Азаров отримав “вогонь у спину”

Мажоритарні кандидати не узгоджені. Типовий приклад — нинішній депутат Петро Мельник багато років “годував” свій округ в Ірпені, де знаходиться податкова академія. Як раптом дізнався, що тепер його округ випрошує по високих кабінетах... Михайло Поплавський. Відома історія з Василем Горбалем, на київський округ якого рішенням згори спущений інший регіонал Максим Луцький.

З'їзд Партії регіонів переноситься вже майже рік — тримаючи таким чином Миколу Азарова в підвішеному стані. Адже зібрання не проводять зі зрозумілою метою — щоб, у разі звільнення прем'єр-міністра, провести невідворотній ритуал — призначити на посаду лідера партії нового керівника уряду.

Наростання невдоволення рано чи пізно мало виплеснутися. І майданчиком для цього стали збори фракції регіоналів за участі прем'єра Азарова, які цієї середи відбулися в партійному кінотеатрі “Зоряний”.

Востаннє такі пристрасті тут вирували майже три роки тому, коли після засідання побилися Сергій Льовочкін і Нестор Шуфрич.

Зараз теж сталися непересічні події. За словами присутніх, раніше ніколи депутати так відверто не критикували людину, яка формально обіймає посаду голови їхньої партії. Вперше це робилося прямо в очі Азарову, а не по закутках парламенту.

Одна з причин — багато з присутніх зібралися балотуватися за мажоритарним округом. А приналежність до такої “партії влади” лише обтяжує. Тоді як вибити собі преференції рядові депутати або взагалі позбавлені можливості, або можуть, але це супроводжується “сімома колами пекла”.

При чому регіонали не мають доступу до Януковича і усунуті від вироблення рішень. Не маючи ні фізично можливості, ні морально сміливості достукатися до президента, вони обрали Азарова на роль громовідводу.

Наприклад, регіонал Ярослав Сухий, який збирається іти в парламент у Запоріжжі, за розповідями очевидців, заявив Азарову на фракції: “У мене складається враження, що ви і уряд саботуєте реформи, а не проводите їх”.

Враховуючи, що Сухий входить у групу власника заводу “Мотор-Січ” В'ячеслава Богуслаєва і балотуватиметься в окрузі за його підтримки, це — ще один доказ системного накопичення негативу серед великого капіталу Партії регіонів.

На те, що депутатів не чує “своя” ж влада, поскаржився ще один майбутній мажоритарник від Партії регіонів — Григорій Смітюх, який піде по Волинській області.

Далі на засіданні фракції, за розповіддю джерел, події розгорталися ще цікавіше. На закид прем'єра, що треба іти в народ і пояснювати суть реформ, не витримав Єфремов: “Як пояснювати чорнобильцям, якщо раніше вони отримували чотири тисячі гривень, а тепер — півтори тисячі?”.

На цьому критика від Єфремова, який у партійній ієрархії перебуває нижче Азарова, не обмежилася. “Чому ми у Верховній Раді повинні виступати адвокатами неякісних законопроектів уряду?” — переповідають його слова свідки зборів.

Єфремова підтримав Василь Кисельов, який почав переконувати Азарова, що земельну реформу в нинішньому, остаточному варіанті повністю викривили — і вносити до парламенту її не можна.

Так чи інакше, розмова депутатів з Азаровим поверталася до теми підготовки до виборів. Ярослав Сухий попередив, що через непрозорий розподіл ліцензій на цифрове мовлення Партія регіонів втратила перед виборами підтримку місцевих телекомпаній.

Він виступав солідарно з іншим регіоналом Андрієм Деркачем, який також не міг зрозуміти, чому цифрову ліцензію не отримала його телекомпанія “Ера”. Щоправда, це питання слід було адресувати явно не Азарову, а членами президентської родини, яких називають кінцевими бенефеціарами компаній, що зібрали букети ліцензій по всій країні.

Після закінчення зібрання особливо обурливо регіонали переказували реакцію Азарова на критику. Замість самокритичного погляду прем'єр почав розповідати присутнім депутатам, що його керівництво урядом протягом 2011 року удостоїлося похвали від неназваних світових експертів.

На зустрічі депутатів також була присутня головна “реформатор” адміністрації президента Ірина Акімова. Але і тут, замість відвертої розмови, регіонали почули заготовки для телебачення про те, що “треба продовжувати реформи”. Тоді, стверджують джерела, уже не витримав Єфремов: “Ви визначтесь, ми вибори проводити будемо чи реформи?”.

Цікаво, що після першої інформації про конфліктне засідання за участю Азарова його служби намагалися виступити зі спростуванням. Щоправда, по суті критичних висловлювань регіоналів на адресу уряду там не було не сказано ні слова. Лише повідомлялося, що депутати й Азаров оцінили спільну роботу в минулому році на “добре” і “жодних підвищених тонів під час засідання чути не було”.

Особливість нинішньої ситуації в тому, що настрої проти Азарова наростають одночасно з кількох боків — не лише від депутатського корпусу, але і з Банкової.

“Схоже, терпіння президента безмежне”, — каже один з керівників адміністрації, коли мова заходить за нинішній уряд.

“Президент в принципі незадоволений роботою Кабінету міністрів. Непопулярні реформи зроблено погано. А те, що було зроблено добре — відіграно назад. Азаров зібрав весь негатив по податковій реформі, але замість того, щоб іти до кінця, злякався, що його змете вулиця — і включив задній хід”, — розмірковує один з ідеологів Банкової.

Окрім радикального варіанту — відставки всього уряду — залишається більш м'який, коли звільнено буде декількох міністрів. У адміністрації президента не приховують, хто перший претендент на звільнення. “Міністр оборони Єжель — це два роки, викреслених з життя”, — каже той же чиновник, який погодився на спілкування на умовах анонімності.

Також уже декілька місяців у шорт-листі вірогідних кандидатів на звільнення — міністр фінансів Федір Ярошенко, міністр екології Микола Злочевський, міністр освіти Дмитро Табачник і міністр охорони здоров'я Олександр Аніщенко.

Крім того, президент незадоволений міністром закордонних справ Костянтином Грищенком — на саміті Україна-ЄС не відбулося ні підписання угоди про асоціацію, ні навіть парафування, яке він сміливо обіцяв ще декілька місяців тому.

Лише великий гуморист може вважати успіхом те, що сталося на саміті 19 грудня. Насправді, оголосити про завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію Янукович та Баррозо мали ще під час візиту українського президента до Брюсселя в жовтні 2011 року. Але ця поїздка була скасована Євросоюзом через вирок Тимошенко. І в підсумку, на саміті Янукович отримав прострочений на два місяці “приз”.

Крім того, досі під питанням перебуває поїздка Януковича на Всесвітній форум у Давосі, що має розпочатися за два тижні. Причина — неможливість набрати для Януковича пристойний графік двосторонніх зустрічей, з огляду на повну втрату репутації в очах західних політиків.

За цей провал має хтось нести відповідальність. Але інша проблема — рівноцінної кандидатури на місце Грищенка немає. Порошенко, який мріяв залишитися міністром в 2010, більше не бажає цієї посади — особливо в умовах, коли паралельно Олександр Янукович схиляє його до переговорів про продаж “5 каналу”. Мета Порошенко — це повернення в політику через мажоритарку у Вінницькій області.

Головна проблема, яку має вирішити Янукович — це формат участі Партії регіонів у виборах. Що автоматичне тягне за собою пошук відповіді на наступне запитання — що робити з нинішнім урядом.

Очевидно, що після виборів у жовтні 2012 року Кабінет міністрів стане заручником 226 голосів у новому парламенті. Нові депутати — нові апетити. Тому незалежно, чи залишать зараз Азарова, чи поміняють його, прем'єр працюватиме до листопада-грудня 2012 року.

Відповідно, якщо міняти Азарова зараз, то лише на “технічного” прем'єр-міністра з нульовим рівнем амбіцій, який би при цьому влаштовував усі групи. Такого у Януковича просто немає — за виключенням хіба що Сергія Арбузова, який за рік керівництва Нацбанком набрався досвіду і про якого дедалі частіше кажуть як про “ідеального прем'єра” для президентської Сім'ї.

Зрозуміло, що жоден з традиційних кандидатів у прем'єри — ні Клюєв, ні Бойко, ні Тігіпко — не захочуть ризикувати та йти на посаду на декілька місяців, що залишилися до виборів. Крім того, жоден з них не викликає беззастережної довіри в Януковича. І жоден з них не забезпечує балансу між групами впливу всередині влади, який виник завдяки приходу “нічийного” Азарова.

Крім того, нинішній прем'єр ще не зібрав весь соціальний негатив. Тому висока вірогідність, що перестановки обмежаться міністрами, Азаров же так і залишиться на посаді до формування нового уряду. Тільки незрозуміло — як з ним перемагати на виборах.

Сергій ЛЕЩЕНКО