сократ” Костянтин Лісничий переконаний, що через такі інциденти страждає імідж українського фондового ринку.

“Питання не лише у збитках. Всі чекають, що буде далі. За цей час основні активи можуть вивести з підприємств”, — зазначає він.

Саме так закінчилися змагання за Сумське НПО імені Фрунзе, за підсумками якого одна із сторін — Костянтин Григоришин — вивела основні ліквідні активи в офшор, а акції впали в ціні більше ніж в 10 разів.

Оскільки суперечка щодо активів “Донецьксталі” ведеться, скоріш за все, між її основними акціонерами Геннадієм Васильєвим і Віктором Нусенкісом, ринок очікує саме на такий сценарій. До того ж, у кожного з них є солідна підтримка у владі.

За інформацією преси, Васильєв, перебуваючи на посаді прокурора Донецької області, налагодив добрі стосунки з бізнесменом Рінатом Ахметовим. Долучившись до створення промислової групи разом з Віктором Нусенкісом, Васильєв забезпечив їй недоторканність з боку конкурентів.

“Цим може пояснюватися і лояльність до запитів екс-генпрокурора з боку комісії, яка знаходиться під впливом Ахметова”, — вважає один з учасників ринку.

У той же час, Нусенкіс цілком може заручитися підтримкою президента Віктора Януковича або Московського патріархату УПЦ.

З главою держави бізнесмена пов'язує те, що в них був один духовний батько — старець Зосіма. Крім того, Нусенкіс — один з ключових меценатів церкви. На його кошти спорудили більшість нових храмів Донецької єпархії, а на Донецькому металургійному заводі навіть є цех з відливання дзвонів.

У будь-якому разі, ключовими інструментами у боротьбі будуть зв'язки сторін. Саме вони можуть вплинути на дії ДКЦПФР, а не проблеми дрібних інвесторів чи вітчизняного фондового ринку.

Дмитро ДЄНКОВ