Бєлковський: Янукович дратує Кремль

Український телеканал ICTV, що транслював останній випуск російської програми “Большая разніца”, вирізав з випуску пародію на Віктора Януковича. В Росії ту програму показували 30 жовтня, напередодні місцевих виборів в Україні.

У пародії є фрагменти, які цілком можна вважати образливими, хоча цьому ролику ще далеко до гострої критики, якою російські канали нещодавно частували президента Білорусі Лукашенка.

“Кремль дозволив сюжет”

Російський політолог Станіслав Бєлковський сказав в інтерв‘ю Бі-Бі-Сі, що в Росії сюжет-пародія на Януковича не був дуже популярним у рейтингах, бо нині в тій країні питання української політики не є таким актуальним, як 5-6 років тому. Однак у пародійному сюжеті, як вважає екcперт, містився сигнал для російського політикуму. Із Станіславом Бєлковським говорив ведучий Бі-Бі-Сі Фідель Павленко.

— Для політичної еліти Росії це був сигнал, що Кремль роздратований Януковичем і що Кремль дозволив такий сюжет на першому каналі — на головному президентському каналі — в пору дня, коли його дивиться найбільше людей.

- Сатира на президента дружньої зараз держави і дружнього політика для Росії, яким називають Януковича і якого багато хто вважає проросійським політиком, з‘являється на головному телеканалі Росії. Це, здавалося б, мало дивувати. Але, як ви кажете, це сигнал того, що Москва насправді не дуже задоволена паном Януковичем?

Немає очікуваних поступок

— Москва вже з 2006 року не вважає Януковича своїм агентом впливу. І на останніх президентських виборах Владімір Путін симпатизував Юлії Тимошенко, хоча зараз, звичайно, Кремль намагається це спростувати. І після того, як Янукович прийшов до влади, були надії на те, що будуть значні поступки в економічному плані з боку України, але цих поступок досі немає. І тому, звичайно, Кремль трохи роздарований Віктором Януковичем.

Тим більше, що Віктор Янукович насправді, незважаючи на свою формальну проросійську риторику, рухається переважно в бік Європи, що він не йде на поступки в питаннях приватизації ключових галузей української економіки, на що Кремль сподівався. Немає поступу, наприклад, у питаннях об'єднання Газпрому і Нафтогазу, у створенні газотранспортного консорціуму тощо. Тобто йдеться про питання, які навколокремлівський бізнес, який визначає кремлівську політику на українському напрямку, вважає принциповими та ключовими.

Тому, звичайно, це роздратування накопичується, і це знаходить відображення в таких сюжетах, як пародія на Януковича на “Пєрвом” каналі, яка нагадує значною мірою пародії на Лукашенка — президента Білорусі, до яких російські телеглядачі звикли.

А крім того, Кремль роздратований контактами Януковича та Лукашенка, які відбуваються у стилі дружби України та сучасної Білорусі. І тим, наприклад, що нафтогін Одеса-Броди буде використовуватися в аверсному режимі для постачання венесуельської нафти через Одеса-Броди до Білорусі.

Янукович=Лукашенко?

- Пане Бєлковський, все ж таки на пана Лукашенка не просто була сатира — про нього були дуже гострі документальні фільми зі звинуваченнями ледь не у причетності до (не хочеться вживати це слово) мафії. Що ж стосується Януковича, то тут все ж таки сатира. То хіба можна ставити їх в один ряд?

— Поки що ні, звичайно. Поки що лише починається щодо Януковича. Звичайно, Кремль сподівається, що Янукович не стане для офіційної Росії новим Лукашенком. Тобто ворогом, який ще недавно був другом. Але все може бути найближчим часом, бо Кремль керується у своїй діяльності переважно економічними інтересами найвпливовіших фінансово-промислових груп. А ці інтереси не збігаються з інтересами українських промислових груп, які відображає Янукович. Тому розвиток стосунків Кремля та сучасної української влади не є передбачуваним.

Відступати важче

- Ви сказали, що від 2006 року Кремль не вважає Януковича абсолютно своїм агентом впливу в Україні. Чому, на вашу думку, подібна політична сатира на Януковмча не з‘являлася раніше на роісйському телебаченні, а з‘явилася лише тепер?

— Тому що ще у 2004-му році Кремль зробив надто багато, щоб пояснити, що Янукович — це “наш проросійський кандидат”. І пояснити зворотнє дуже важко. Принаймні переважна більшість російських громадян вважає, що Янукович — це наш кандидат у президенти. І пересічні росіяни, звичайно, не хочуть втручатися, не хочуть розуміти усі тонкощі і складнощі україно-російсьикх бізнес-відносин. І тому, все це треба робити поступово — не можна, з точки зору Кремля, так швидко казати, що вчора він був наш, а сьогодні вже не наш. Але, як показує приклад Олександра Лукашенка, все може бути, і Кремль може перейти до такої лінії в найближчому історичному часі.

Сусідніх критикувати можна, своїх — ні

- Наскільки, на вашу думку, політична сатира в Росії можлива на провідних каналах на перших російських політиків? Чи це просто утопія?

— Поки неможливо, звичайно, бо провідні канали залишаються підконтрольними Кремлю на сто десять відсотків. Але що відбудеться завтра — невідомо, бо в Росії спостерігаються симптоми перебудови, спостерігаються симптоми того, що сучасна еліта вже не вважає сучсану політико-економічну систему Росії ефективною, і що відбудеться завтра — невідомо. Але сьогодні я гарантую, що жоден сюжет про Путіна чи Медведєва не може з'явитися на будь-якому провідному телеканалі без санкції Кремля.