“Build Back Better”. За цим принципом пропонують відбудовувати Україну, але в чому саме він полягає?

Українські посадовці та їхні іноземні колеги часто використовують словосполучення “Build Back Better” (переклад, який застосовують у Кабміні, — “Відбудувати краще, ніж було”) у контексті відновлення України після воєнних руйнувань.

Словосполучення “Build Back Better” з’являлося ще в Національному плані відновлення, який презентували після тогорічної конференції з відбудови України в місті Лугано у Швейцарії. У документі йшлося, що “Build Back Better” (BBB) має стати одним із керівних принципів відновлення країни. “Відбудова з кращою якістю та застосуванням більш просунутих технологій, як порівняти з утраченими активами. Узгодження відбудови України з принципами ЄС: зеленого переходу й цифрової трансформації”, — пояснювали значення терміна автори проєкту.

Також BBB — один із ключових термінів у звіті Світового банку RDNA2 (оцінювання потреб України у швидкому відновленні) — нині основного документа для оцінювання збитків України від війни та потреб на відновлення. Саме звідти взяли цифру $411 млрд, яку вважають загальною сумою потреб України для повного відновлення після року повномасштабної війни. Звідти ж походить цифра $14 млрд — оцінювання першочергових потреб України для відновлення у 2023 році. За даними авторів RDNA2, термін BBB “стосується параметрів, які уряд вирішує включити до відновлення та реконструкції пошкоджених активів разом із покращенням функціональності, енергоефективності, універсального доступу, стійкості до стихійних лих і змін клімату. Також ідеться про критичні параметри модернізації, зокрема правильний розмір і правильне розташування інфраструктури та послуг. Таке оцінювання включене до розрахунку потреб, і кожен сектор використовує відповідні стандарти та базу для оцінювання”.

Читайте також: Не план Маршалла. Що відомо про систему з відбудови України

“План відновлення України — це не просто про відбудову зруйнованих доріг та будинків. Це повна трансформація України за принципом “Build Back Better” та інтеграція країни в Європейський Союз”, — заявив міністр фінансів України й співголова Координаційної платформи донорів України Сергій Марченко за підсумками другого засідання платформи у квітні 2023 року.

А 25 квітня урядова пресслужба повідомила, що визначено шість населених пунктів, які першими відбудують комплексно. “Принцип “Build back better”, тобто “відбудувати краще, ніж було” — один з основних для відбудови. Під час засідання Уряд затвердив постанову, яка визначає шість населених пунктів, де в межах експериментального проєкту відновлення проходитиме комплексно й за новими принципами”, — ідеться в повідомленні. Такими населеними пунктами стали Бородянка та Мощун на Київщині, Тростянець на Сумщині, Посад-Покровське на Херсонщині, Циркуни на Харківщині та Ягідне на Чернігівщині.

Це вже було?

Найчастіше про принцип BBB згадують у трьох контекстах. Перший контекст пов’язаний із виборчою кампанією Джо Байдена на посаду президента США у 2019 році. Гасло “Build Back Better” тоді стало своєрідною противагою відомому трампівському “Make America great again” (“Зробімо Америку знову великою”). Після перемоги Байден спробував зробити BBB (або ще “Building better America”) головним проєктом свого президентства у внутрішній політиці. Якщо дуже спрощувати, то йшлося про низку реформ на трильйони доларів, які мали забезпечити відновлення економіки після пандемії COVID-19, створення нових робочих місць та реалізацію низки інфраструктурних проєктів. Результат був суперечливий. Частина проєктів пройшла через Конгрес, а от однойменний “Build Back Better Act” (інфраструктурний, вартістю $2,3 трлн) фактично заблокували в Сенаті кілька незгодних однопартійців Байдена.

Другий контекст, коли гасло “Build Back Better” поширили вперше (і задовго до Байдена), пов’язаний із відбудовою після великого цунамі в Індійському океані 26 грудня 2004 року, жертвами якого стали сотні тисяч людей у прибережних державах регіону. Головним популяризатором BBB тоді став уже колишній президент США Білл Клінтон.

У статті двох дослідниць з факультету цивільного будівництва Університету Окленда Сандіки Маннаккари та С’юзен Вілкінсон переповідають історію появи цього гасла так. Засоби, за допомогою яких BBB можна реалізувати на практиці, уперше офіційно задокументувано у “Ключових пропозиціях щодо покращення відбудови: звіт спеціального посланника Генерального секретаря ООН з відновлення після цунамі”, автором якого зазначили уже згаданого Клінтона. Крім цього, дослідниці наводять ще кілька пізніших офіційних документів ООН. Зокрема, BBB було частиною офіційних “Принципів розміщення поселень та житла” організації. Вісім принципів, на яких має ґрунтуватися BBB, у той час визначали так: покращення структурних конструкцій; планування землекористування; соціальне відновлення; економічне відновлення; визначення зацікавлених сторін; покращення законодавства та регулювання; проведення консультацій з громадою; моніторинг та оцінювання (процесу відбудови).

Нарешті третє значення, у якому вживають “Build Back Better”, — це ініціатива країн Великої сімки (G7). Повністю вона називається “Build Back Better World” (B3W). Уперше концепцію запропонували на саміті G7 у Великій Британії в 2021-му — то був перший саміт сімки після пандемії COVID-19. Усі журналісти та аналітики, з чиїми коментарями ознайомився Тиждень, сходяться на одному: B3W — контрзахід, спрямований протидіяти китайській інвестиційній програмі “Один пояс, один шлях”, яка допомогла Пекіну суттєво збільшити вплив у багатьох регіонах світу. По суті B3W вважають жестом оголошення Заходом відкритого протистояння Китаю в економіці.

Де це реалізували?

Якщо казати про B3W, то попри заявлені шалені суми інвестицій по всьому світу ($40+ трлн, за даними Білого дому), стверджувати напевне, у якому форматі працюватиме ініціатива, складно навіть через два роки після її оголошення.

Ключова відмінність B3W від “Поясу”, на якій наголошують від початку, — акцент на “хорошому урядуванні” та “ціннісний” підхід до інвестицій. Якщо дуже спрощувати, то коли Китай інвестує в певну країну, Пекіну загалом байдуже, хто і як у ній править. Відповідно не надто важливий і стан суспільств у країні надходження інвестицій: більшість робіт усе одно виконують китайські, а не місцеві робітники. Це одне з найслабших місць китайських інвестицій, які викликають пересторогу: по суті Китай дає країні кредит, який іде на зарплати китайським робітникам, які повертають гроші в Китай. У підсумку країна залишається боржником за кредитом, а місцеві суспільства не відчувають переваг від проєкту.

Читайте також: Український іспит для адептів геополітичного “реалізму”

У теорії “ціннісний” західний підхід має вигідно вирізнятися тим, що інвестуватиме саме в місцевий людський капітал. Але одна з головних загроз реалізації проєкту — недостатня координація. Якщо в Китаї є керівна роль партії, то у випадку B3W йдеться про сім різних держав із різними традиціями бізнесу та інвестування. При тому у кожній країні є ще окремі організації, які безпосередньо фінансують за внутрішніми правилами.

Якщо вести мову про “Build Back Better” у розумінні ООН, тобто як про відновлення країн після стихійних лих, то серед найвідоміших прикладів — уже згадане цунамі в Індійському океані та боротьба з наслідками землетрусу на Гаїті у 2010-му. І хороші відгуки про реалізацію цих проєктів знайти достатньо складно. Наприклад, от що писало Associated Press у матеріалі про відновлення Шрі-Ланки (держава, яка значно постраждала від цунамі) у вересні 2006-го. Однією з головних проблем було те, що гроші на відновлення просто не використовували. Ключовим виявилося погане організування та координування між великими неурядовими організаціями (НУО), які розподіляли кошти, і місцевими контрагентами. Зрештою тоді на відбудову використали лише 23% з виділених $10,4 млрд. Коаліція НУО, яка брала участь у процесі відбудови, у своєму звіті назвала його втраченою можливістю: “Занадто багато недосвідчених НУО працюють у зонах лиха, а досвідчені агентства кинулися в райони, про які вони нічого не знали: “Лікарі без кордонів” у Бельгії будували човни, а “Врятуйте дітей” — будинки”. Потім виявлялося, що човни не пристосовані до морського риболовства, а будинки не враховують вимог кращої опірності до стихійних лих (зокрема, їх варто було розташовувати в менш небезпечних зонах).

Проте класикою провалу BBB вважають спробу відновити Гаїті після землетрусу. Процитуємо матеріал Reuters, опублікований наприкінці 2010 року: “Здається, міжнародне товариство не в змозі успішно перейти від екстреної допомоги до зусиль із довгострокового розвитку: різні завдання виконують різні групи людей, які, схоже, ніколи не взаємодіють. Натомість усі відомі проблеми міжнародної допомоги виникли знову, до того ж у великому масштабі”. У тому ж матеріалі глава представництва ООН на Гаїті Едмон Мулє стверджував, що проблема в самій системі міжнародної допомоги, яка послаблює місцеві урядові структури: “Ми створили республіку неурядових організацій [тут — Ред.], майже 10 тисяч неурядових організацій. Деякі з них надзвичайно відповідальні та роблять хорошу роботу, але є багато, багато інших, і ніхто не знає, що вони роблять, і ніхто не знає, звідки надходять або куди йдуть гроші… Ми створили паралельні структури в освіті, у сфері охорони здоров’я, у всіх видах обов’язків, які гаїтянці повинні взяти на себе”. Урядові структури Гаїті відомі високим рівнем корупції, проте Мулє казав про іншу проблему: ці структури фактично й нездатні стати іншими, адже не мають коштів залучити якісних працівників, а місцеве населення нічого від них не вимагає, бо реальний ресурс належить міжнародним донорам, які мало співпрацюють з урядом.

Гасло BBB також запам’яталося завдяки промові Ґрети Тунберг на кліматичному саміті в 2021-му в Мілані в контексті неспроможності (на її погляд) міжнародного товариства досягати заявлених цілей: “Build Back Better”. Бла-бла-бла. Зелена економіка. Бла-бла-бла. Нульові викиди CO² до 2050 року. Бла-бла-бла”.

Хороші новини?

І все ж хороша новина для України полягає в тому, що пряма паралель зі спробами відновлення в інших країнах може виявитися нерелевантною. По-перше, український прецедент стане унікальним. Усі описані вище приклади ніяк не стосувалися відновлення країн після повномасштабних воєн. По-друге, якість відновлення дуже залежить від стану країни до настання лиха. По суті до такого висновку дійшли експерти Світового банку, які 2018 року оцінювали зусилля з відбудови в різних країнах. Там зазначили, що на практиці швидкість відновлення сильно залежить, зокрема, від уже наявного рівня підготовленості. Інакше кажучи, “Build Back Better” у Гаїті буде одним, а, скажімо, у Японії — зовсім іншим через різний рівень розвитку суспільств на момент катастрофи. Ризик для України полягає в завищених очікуваннях та ймовірному розчаруванні суспільства, коли воно не побачить тих аж надто радикальних змін на краще.

А втім, багато залежатиме від міжнародної спільноти. Базова умова “Build Back Better” — будувати так, щоб зменшити втрати у випадку нової катастрофи. Раніше йшлося про стихійні лиха, але в Україні лихом стала війна. Тут простір для зниження ризиків залежить не тільки від будівельних норм, а й від серйозних гарантій, що війна не повториться в найближчому майбутньому. Без цього не буде ані великих інвестицій, ані соціального оптимізму. Забезпечити собі такі гарантії самостійно Україна не здатна, а остаточної відповіді про “парасольку безпеки” від Заходу досі немає.