Американці поспішають на поміч

Цей візит доволі показовий через загострення відносин між Україною та Росією. Вершбоу якраз відомий тим, що добре розуміється на російській політиці. Його в Києві добре пам’ятають за його роботою на посаді американського посла Штатів у Москві.

Як стало відомо “Главреду”, візит має відбутися 26-28 вересня. Деталі перебування поки що узгоджуються. Однак приїзд до Києва далеко не останньої людини з адміністрації Барака Обами – уже сама по собі значуща подія.

На візит американського президента до України вже давно ніхто не розраховує. Головна причина: у лідера Штатів і без того насичений графік – саме зараз в Вашингтоні триває обговорення системи охорони здоров’я. Фінансова криза взагалі ледве не щодня додає нові і нові проблеми, які потребують негайного вирішення.

Проте, звісно, не проблеми в американській економіці гальмують приїзд Барака Обами до Києва – головною перешкодою є сама Україна. Постійні політичні розборки не додають американському лідеру аргументів для відвідин свого стратегічного партнера у Східній Європі. Хоча американський лідер уже двічі зустрівся з російським колегою і жодного разу з українським.
Американці зізнаються, що Обама обов’язково приїде до Києва, але, напевно, це станеться лише наступного року – після президентських виборів. Але і це за умови, що в Україні буде стабільною політична ситуація.

Попри це Вашингтон дає зрозуміти, що до України продовжують ставитися як до важливого партнера. Саме тому навесні Київ відвідав заступник державного секретаря, зовсім недавно в Україні побував віце-президент Штатів, невдовзі прибуде заступник міністра оборони.

Звичайно, той факт, що до Києва їдуть лише заступники, привертає до себе увагу. Але причини цьому відомі: американці бояться, що їх звинуватять у втручанні у внутрішні справи України під час президентської кампанії. Барак Обама хотів би поліпшити імідж своєї країни у світі – на цьому тлі звинувачення із вуст проросійської частини української опозиції виглядали б не досить доречно.
Проте не слід применшувати і значення візитів заступників міністрів. Адже вони є виявом того, що Україна так само залишається стратегічним партнером для Штатів. Джозеф Байден під час свого візиту до Києву, власне, неодноразово наголошував на тому, що США не змінюють своєї політики щодо України.

Те, що до Києва їде Вершбоу, доволі показово. Він – однозначний фахівець із російських питань. Перед розвалом СРСР він навіть очолював департамент із радянських питань у Держдепі США. Він також працював послом Штатів у Росії із 2001 по 2005 рік, а до того – американським представником при НАТО. Із огляду на те, як зараз розвиваються відносини між Україною та Росією, можна припустити, що російське питання під час його перебування буде не останнім.

США, до речі, були однією з небагатьох країн у світі, які підтримали Україну після жорсткого листа Дмітрія Медвєдєва Віктору Ющенку від 11 серпня. Держдепартамент Штатів одразу ж виступив із заявою, в якій була висловлена підтримка територіальній цілісності України. Здавалося б, у цьому не було нічого дивного. Але, звернімо увагу, що з подібними заявами виступили ще лише МЗС Франції і МЗС Британії. Німеччина, приміром, промовчала, хоча канцлер Ангела Меркель зустрічалася з російським президентом саме в ті дні, коли “епістолярний скандал” був у всіх на слуху. Промовчав навіть МЗС наших сусідів поляків – хоча чимало польських політиків виступили на захист України.

Є іще одне питання, яке, можливо, викликає зараз у США чи не найбільше питань. Минулого тижня російська Дума схвалила в першому читанні поправки до закону “Про оборону”, які розширили права президента щодо відправки військ за кордон – нібито для захисту російських громадян. Торік Росія “примушувала до миру” Грузію, кого вона збирається “умиротворити” цього разу? Чи має почуватися в безпеці за таких обставин Україна, на території якої розташована російська база?

Відповідно до Будапештського меморандуму, підписаного ще в 1994 році, Сполучені Штати є гарантам територіальної цілісності України – як, до слова, і Росія. Тому цілком природно, що США зараз пильно стежать за кроками росіян – особливо, якщо ці кроки не демонструють мирного настрою Кремля.

Із одного боку, адміністрація Обами нібито і не зацікавлена в тому, аби сваритися з Росією. Адже американці ставлять перед собою дуже масштабні плани – переговори з Кремлем щодо скорочення ядерної зброї, щодо ядерної програми в Ірані, із приводу співпраці по Афганістану… Усе це, здавалося б, переносить Україну на другий план пріоритетів зовнішньої політики США. Однак не слід вважати, що Київ узагалі відсутній у цих пріоритетах.

До речі, ходять чутки, що Україна вже надала агреман – дозвіл – на призначення послом США в Києві Джона Теффта (до недавніх пір він був послом у Грузії). Кажуть, що у найближчі три тижні він пройде всі необхідні процедури зі схвалення в американському Сенаті, а тому дуже скоро прибуде до Києва. Це має відкинути ще один аргумент американоскептиків про те, що Вашингтону зараз не до України – мовляв, не лише Росія демонструє зневагу до Києва, не відправляючи свого посла. Невдовзі Вашингтон змушений буде засмутити таких “доброзичливців”.

Сергій СОЛОДКИЙ