“Збираю батьку на пікап”, “У мене сьогодні день народження — закиньте донат на бригаду”, “Допоможемо хлопцям на дрони”.
За два роки великої війни такі повідомлення про збори грошей стали звичним явищем у соцмережах. Люди збирають на все — пікапи, квадроцикли, генератори, дрони, приклади, тепловізори, покращені бронежилети й аптечки.
І це тільки приватні збори, а ще є “Повернись живим”, “Благодійний фонд Сергія Притули”, платформа United 24, багато інших фондів і відомих блогерів, які збирають мільйони кожен місяць.
Опитування показують, що за останні три місяці 76% українців донатили.
Але водночас українці скаржаться, що люди втратили запал і донатять вже не так, як у 2022 році.
ЗМІ почали писати, що надходження у благодійні фонди падають. А в соцмережах нарікають, що збори стало закривати складніше.
Чи стали українці менше донатити та що на них впливає?
Скільки донатять українці
Погляньмо на сухі цифри.
“Повернись живим” — один із великих благодійних фондів України. На їхньому сайті можна знайти звіти про надходження донатів, починаючи з 2014 року.
У 2023 році українці прислали фонду на 1,2 мільярда гривень менше, ніж у 2022-му. Дещо просіла і кількість транзакцій — з 1,6 до 1,3 мільйона.
Але, як каже заступник директора “Повернись живим” Олег Карпенко, перші кілька місяців після 24 лютого можна не враховувати. Тоді люди були на емоціях, був пік пожертв, і “це важко порівняти із системною роботою”.
Карпенко каже, що фонд взяв собі за мету щомісяця збирати по 300 мільйонів гривень, і з травня 2022-го до кінця 2023-го цієї цілі досягав. Були місяці, коли сума сягала 377 мільйонів.
Середній донат майже не змінився. Зараз це 3 560 гривень, що тільки на кілька десятків гривень менше, ніж у перший рік великої війни.
“Ми маємо незначний спад надходжень на початку 2024 року, але березень виявився вже кращим”, — каже заступник директора.
Автор фото ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ
Так “Повернись живим” звітують про кожну покупку для військових
Голова фонду Тарас Чмут у інтерв’ю Українській правді сказав, що збори у 2024 році почалися “не так добре, як би хотілося”. Тому що меншає людей, — вони продовжують виїжджати за кордон — меншає дохід українців, а потреб навколо тільки більшає, пояснив він.
Фонд Притули: донати дійсно зменшилися
Благодійний фонд Сергія Притули працює не так давно, як “Повернись живим”, але теж належить до великих та знаних фондів України.
У 2023 році фонду надіслали 2,1 мільярда гривень. Це майже вдвічі менше, ніж у 2022 році, і транзакцій було десь на мільйон менше, хоча тут теж варто враховувати емоційну лихоманку перших місяців великої війни.
Більш показовим є просідання середньої пожертви. У 2022 році це було 1000 гривень, казав в інтерв'ю Сергій Притула, а в грудні 2023-го — 800.
Восени 2023 року, коли середній донат впав до 400, Притула казав, що “тенденції відверто жахливі”. Але вже у грудні заявив, що “сталося просто диво” і з донатами все добре.
Такий маятник не вперше: упродовж всього 2023 року рівень пожертв сильно коливався, то піднімаючись на сотню-дві мільйонів гривень, то спадаючи.
Середній донат “трохи впав”, визнав ВВС Україна директор фонду Сергія Притули Андрій Шувалов, але він не вважає, що загалом українці почали менше донатити.
Автор фото БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРГІЯ ПРИТУЛИ
Сьогодні дрони — один із найпопулярніших напрямків збору пожертв, і люди на них охоче скидаються
Сума середнього донату не завжди показова. Наприклад, у січні 2024 року фонду Притули скинули 126 мільйонів. Це 143 124 транзакції, але серед них донати як в одну копійку, так і в 5 мільйонів. Сума середнього донату за цей місяць би не відобразила реальної ситуації.
Людмила Булигіна, співзасновниця малого благодійного фонду “Вчителі разом”, що допомагає освітянам, які пішли в ЗСУ, пропонує говорити не про середній, а про “найчастіший” донат. Для їхнього фонду це 300 гривень, каже Булигіна, і ця сума не падала.
Від чого залежать донати
Донати — це емоційна історія, кажуть керівники великих благодійних фондів. Після кожного масованого удару Росії люди кидаються донатити.
Олег Карпенко з “Повернись живим” каже, що на донатах відбиваються всі події: обстріли в Україні, атаки дронів у Росії, блекаути, підрив Каховської ГЕС, ситуація на фронті, воєнні перемоги чи поразки.
Великий збір на 35 морських дронів Sea Baby оголосили в лютому, коли Україна вразила декілька російських суден у Чорному морі. У результаті величезну суму в 297,5 мільйонів гривень зібрали за 36 годин, хоч щонайменше 117 мільйонів пожертвували великі компанії.
Вкрай негативно на збори впливають політичні та корупційні скандали, кажуть у “Повернись живим”.
“Коли ми купляємо нові пікапи, у коментарях відразу пишуть — а держава що робить? Яйця по 17 купляє?”
“Всі ці історії з мобілізацією, з ТЦК, з тим, що начальник ТЦК в Рівненській області з якимись дівчатами щось там робив — чим більше цієї інформації в медіа і телеграмах, тим гірше тим, хто збирає гроші”, — каже Карпенко.
Ознакою того, що українці переходять від емоційних донатів до системних, стало би збільшення підписок на пожертву — це коли кожного місяця банк чи спеціальний додаток списує з вашого рахунку донат на благодійний фонд автоматично.
Але ця статистика нестабільна. Наприкінці 2022 року в фонді Притули було 2696 підписок, розповіли ВВС Україна. Наприкінці 2023 року — 4432, але 18 квітня цього року їх уже стало 2347.
У “Повернись живим” ситуація краща: з серпня до кінця грудня 2022 року на фонд оформили підписку 5175 людей, зараз їх уже 8438.
Автор фото БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД СЕРГІЯ ПРИТУЛИ
Сергій Притула показує, наскільки відрізнялися суми, які люди щомісяця донатили фонду протягом 2023 року
Парадоксально, але донати падають не лише після скандалів в Україні, а й через непевність, яку люди бачать у заявах і вчинках західних партнерів, помітили у “Повернись живим”.
“Всі ці розмови про зменшення фінансування, озброєння, суперечки в Європі, чи підтримувати Україну. Кожна заява Макрона, Шольца насправді сильно впливає на настрої людей. Чим більше негативу із Заходу, тим менше люди готові донатити”, — каже Карпенко.
Та щойно схвалюють новий пакет допомоги, пояснює він, українці теж починають активно надсилати гроші.
Чому так — Карпенко не розуміє. “Можливо, тоді люди бачать, що не одні, (вони) готові включатися і робити більше”, — припускає він.
Володимир Паніотто, директор Київського міжнародного інституту соціології, сумнівається, що люди донатять менше, коли чують про меншу підтримки із Заходу.
“Виміряти це складно — можливо, просто збіг і були інші події. Останнім часом багато неприємних новин”, — вважає соціолог.
Але він згоден, що на донати впливають політичні та корупційні скандали: “Ентузіазм на такому фоні стихає, це зрозуміло”.
Деякою мірою так відбувається тому, що люди асоціюють благодійні фонди з державою, пояснює Паніотто.
Останнім часом у соцмережах можна побачити дискусії, кому донатити — фондам чи знайомим? Опитування показують, що в українців збільшується кількість рідних і близьких, які воюють, поранені чи загинули на війні.
Тому багато людей можуть надсилати гроші напряму своїм знайомим, не фондам, пояснює Паніотто.
Монобанк: приватні збори зросли втричі
Коли люди відкривають приватний збір, вони просять скидати їм гроші або на картку якогось з банків або відкривають скарбничку (банку) для зборів у Монобанку. Цей інструмент найпопулярніший, тому що зручний і прозорий — кожен може побачити, як і наскільки зростає сума зібраних грошей.
Так ось статистика тільки одного Монобанку показує, що за 2023 рік українці закинули на приватні збори 27,4 мільярда гривень, а це більше, ніж на “Повернись живим”, фонд Сергія Притули і платформу United24 разом узятих.
У 2022 році, коли українці більше донатили фондам, на приватні збори у Монобанку вони перекинули тільки 8,5 мільярдів гривень. Крім того, зараз стало більше тих, хто донатить — з 3 до 5,7 мільйона людей, а середній донат виріс з 258 до 349 гривень.
Автор фото МОНОБАНК
Приватні збори виросли втричі
Судячи з дискусій у соцмережах, деякі українці переконані, що фонди впораються і з допомогою бізнесу, а знайомий військовий сам собі на тепловізор не назбирає.
Олег Карпенко каже, що допомагаючи “Повернись живим”, люди справді не допоможуть персонально близькій людині. Фонди допомагають бригадам, а не конкретним людям, це більше стратегічна допомога, ніж точкова.
Але “помилково думати”, що у фондах все добре, тому що їх підтримує бізнес. “Доля бізнесу — це плюс-мінус 30%”, — каже Карпенко про “Повернись живим”.
Крім того, всі великі фонди працюють з більш-менш одними й тими самими великими бізнесами, сказав голова фонду Тарас Чмут в інтерв’ю Українській правді.
Зараз збирають усі, каже директор фонду Сергія Притули Андрій Шувалов. Крім приватних зборів і фондів, є ще маленькі благодійні організації, різні волонтери. Свої збори відкривають військові частини чи самі бійці.
“Треба теж розуміти, що поки ми купуємо засоби нічного бачення у США, нам треба час, щоб їх привезти, облікувати. Менші волонтерські організації куплять прилади в Україні, і вже за тиждень вони будуть у зоні бойових дій. Ну а потім під'їдуть наші, і так це все працює, це волонтерська синергія, і це нормально”, — каже Шувалов.
Що таке “Вишибанка”
Схоже на те, що зборів стало так багато, що люди не встигають за всіма. Зараз важко повірити, але ще на початку повномасштабного вторгнення в соцмережах можна було побачити дописи “а накидайте актуальних зборів, прийшла зарплата, хочу подонатити”.
Так виник онлайн-майданчик “Вишибанки”. На цьому сайті команда ентузіастів публікує 21 актуальну монобанку, де волонтери чи рідні військових збирають на пікапи, спорядження. Тобто у середньому 200-400 тисяч гривень, не більше мільйона.
Зараз ситуація кардинально інша — такі дрібні збори у соцмережах на кожному кроці.
Порахувати, скільки людей задонатили на збори через “Вишибанки” неможливо, каже їхня комунікаційниця Анна Мєняйленко. Команді видно, скільки людей клікає на кнопку “донатити” і переходить з сайту на банку. Та ніхто, крім власників самих банок, не може знати, чи переслала таки людина гроші.
Однак, інтерес, за їхніми спостереженнями, явно впав. У 2022 році на кнопку “донатити” натискали в середньому 116 разів на день, в 2023-му — тільки 34.
“Тобто все сумно. Те, як люди донатили в кінці 2022-го і зараз — просто небо і земля. Донати капають, але їхня інтенсивність падає, немає пікових подій, які змушують конвертувати емоції в гроші”, — каже Анна.
Автор фото ВИШИБАНКИ
Так виглядають збори на сайті “Вишибанки”
Одним із пікових моментів для “Вишибанки” був червень 2023 року, коли сталася катастрофа на Каховській ГЕС. Те ж саме можна побачити на графіках Монобанку, хоч там був іще один пік — блекаути взимку 2022 року.
“Але зиму 2023 пережили без блекаутів, і не було останнім часом чогось такого. Обстріли є, жахливі наслідки є, але психіка адаптовується, і ми вже не реагуємо на ці тригери так, як раніше”.
Розіграші подарунків за донати
Щоб просувати збори, деякі рідні військових намагаються їх “розкручувати”, тобто робити більше постів у соцмережах про свою історію, прив'язувати збори до особистих подій у житті.
Часто цей метод працює, але невідомо, як довго ще працюватиме.
Раніше люди залучалися в розіграші — за найбільші донати вигравали гільзи, трофеї, інші артефакти війни, а тепер і там залученість падає.
Волонтери серед стендап-коміків вдаються до оригінальних методів — просять підписників ставити побільше лайків під їхніми відео, “тому що кожен ваш лайк ми конвертуємо в гривню”.
У фондів є можливість мотивувати роликами, на яких дрони, на які люди збирали, завдають ударів по цілях. Але як мотивувати збирати на пікапи, планшети, павербанки?
Автор фото СОЦМЕРЕЖІ
Зазвичай приз у розіграшах заради пожертв виграє та людина, яка задонатить найбільше. Тобто 100 гривень — це тільки початкова ставка
Сергій Притула у інтерв'ю Радіо Свобода сказав, що зараз волонтери вимушені ставати “аніматорами” чи “мавпочками”, щоб змусити людей донатити, і це не є добре.
“Мені здається, ми самі винні, що розбалували людей і перетворили благодійність на шоу. Не від хорошого життя, звісно”, — каже Олег Карпенко, заступник директора “Повернись живим”.
Він каже, що в 2023 році фонд спробував усі можливі маркетингові інструменти. Але він би не хотів, щоб так було і цього року.
“Треба прибирати ці аукціони, пляски, співи. Зовсім це не зникне, але з людьми треба говорити серйозно”, — вважає Карпенко.
Андрій Любка: розчарований донатами
Багато інфлюенсерів занепокоєні тим, що збори закриваються довше.
Днями письменниця та блогерка Катя Бльостка сказала, що вражена — збори “тягнуться так довго, як собача пісня”.
Андрій Любка теж розчарований. Для збору на дрони для 93-ої бригади письменник оголосив розіграш шампанського брют 2014 року з Бахмута, але “реакція виявилася настільки кволою, що треба 300 тисяч, а ми за тиждень зібрали тільки 127”.
“Враження таке, що у людей змінилися пріоритети”, — каже Тетяна Водько з Рівненщини, у неї на війні чоловік і тато.
“Я бачу життя Києва, я бачу, які авто купують, що ринок нерухомості взагалі вилетів в космос і купа-купа всього, наче перемога вже. Я нікого не засуджую, але це викликає величезний дисонанс”, — писав у листопаді 2023 року розчарований блогер Ігор Лаченков, який організовує великі збори.
Раніше збір на 200-250 тисяч гривень закривали за тиждень, а тепер на це можуть піти місяці, кажуть волонтери. Батьку на пікап Таня Водько збирала чотири місяці.
Автор фото X YULIANA_IV
Щоб швидше зібрати гроші, люди креативлять і розбивають великі суми на кілька. Це дає ефект, кожна людина може зібрати невелику суму зі свого оточення, а загальний великий збір закривають швидше
Багато з тих людей, які скидаються, Таня знає особисто. Раніше вони кидали по 500-1000, а тепер менше та неохоче.
“Кидаєш, наприклад, збір на бензин, а люди з роботи пишуть — так ми ж і так платимо свій 1% чи 1,5% (у цій великій компанії частка зарплати іде профспілці, яка в такий спосіб допомагає своїм працівникам, які пішли в ЗСУ - Ред.)”.
Вона помітила, що найбільше донатять військові, їхні рідні. Дружини чоловіків з однієї бригади часто мають спільний чат, і щойно відкривається новий збір — вони перші починають кидати великі суми.
“Деколи їм уже дзвонять і кажуть — перестаньте, це ненормально, що ми донатимо одна одній. Але з іншого боку, а як інакше?” — каже Таня.
Краще менше, але регулярно
Волонтери припускають, що люди вже визначилися, кому і скільки донатити, а якщо досі не донатили, то вже і не будуть.
Можливо, не всі вміють — опитування показують, що літні люди донатять найрідше. Одна з причин може бути в тому, що багато з них не вміють вправно користуватися онлайн-банкінгом.
Але все ж є багато людей, які донатять, але не стабільно. Для них це як купити щось раз чи два на місяць на емоціях.
Зрештою, доходи українців не ростуть, а російські ракетні обстріли приносять збитки. У опитуванні у вересні 2023 року 60% сказали, що їхнє економічне становище під час війни погіршало.
У соцмережах люди діляться, як донатити при будь-якому бюджеті. Наприклад, можна підписатися на щомісячний платіж на благодійний фонд.
Можна визначити, який відсоток зарплати виділити на донати та розділити цю тисячу чи дві на 4-5 зборів, які бачите у стрічці Facebook. Деякі люди допомагають бійцям платити абонплату за старлінки, інші “кидають по 20-50 гривень усім”.
Автор фото ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ
Волонтери постійно переконують, що важливий кожен донат, яким би він не був
Софія Анжелюк, консультантка з побудови волонтерських спільнот, пише, що можна вирахувати із зарплати суму на щоденний донат.
“Отримали зарплатню 22 000 грн. З них 1540 (7%) — відкладаєте на підтримку сил оборони. Розбиваєте цю суму на 30 чи 31 день, відтак отримуєте змогу донатити щодня близько 50-ти гривень”, — радить вона.
Анна Мєняйленко з “Вишибанок” помітила, що на донатах вигорають ті, хто звик кидати на кожен збір багато — “1000 на один, 1000 на інший і т.д.”.
“Це прекрасно, якщо так виходить, — каже Аня. — У нас є люди, які люблять закидати по 60 тисяч, щоб закрити чийсь збір. Я кидаю по 100 гривень на день, іноді забуваю, але все одно більш-менш по 100 і далі виходить”.
Волонтери кажуть — іноді краще менше, але регулярно.
Что скажете, Аноним?
[20:31 29 ноября]
[19:12 29 ноября]
[10:13 29 ноября]
19:00 29 ноября
18:50 29 ноября
18:40 29 ноября
18:10 29 ноября
[16:20 05 ноября]
[18:40 27 октября]
[18:45 27 сентября]
(c) Укррудпром — новости металлургии: цветная металлургия, черная металлургия, металлургия Украины
При цитировании и использовании материалов ссылка на www.ukrrudprom.ua обязательна. Перепечатка, копирование или воспроизведение информации, содержащей ссылку на агентства "Iнтерфакс-Україна", "Українськi Новини" в каком-либо виде строго запрещены
Сделано в miavia estudia.