Майбутній металургійний гігант “Ворскла Сталь” розташується не на Ворсклі, а поблизу річки Псел, поряд із дитячими таборами, яких розробники техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) заводу якось не помітили. Представники металургійного комбінату “Ворскла Сталь” та розробники техніко-економічного ТЕО погодилися зустрітися із журналістами під час круглого столу.

Скільки і чого вилетить у повітря?

У засіданні круглого столу взяли участь аж четверо співробітників Українського наукового інституту екологічних проблем (УКРНІЕП) з Харкова — екологи робочої групи з розробки ТЕО. Олена Дмітрієва, заступник директора УКРНІЕП, головний еколог робочої групи, категорично заперечує, що викиди “накриватимуть” Комсомольськ і Кременчук (чого побоюються кременчуцькі екологи) і що в повітрі поблизу меткомбінату відчуватиметься запах сірки.

“Концентрації забруднюючих речовин за межами санітарно-захисної зони (1 км) не перевищують встановлених для них гранично допустимих концентрацій (ГДК) відповідно до державних санітарних правил”, — наголошує Валерій Станкевич, представник інституту гігієни та медичної екології ім. Марзєєва АМН України. Тож кременчужанам та комсомольчанам обіцяють, що двоокис азоту “долетить” у сотих частках ГДК, а інші компоненти — окис азоту, карбонат кальцію, марганець та його сполуки, окис кальцію, оксид заліза, сірчаний ангідрид, пил коксу — у тисячних частках ГДК.

Представники “Ворскла Сталі” заперечують і те, що кількість сумарних викидів майбутнього комбінату — 40 тис. тонн на рік — практично дорівнюватиме сумарним викидам по Кременчуку в цілому (43 тис. тонн на рік). Цифра ж 40 тис. тонн на рік з’явилася не з повітря, а була взята з офіційної заяви про екологічні наслідки будівництва та експлуатації комбінату “Ворскла Сталь” як сума всіх запланованих викидів. Натомість проектанти кажуть, що плюсувати двоокис вуглецю — некооректно.

Аргументація така. Згідно з виконаними розрахунками фахівців інституту ДП “УКРДІПРОМЕЗ” сумарні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від майбутнього металургійного заводу “Ворскла Сталь” становитимуть 6394,393 тон на рік, що менше 15% від викидів у місті Кременчук.

Двоокис вуглецю, викиди якого заводом очікуються у кількості 33781,462 тон на рік, не є забруднюючою речовиною. Для нього не встановлені гранично допустимі концентрації ГДК. Цей газ є складовою атмосферного повітря. Він є “будівельним матеріалом” для рослинності на нашій планеті. Але фахівці вважають, що викиди двоокису вуглецю сприятимуть збільшенню парникового ефекту, тому його слід враховувати.

Що ж, але і 15% від кременчуцьких викидів, де повітря забруднюють вісім потужних підприємств — теж чималий “внесок” у довкілля.

Цікаво було спостерігати і за дискусією, що розгорнулася між кременчуцьким екологом, викладачем Кременчуцького державного політехнічного університету Оленою Корцовою і розробниками ТЕО. Вона звернула увагу на розрахунок розсіювання викидів і перевищення ГДК у точці на відстані 2 км від джерела розсіювання, хоча представники меткомбінату запевняли, що завод “чистий”.

“На жаль, розділ ОВНС [оцінка впливу на навколишнє середовище] із розрахунками забруднення повітря мені вдалося побачити лише під час засідання круглого столу, — розповідає пані Корцова. — Але навіть непильний погляд на розрахунки дещо насторожує. Ми сперечалися із представником інституту імені Марзєєва з приводу наведених даних і ГДК. Ви чули, як він заявив, мовляв, яка різниця: ГДК 0,4 чи 0,5? Але одиниця вимірювання — міліграм на кубічний метр, і це суттєво! Мушу звернути увагу, що розрахунок, передбачений Державними санітарними правилами (ДСП-201-97), на які весь час посилався мій опонент, передбачає урахування [ГДК] за більш суворим показником! Я звернула увагу і на перевищення ГДК в одній із точок розсіюваня — 1,1 ГДК. Точка на відстані 2000 м від джерела викидів. Припустимі перевищення ГДК на території підприємства — не більше 30% від ГДК робочої зони (до межі санітарно-захисної зони). Чи дорівнюють наведені дані розсіювання цим вимогам? Це — лише сумніви, аби робити висновки, слід детальніше ознайомитися з ОВНС. І безумовно, потрібна незалежна екологічна експертиза”.

Меткомбінат чи дитячі табори?

На річці Псел розташовані оздоровчі дитячі табори — “Супутник” (Автозаводського району Кременчука), “Зоряний” (міський табір Кременчука) та “Енергетик” (ТЕЦ ВАТ “Полтаваобленерго”). При цьому “Супутник” розташований безпосередньо у селі Дмитрівка, де планується будівництво електрометалургійного комбінату.

Прямої відповіді на питання, чи хотіли б представники “Ворскла Сталі” оздоровлювати своїх дітей поблизу з їхнім виробництвом, журналісти під час круглого столу так і не отримали. Окрім того, з’ясувалося, що до розрахунків брався табір “Сонячний” ЗАТ “Укртатнафта”, розташований на зовсім іншій території і віддалений від майбутнього будівництва.

“Ви повинні опікуватися зниженням шкідливого впливу від усіх існуючих підприємств. Це ваше завдання”, — каже журналістам Максим Прасолов, директор департаменту зовнішніх комунікацій ТОВ “Ворскла Сталь”. До речі, представники “Ворскла Сталі” декілька разів намагалися перевести тему в інше русло і поговорити про вплив іншого об’єкта на довкілля — діючого ставка-випаровувача ЗАТ “Укртатнафта”. Позиція зручна: давайте побудуємо ще одне підприємство, а потім з’ясовуватимемо, який з гігантів промисловості завдає більшої шкоди... Зазвичай так роблять діти, яких на шкоді спіймали. Та йдеться зовсім не про дитячі пустощі.

“З урахуванням фонових значень рівень забруднення атмосферного повітря в зоні річки Псел ні за одним показником не перевищує 0,8 одиниць ГДК [санітарні вимоги до зон відпочинку], і можливо оздоровлювати дітей у таборах, розташованих на річці Псел”, — така офіційна позиція “Ворскла Сталь”.

На жаль, не вказана конкретна відстань, що передбачалася під фразою “в зоні річки Псел”. А табір “Супутник” знаходиться у самій Дмитрівці, де постане меткомбінат, а не за її межами. На сьогодні міська влада Кременчука вже ставить під сумнів можливість подальшого функціонування таборів у безпосередній близькості до меткомбінату, а значить, можливість доступного (у тому числі й за ціною) оздоровлення дітей. “Супутник” — табір для працівників бюджетної сфери, батьки сплачували 10% від вартості путівки. Навряд чи у вчителів знайдуться гроші, щоб придбати за повний кошт путівку у майбутні оздоровчі заклади, які обіцяє спорудити “Ворскла Сталь”.

Скільки скинуть стоків?

2,8 млн. кубометрів на рік — саме така цифра максимальної витрати виробничих стічних вод, що скидатимуться у Дніпродзержинське водосховище, фігурує у ОНВС “Ворскла Сталь”.

Геннадій Демьохін, головний спеціаліст відділу екології міськвиконкому переконаний, що “два мільйони кубічних метрів стоків не можуть не впливати на середовище”, але представники “Ворскла Сталі” вважають, що це небагато порівняно із розмірами Дніпродзержинського водосховища і обіцяють не скидати підігріті стоки та попередньо їх очищувати на біоінженерних спорудах Полтавського ГЗК. “На сьогодні резерв пропускної здатності очисних споруд ПГЗК становить 15,1 млн. кубометрів на рік, що істотно більше максимальної витрати виробничих стічних вод металургійного заводу ТОВ “Ворскла Сталь” (2,8 млн. кубометрів на рік), і очисні споруди ПГЗК зможуть очищувати виробничі стічні води металургійного заводу”, — стверджують представники “Ворскла Сталі”. На майбутньому меткомбінаті передбачено 18 оборотних систем, але “повністю перейти на відмову від викидів виробничих стічних вод у водні об’єкти на сьогодні неможливо”, — зазначають представники інвестора.

Реагуючи на зауваження екологів, вони повідомили про альтернативний проект економії свіжої технічної води за рахунок повторного використання очищених виробничих стічних вод. “Це дасть змогу зменшити обсяги свіжої технічної води на 25-35% та, відповідно, зменшити і витрати виробничих стічних вод металургійного заводу “Ворскла Сталь”, — зазначають представники компанії. Але це поки що на рівні перспективи, і в ТЕО нововведень немає. Чи будуть вони у робочому проекті?

Чи вдасться продати відходи?

У комплексі “Ворскла Сталь” плануються такі споруди, як ставок-просвітлювач та накопичувальний став. До речі, накопичувальний став — за межами меткомбінату. Скільки забруднюючих речовин потрапить у ґрунт в результаті фільтрації з цих споруд?

Як обіцяють представники “Ворскла Сталі”, дно і стінки обох технологічних ставків будуть водонепроникними, що убезпечить від забруднення ґрунтових вод і самого ґрунту. З накопичувального ставу планується видаляти осад і навіть направляти його на вторинну переробку залежно від хімічного складу. Так само “Ворскла Сталь” збирається продавати відходи свого виробництва. Принаймні таку перспективу безвідходних технологій малюють представники інвестора. Цитуємо офіційно підготовлені ними матеріали:

“Основні види відходів:

• шлаки 1140 тис. тон на рік, переробка, відправка користувачам на будівництво;
• шлами 179,2 тис. тон на рік, пил аспіраційних систем, 50 тис. тон на рік, пресування, брикетування, використання у металургійному виробництві на інших заводах;
• лом вогнетривких матеріалів 18,4 тис. тон на рік, на переробку на спеціалізоване підприємство;
• відходи виробництва вапна 166,63 тис. тон на рік, частково використовуватимуться у власному виробництві, частково направлятимуться на ПГЗК.

Інші відходи виробництва направлятимуться або на переробку на спеціалізовані підприємства (відходи міді, графіту, мастильних матеріалів, акумуляторні батареї, відпрацьовані шини, лампи люмінесцентні, ртутні, натрієві), або на існуючий полігон твердих побутових відходів. Додаткових площ для складування відходів не потрібно”.

Попри гарні обіцянки, особливо насторожують тисячі тоннн шламів. Відомо, що Полтавський ГЗК має шламонакопичувач (хвостосховище). А тут, бачте, шлами продаватимуть... Свого часу, виступаючи на сесії міської ради у Кременчуці (коли звістка про меткомбінат сколихнула громадськість міста), керівник Полтавського ГЗК Володимир Бадагов скаржився на те, що підприємство має проблеми зі збутом окатишів через низький вміст у них заліза. Тепер же нас намагаються переконати, що новий меткомбінат продаватиме як сировину навіть відходи свого виробництва...

Казкова технологія

“Ви порівнюйте технології”, — закликали журналістів представники “Ворскла Сталі”.

Валерій Лісов, провідний науковий співробітник УКРНІЕП, дав коментар щодо майбутніх систем очищення на меткомбінаті, де планують встановити дві електропечі, і порівняв його з комбінатом у Старому Осколі (РФ): “Я вже понад 30 років займаюся пуском і налагодженням металургійних заводів. Сірки в комсомольській руді — 3%, в окатишах, які підуть до електропечі, — 0,007%. Запаху не відчуватиметься. Навіть хімічним методом сірку буде важко уловити”. Пил знову використовується у виробництві.

“Ворсклу Сталь” не можна порівнювати із Кривим Рогом, де спочатку виробляється кокс, потім це все йде на аглофабрику, а очисні споруди для пилу ефективністю — не вище 60%. У даному випадку немає печей, що працюють на чавуні, де неорганізовані викиди “вилітають” без очищення.

P.S. Наразі відомо, що за дорученням державних органів незалежну екологічну експертизу ОВНС “Ворскла Сталь” здійснює УкрНДІІНТВ — Український державний головний науково-дослідний і виробничий інститут інженерно-технічних і екологічних вишукувань (Харків), одночасно свою оцінку дасть і ВЕЛ (“Всеукраїнська екологічна ліга”). Тож тема екологічної безпеки запланованого до будівництва комбінату не закрита.