Банки на продаж. Хто хоче купити Укргазбанк та “Сенс” і скільки вони коштують?

Наприкінці січня заступник міністра фінансів Юрій Драганчук зробив майже шокуючу заяву: уряд готується до продажу двох державних банків, на які вже є потенційні покупці.

“Є зацікавленість іноземних інвесторів у двох державних банках. Це Укргазбанк та “Сенс банк” і ми активно готуємо їх до продажу. Ці сигнали ми отримали наприкінці минулого року, починаючи з осені”, — заявив чиновник.

Він навідріз відмовився уточнювати, які саме іноземні інвестори зацікавилися українськими банками, проте додав, що ті нібито підганяють державу, аби вона швидше готувалася до приватизації.

Заява Мінфіну викликала чимало скепсису в експертному середовищі. Більшість опитаних ЕП учасників ринку вважають, що урядовці перебільшують, говорячи про інтерес до приватизації двох держбанків, чи навіть видають бажане за дійсне. Виявляється, це не так.

Становлення монополії

Наразі держава є монополістом на банківському ринку України. Держбанки є найбільшими учасниками державних програм пільгового кредитування і найбільшими кредиторами бюджету країни. Вони “диктують погоду” на ринку депозитів, на роздрібному валютному ринку та у сфері кредитування.

Так було не завжди. Лише два з пʼятьох банків (Ощадбанк та Укрексімбанк), якими управляє Кабмін через Мінфін, були державними від моменту їх створення. Решту держава отримала в ході націоналізацій, які відбувалися в різні періоди.

Укргазбанк держава націоналізувала у 2009 році, ставши власником 94,94% акцій. Таке рішення тоді ухвалили через проблеми з платоспроможністю, з якими банк зіткнувся після світової фінансової кризи. У перші два роки на його порятунок держава витратила 7,4 млрд грн. До 2020 року сумарні видатки на його підтримку сягнули 13,1 млрд грн.

Приватбанк держава націоналізувала наприкінці 2016 року “задля збереження стійкості фінансової системи”. Для порятунку установи та її вкладників у капітал влили понад 150 млрд грн, а колишні власники — Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов — досі намагаються оскаржити це рішення в судах.

У липні 2023 року Україна націоналізувала “Сенс банк” (до 1 грудня 2022 року — Альфа-банк). Підставою для такого рішення стало те, що через українські та міжнародні санкції його ексвласники, російські олігархи Михайло Фрідман, Пьотр Авен та Андрій Косогов, не могли підтримувати капітал банку і це “становило загрозу для фінансової системи”.

У підсумку держава отримала найбільшу частку на банківському ринку. За даними НБУ, у грудні 2023 року її частка в активах системи становила 53,6%. Ба більше, саме державним банкам українці найбільше довіряють свої заощадження: на початку 2024 року 63,2% коштів на рахунках фізичних осіб лежали саме в них.

Раніше держбанків було ще більше. У 2009 році разом з Укргазбанком націоналізували “Родовід банк” (виведено з ринку у 2016 році) та банк “Київ” (активи та зобов’язання передали Укргазбанку у 2015 році). У 2016 році неплатоспроможним визнали Державний земельний банк, а Український банк реконструкції та розвитку продали китайському інвестору.

При цьому ризик подальшого збільшення частки держави на банківському ринку залишається, адже про свої наміри придбати кредитно-фінансові установи заявляли “Укрпошта” і КМДА. Щоправда, ці ідеї категорично не підтримують ні регулятор, ні міжнародні партнери, зокрема МВФ.

Концентрація великої частки ринку в руках одного власника має неприємні наслідки. Такий ринок стає неконкурентним, від чого страждають споживачі. Не дивно, що про приватизацію держбанків говорять не перший рік.

До великої війни уряд робив кроки щодо часткової приватизації Ощадбанку та Укргазбанку. Невеликі пакети акцій цих установ планували передати Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Міжнародній фінансовій корпорації (IFC) відповідно. Однак цей процес затягувався, а після початку великої війни став на паузу.

Хто покупці

Розмови про продаж принаймні одного з озвучених Мінфіном банків велися давно. Ще до націоналізації придбати “Сенс банк” хотіла польська корпорація Grupa Polsat Plus. Однак тоді угоду не погоджував регулятор. Неофіційно в НБУ пояснювали, що польський інвестор нібито мав виступати номінальним власником, а угода була спробою Фрідмана та Авена зберегти український актив у своїй власності.

Після націоналізації намір взяти участь у приватизації “Сенс банку” озвучувала інвестиційна компанія Dragon Capital (власник УП). Від цих намірів там не відмовляються і нині. Питання лише в ціні цього активу та в тому, як вона буде співвідноситися з ризиками приватизації.

У можливість приватизації держбанків іноземними групами більшість опитаних ЕП аналітиків не вірять. ”Проблема в тому, що вже понад десять років в іноземних інвесторів взагалі немає лімітів на Україну. Особливо щодо акціонерного капіталу і особливо такого масштабу”, — пояснює портфельний менеджер і трейдер Іван Угляниця.

Деякі аналітики вважають, що заява Мінфіну перебільшена. Потенційні інвестори могли “придивлятися” до державних банків, а в уряді сприйняли це за реальні наміри. Принаймні ніхто формально не повідомив про ці наміри Нацбанку. До кінця січня там не отримували документів від потенційних інвесторів щодо входження в капітал держбанків.

Хто хоче придбати державні банки, невідомо і міжнародним партнерам України, які наполягають на зменшенні частки держави на цьому ринку. За словами співрозмовника ЕП, наближеного до переговорів з МВФ, український уряд не повідомляв фонду про намір продати банки у 2024 році і про їх потенційних покупців.

ЕП надіслала офіційний запит до Міністерства фінансів з проханням уточнити, які саме інвестори висловили зацікавленість у державних банках. Відповідь на момент виходу матеріалу не надійшла.

Утім, двоє співрозмовників ЕП, дотичних до переговорів щодо продажу банків, підтвердили, що інтерес західних банківських груп до держбанків дійсно є. Принаймні, до одного з них, “Сенс банку”. Його хоче придбати угорська група OTP Bank Plc., яка працює на українському ринку.

В українській “дочці” OTP відмовилися відповідати на запит ЕП щодо потенційної угоди, зазначивши, що “не уповноважені коментувати наміри групи”.

Якщо ця угода відбудеться і український OTP об'єднають із “Сенсом”, то новий банк може стати четвертим за обсягом чистих активів в Україні, поступаючись лише Приватбанку, Ощадбанку та Укрексімбанку.

Якщо інтерес OTP реальний, то потенційний продаж “Сенс банку” може наштовхнутися на певні труднощі, адже угорська група досі працює в Росії. За це НАЗК навіть вносило OTP Bank до переліку компаній-спонсорів війни. У жовтні 2023 року банк вилучили з цього переліку на вимогу Угорщини, яка взамін пообіцяла розблокувати виділення 500 млн євро з військового фонду ЄС.

“Сенс банк” є привабливим активом для приватизації навіть в умовах війни. Банк має розвинений роздрібний бізнес та мобільний застосунок. Наприкінці 2021 року тоді ще Альфа-банк став першим, хто надав своїм клієнтам доступ до торгівлі західними цінними паперами, випередивши проєкт Monobank.

На відміну від “Сенсу”, зацікавленість інвесторів в Укргазбанку виглядає менш реалістичною. За роки перебування під контролем держави він намагався побудувати бізнес-модель “зеленого банку”, який спеціалізується на роботі з відновлювальними джерелами енергії. Проте запам’ятався лише схемами з відмивання коштів, за які правоохоронці переслідують його колишнього голову Кирила Шевченка.

За даними співрозмовників ЕП на банківському ринку, останнім часом Мінфін активізував переговори з IFC щодо завершення угоди про входження в капітал Укргазбанку. Відповідно до неї, IFC надав банку кредит на 30 млн євро, який можна буде конвертувати в акції. Хоча офіційно Мінфін не озвучував, яка частка буде передана, однак з відкритих джерел відомо, що йдеться про приблизно 20% акцій.

Ціна та ризик

Оцінити вартість державних банків було нелегко навіть до 2022 року. Під час великої війни це завдання ускладнилося ще більше. Зрештою, на остаточну ціну наразі впливає низка факторів.

Угода про входження в капітал Укргазбанку, укладена до великої війни, дозволяє приблизно оцінити його вартість. Якщо 20% акцій коштують 30 млн євро, то ціна всієї установи може становити 150 млн євро або близько 6 млрд грн.

За даними НБУ, 1 грудня 2023 року капітал Укргазбанку становив 13,1 млрд грн. Отже, якщо угода про входження в капітал реалізується найближчим часом, то банк може коштувати менше половини від його капіталу.

Ще один ризик спільний для обох потенційних угод з продажу. Попередні оцінки вартості двох державних банків цілком співставні з прибутком, який ці установи заробили за 2023 рік: Укргазбанк — 4,7 млрд грн (78% від потенційної вартості), “Сенс” — близько 5 млрд грн (40-80%).

В умовах високих відсоткових ставок, рівень яких підтримує Нацбанк, потенційні покупці могли б повернути свої інвестиції за 1,5-2,5 року. З одного боку, це робить відповідні угоди вкрай привабливими. З іншого боку, виникає політичний ризик: як пояснити продаж держбанків за такою ціною громадянам, які своїми податками рятували принаймні один з них? Відповідь лише одна: відсутність грошей. Однак озвучити її ніхто не наважиться.